Подкаст «Словом» за 10 лютого: зустріч у Нормандському форматі, заохочення для вакцинованих українців та нові подробиці щодо ДТП з Трухіним

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 10 лютого - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про головну мету України на зустрічі політичних радників лідерів країн Нормандського формату. Про розширення опцій державної програми «єПідтримка» для вакцинованих українців. Про все нові подробиці справи ДТП з депутатом Трухіним, ще одного «слугу», який втрапив у скандал із неправомірною вигодою. А також про українську антарктичну наукову програму на станції «Академік Вернадський». «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Про очікування від зустрічі політичних радників лідерів країн Нормандського формату

Головною метою України на зустрічі політичних радників лідерів країн Нормандського формату, яка відбудеться у Берліні 10 лютого є розблокування роботи ТКГ щодо Донбасу. Про таке напередодні повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба.

Після розблокування роботи ТКГ, за словами міністра, пріоритетом буде вирішення питань у сфері безпеки, а далі – гуманітарні питання.

«Поступово можна буде підійти до політичних питань. Але безпека залишається все одно завданням номер один», - зазначив Кулеба.

За його словами, після попередньої зустрічі у Нормандському форматі ситуація з безпекою на Донбасі поліпшилася.

«У принципі, попри потужне військове угруповання Росії вздовж нашого кордону та на окупованих територіях, на Донбасі зберігається відносна тиша. Ситуація краща, ніж місяць тому. І це теж той імпульс, який був наданий попередньою зустріччю радників Нормандського формату», - сказав Кулеба. І вчергове наголосив, що Україна не виконуватиме Мінських угод на умовах Росії.

Нагадаємо, нещодавно «Слово і діло» писало про те, які сценарії ймовірно готує Росія окрім військового вторгнення та яку небезпеку вони можуть нести.

Які заохочення запровадили для вакцинованих українців

Кабінет міністрів України ухвалив нові рішення, які дозволять розширити державну програму «єПідтримка». З 14 березня українці, які зробили бустерне щеплення від коронавірусу, отримають додаткову допомогу у розмірі 500 гривень.

Також Кабмін дозволив громадянами віком від 60 років та особами з інвалідністю І та ІІ групи використовувати кошти «єПідтримки» на оплату комунальних послуг (з 28 лютого). А з 14 лютого особам з інвалідністю І та ІІ групи дозволили використати кошти на купівлю ліків.

Крім того, термін використання тисячі гривень, яку виділяють за вакцинацію від коронавірусу, продовжили до 9 місяців з дня зарахування коштів на рахунок.

Нагадаємо, програма «єПідтримка» запрацювала в Україні у грудні 2021 року. Вона передбачає виплату 1 тисячі гривень повністю вакцинованим від коронавірусу українцям. Як розповіли у Кабміні - найчастіше українці витрачають гроші на покупку книг, квитків у кіно та подорожі.

Пізніше програму розширили – тепер отримати тисячу гривень за вакцинацію двома дозами можуть і підлітки віком від 14 років, а люди похилого віку можуть витратити гроші на ліки.

Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що вакциновані українські пенсіонери отримають від держави безкоштовний сучасний смартфон із пільговим тарифом. Старт програми пообіцяли на квітень цього року.

Нові подробиці справи ДТП з депутатом Трухіним

Майже через пів року з моменту ДТП за участю народного депутата Олександра Трухіна справа отримала новий поворот – з'явилося відео з місця події, на якому зафіксовано, як нардеп пропонував хабар поліцейським. Наступного дня Трухіна виключили з партії «Слуга народу», проти нього порушили кримінальне провадження, а Держбюро розслідувань у відповідь поділилося відео, яке нібито доводить, що депутат не перебував за кермом у найближчий до ДТП час.

Дорожньо-транспортна пригода за участю Олександра Трухіна сталася увечері 23 серпня минулого року на Бориспільській трасі. Автомобіль Audi, за кермом якого, за словами очевидців, перебував саме нардеп, зіткнувся з автомобілем Ford, який своєю чергою протаранив Daewoo. В результаті постраждали шестеро людей.

Трухін, знову ж таки, за словами свідків, перебував у стані алкогольного сп'яніння, але відмовився пройти тест. У поліції про ДТП повідомили лише за тиждень, не називаючи імен учасників. Кримінальною справою за фактом ДТП зайнялося ДБР.

Спочатку новину про ДТП дали кілька десятків видань (серед постраждалих був голова комітету арбітрів Української федерації футболу Лучано Лучі), але за кілька днів інформацію з сайтів було видалено.

Сам Трухін підтвердив, що потрапив в аварію лише 1 вересня: заявив, що не збирався це приховувати, допомагав поліцейським і дав усі свідчення. Тим часом правоохоронці не змогли повідомити, хто ж був за кермом Audi. У жовтні в Держбюро розслідувань розповіли, що допитали більше 10 свідків, але відео ДТП у слідства немає.

Новий поворот у справі стався на початку лютого: видання «Українська правда» опублікувало відео з нагрудної камери поліцейського, який був на місці ДТП. На відео зафіксовано, як Трухін хоче «піти в ліс» з місця події, а також пропонує поліцейському хабар у 150 тисяч із сумки в багажнику. Крім того, каже, що зателефонує Денису Монастирському, щоби вирішити проблему.

У «Слузі народу» блискавично відреагували на відео – Трухіна виключили із партії та збираються вигнати з фракції. Стосовно нардепа порушено кримінальну справу – через пропозицію надати неправомірну вигоду поліцейському.

У ДБР заявили, що у них відео з нагрудної камери патрульного не було, але тепер вони його вивчать. А також з'ясують, чому поліція це відео їм не передала.

Повну хронологію подій - від дня аварії і дотепер - з датами, ключовими моментами і усіма зробленими заявами, «Слово і діло» зібрало в одній компактній інфографіці, доступній на порталі та в телеграм-каналі.

Нагадаємо, також раніше ми писали про те, як на відео з місця ДТП із Трухіним відреагували у соцмережах.

Ще один «слуга» втрапив у скандал

НАБУ та САП викрили на отриманні неправомірної вигоди депутата Київської міської ради від фракції «Слуги народу» Владислава Трубіцина.

Слідство встановило, що посадовець Київради у змові з групою осіб, серед яких були керівники столичних КП, організували схему одержання неправомірної вигоди за забезпечення перемоги у електронних торгах на право розміщення точок сезонної пересувної торгівлі («купав») заздалегідь визначених компаній. Свої «послуги» учасники схеми оцінили у 1,39 млн грн на рік, ці кошти згодом вони планували розділити між собою.

При передачі частини неправомірної вигоди у розмірі 1,26 млн грн депутата та ще п’ятьох осіб викрили. Тривають слідчі дії. Детективи НАБУ встановлюють інші обставини вчинення злочину, зокрема й осіб, які можуть бути до нього причетними.

Про українську антарктичну наукову програму

Україна вже 26 років входить до тісного клубу з близько 30 держав, які мають цілорічні станції в Антарктиді. 6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою станцію «Фарадей», яку потім перейменували на честь академіка Вернадського. Увесь рік на станції антарктична експедиція проводить геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження.

Щороку, орієнтовно у березні, на станцію «Академік Вернадський» прибуває зимувальний загін антарктичної експедиції, який змінює попередню групу. Таким чином, робота на станції триває безперервно. До складу експедиції зазвичай входить 11-15 осіб – науковці (геофізики, метеорологи, біологи) та команда життєзабезпечення (лікар, кухар, дизеліст, механік, системний адміністратор).

Дослідження в Антарктиді Україна проводить у межах державної науково-технічної програми. Остання програма була затверджена Кабміном наприкінці 2010 року, минулого року її продовжили до 2023-го.

У торішньому держбюджеті на станцію передбачили 128,5 млн грн, але фактично було витрачено 372,5 млн грн.

Зокрема, торік Кабмін виділив кошти на купівлю у Британії криголама James Clark Ross (перейменованого потім у «Ноосферу»). За допомогою криголама Україна може повернутися до власних досліджень Світового океану, а також більш ефективно забезпечувати логістику станції в Антарктиді. Кілька тижнів тому корабель «Ноосфера» вже вирушив у перший рейс.

Які дослідження проводять українські вчені в Антарктиді, а також скільки грошей із держбюджету виділяли на станцію «Академік Вернадський» починаючи із 2011 року - дізнавайтеся з нашого спецматеріалу з інфографікою на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал