У стані напруги: якої шкоди завдає військова ескалація українській економіці

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

За 8 років від часу військової агресії, більшість українців вже звикли планувати свою господарську діяльність, вести бізнес та організовувати життя з огляду на постійні загрози з боку північного сусіда. Ескалація військової напруженості на кордонах з Україною та загроза повномасштабного наступу Росії – з новою силою лоскоче нерви всьому українському суспільству: і тим, хто активно цікавиться політикою, і тим громадянам, які намагаються не надто перейматися станом справ у державі.

Поки що українці не надто сильно піддаються панічним настроям. Навпаки – і бізнес, і пересічні громадяни в переважній більшості не допускають ймовірності будь-яких військових сценаріїв подальшої ескалації. Щоправда, частина суспільства активно готується до захисту Батьківщини у складі територіальної оборони, інші складають план дій у разі найгірших сценаріїв. Так, відповідно до результатів опитування, проведеного Українським інститутом майбутнього, 56% українців готові особисто взяти участь у лавах територіальної оборони. При цьому 44% опитаних не готові до цього кроку.

Бізнес також не панікує, втім в компаніях різного масштабу так чи інакше тема можливого плану дій у разі військової агресії активно обговорюється. Щоправда, окрім IT-галузі, простір для маневру у представників інших сфер діяльності – досить обмежений.

Так чи інакше, лавина тривожних повідомлень щодо можливої повномасштабної військової агресії з боку РФ, яка наразі активно поширюється всіма куточками планети, поступово все більше негативно впливає на українську економіку. Які тенденції помітні вже зараз, і яких потенційних ризиків варто очікувати найближчим часом?

Курс гривні

Насамперед, негативні новини вдарили по стабільності національної валюти. Втім, поки що девальвація гривні до психологічної межі у 29 грн/дол. – не є тією критичною межею, яка може спонукати українців до панічних настроїв, а владу – до кризової протидії.

Гривня обвалюється через масове виведення капіталів за кордон – експертІнвестори в прискореному темпі виводять гроші за кордон; такій поведінці сприяє нагнітання паніки навколо можливої атаки Росії на Україну

Очікувано, що найбільшою проблемою стали ставки по ОВДП: інвестори, відчуваючи можливі загрози, почали виводити свої кошти, що спричинило додатковий тиск національну валюту. Щоправда, наразі курс гривні у допустимих межах середньорічних коливань, а золотовалютних запасів Нацбанку на даний момент достатньо навіть для тривалого кризового реагування у разі різкої девальвації.

До того ж, західні партнери та МВФ попри слабку динаміку реформ – не залишають напризволяще уряд та НБУ, вочевидь, розуміючи ризики поточної ситуації. На жаль, тенденція до девальвації національної валюти зберігатиметься щонайменше до моменту появи позитивних рішень – передусім, з Берліна, де за два тижні планується чергова зустріч радників глав держав «нормандської четвірки».

Енергетичні ризики

Один із важливих ризиків – енергетичний. На жаль, вітчизняна економіка та вся енергетична галузь залишається залежною від дій країни-агресора і в енергетичній галузі. Навіть після відмови від прямого імпорту газу та електроенергії в Росії, опосередковано енергетика Україна залишається під впливом держави-агресора.

Агресія РФ: Шмигаль розповів про вплив загрози вторгнення на економіку УкраїниУкраїнський уряд має всі необхідні ресурси, щоб ситуація в економіці залишалася стабільною, незважаючи на загрозу вторгнення, заявив Шмигаль.

У цьому ж контексті, Україна залишається залежною від Білорусі: у 2021-му році частка імпорту електроенергії з цієї держави становила 70% від загальної кількості. Білорусь зараз повністю діє у фарватері агресивних геополітичних планів Кремля.

Не менш залежною від геополітичних настроїв Кремля Україна залишається і щодо достатньої кількості вугілля, і щодо нафтопродуктів, а також ядерного палива, необхідного для вітчизняних атомних електростанцій.

Саме енергетична сфера наразі є найбільш уразливим місцем української економіки. На жаль, у будь-якому варіанті розвитку ситуації, Росія ще тривалий час зберігатиме вплив на енергетику України й зможе використовувати даний фактор для досягнення власних цілей.

Як зростатимуть ціни?

Негативний тренд на здорожчання товарів, схоже, не уникнути. І ймовірність російського військового вторгнення наразі – лише один із факторів, який впливає на підвищення цін в магазинах.

Зростання економіки 2021 року не компенсує спад 2020-го – НБУЗростання української економіки минулого року виявилося нижчим, ніж очікувалося. Воно не компенсує спад 2020 року.

Перш за все, тренд на девальвацію гривні призведе до ще більшого знецінення доходів громадян, їхніх заощаджень, а значить – лише підігріватиме інфляцію.

Минулого року офіційно рівень інфляції становив 10%, вже цього року НБУ погіршив прогноз інфляції з 5 до 7%. Проте економісти говорять про те, що реальний рівень інфляції може бути значно більшим за 10% у 2022-му році.

Аби приборкати зростання цін, регулятору доведеться вдаватися до «висушування» економіки, що призведе до чергового зростання ставок як за депозитами, так і кредитами. Що дорожчі запозичення, то меншим буде на них попит, а значить українці відмовлятимуться від так званих «великих покупок» – нерухомості та автомобілів.

Окрім зростання цін та тарифів, нинішня нервозність всередині суспільства впливатиме і на споживчі настрої. Українці дедалі частіше більш ощадливо вестимуть свою економічну активність, сповідуючи стратегію так званого «раціонального споживання». З іншого боку, за останні 30 років українське суспільство пройшло неймовірну кількість негативних сценаріїв, успішно адаптувавшись до найнесприятливіших умов. Тож чергова криза на тлі загарбницьких планів агресора може ще більше об’єднати українців та здобути додаткових балів на шляху до становлення новітньої політичної нації.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал