Верховна рада практично завершила працювати в пленарному режимі – залишився лише один тиждень. У ці дні депутати пройшли відразу через кілька «випробувань», які зазвичай викликають розбрат: внесення змін до Податкового кодексу та ухвалення держбюджету. Крім того, із посланням виступив Володимир Зеленський, якому теж у парламенті не всі раді. Що з цього вийшло – у матеріалі «Слово і діло».
Для початку новина з табору «Слуги народу» – монобільшість продовжує «танути» (хоча, звичайно, не так швидко, як сподіваються в опозиції): із фракції, цього разу сам, вийшов ще один депутат.
«Я не хочу і не можу мати стосунок до людей, які не відповідають тим принципам, які ми декларували, йдучи на вибори. Я хочу бути чесним перед самим собою та виборцями, яким я маю дивитися в очі. Саме тому я ухвалив складне, але справедливе рішення – я виходжу із фракції «Слуга народу», – оголосив нардеп Роман Соха. Він, до речі, входить до міжфракційного об'єднання «Розумна політика».
Як виявилося, про рішення Сохи не знав навіть голова фракції Давид Арахамія: він сказав, що це стало для нього сюрпризом. Арахамія також заявив, що нардеп «покинув фракцію за гроші», а монобільшість намагаються розхитати ззовні. За ці слова Соха вже зібрався позиватися.
У вівторок Верховна рада розпочала роботу з розгляду проміжного звіту ТСК щодо «вагнерівців». Нагадаємо, що тимчасова слідча комісія дійшла висновку, що у провалі спецоперації з «вагнерівців» немає провини українських чиновників – Володимир Зеленський не давав розпорядження її відтермінувати, Андрій Єрмак також не міг впливати на перебіг подій.
Звіт ТСК схвалили голосами «Слуги народу» та депутатських груп «За майбутнє» та «Довіра». Багато рішень, особливо цього тижня, ухвалювалися завдяки неформальній коаліції цих політичних сил.
Також у вівторок депутати нарешті розпочали розгляд у другому читанні «ресурсного» законопроєкту. Його, нагадаємо, ухвалювали за спецпроцедурою, щоби не довелося розглядати тисячі правок.
Законопроєкт запроваджує мінімальне податкове зобов'язання щодо земельної ділянки, запроваджує 18% податку на доходи фізичних осіб із продажу третього та наступних об'єктів нерухомості на рік, підвищує ставки екологічного податку, ставки акцизу на алкоголь та цигарки, рентної плати за користування надрами.
Скільки законопроєктів зареєстрували у парламенті у листопадіДо Верховної ради у листопаді депутати внесли 96 законопроєктів, Кабмін – 20, президент Зеленський – 9.
За ухвалення ініціативи проголосували 255 депутатів: «Слуга народу», «За майбутнє» та «Довіра», трохи позафракційних та два нардепи від «Батьківщини». Але поки що підписати законопроєкт не зможуть ні спікер, ні президент: загалом було подано 24 постанови про скасування результатів голосування. Сьогодні парламент зміг відхилити лише половину, решту розглядатимуть наступного пленарного тижня.
Середа не тільки в парламенті, а й у всій Україні була з відтінком «державного перевороту», що не відбувся, про який на пресмарафоні говорив Володимир Зеленський. На 1 грудня у Києві було заплановано кілька мітингів, а президент мав прийти із посланням до Верховної ради.
Напередодні у «Слузі народу» прогнозували, що всі підходи до парламенту будуть заблоковані мітингувальниками. «Будуть заблоковані входи, виходи, під'їзди. Я думаю, що поліція зробить просто коридор, щоб народні депутати та акредитовані журналісти могли заходити до зали», – розповідав Арахамія.
Щоб запобігти такому сценарію, поліція перекрила майже весь урядовий квартал, під Верховною радою змогли провести акцію лише ФОПи. Загалом усе було не так страшно.
Головною подією у Раді того дня був, звичайно, виступ Володимира Зеленського. Парламентарії підготувалися до нього по-різному: «слуги народу» одягли футболки з написом «За президента – проти олігархів», а «Європейська солідарність» прийшла з плакатами про «Вагнергейт», коронавірус та репресії. Депутати монобільшості навіть підвелися, щоб затулити від президента це видовище, але він попросив їх сісти.
Зеленський говорив у Раді близько 40 хвилин. Президент, зокрема, пообіцяв зареєструвати законопроєкти про множинне громадянство (що вже зробив) та про економічний паспорт українця. «Слово і діло» зробило контент-аналіз та фактчекінг послання Зеленського.
Політичні сили оцінили виступ президента по-різному. «Ви знаєте, ми ніколи не жили так добре, як сьогодні нам розповідав президент. Ми сьогодні хотіли почути стратегію розв'язання тих криз, у яких зараз є наша країна. Це енергетична криза, це криза щодо COVID, економічна криза, це ризики на Донбасі. Що ж ми почули? Єдине, що все гаразд, все у нас чудово. Як ми уявляємо, що президент та його команда вирішуватимуть проблеми, якщо він навіть не визнає?» – заявила голова партії «Голос» Кіра Рудик.
«Зеленський, замість того, щоб звітувати суспільству і дати стратегічний шлях, якою ж буде Україна (я цитуватиму класиків зараз): «літаки бомблять (або летять), будемо всіх бомбити», – просто малював приклад найбільшого популізму, граючи тут роль Остапа Бендера, знаєте, і Нью-Васюки», – заявила Ірина Геращенко із «Європейської солідарності».
А в «Слузі народу» послання назвали емоційним та насиченим. «Якщо ви проаналізуєте, що говорив президент, то справді кількість цього «вперше» та обсяги цього «вперше» вражають», – сказав Данило Гетмацев.
У середу вранці Кабмін вніс до парламенту доопрацьований до другого читання проєкт бюджету на 2022 рік. Щоб голосування могло відбутися у четвер, профільний комітет засідав до третьої ночі.
За держбюджет Рада взялася з самого ранку, його розгляд відбувався досить спокійно – «бюджетні ночі» та баталії за кожну цифру залишились у минулих скликаннях.
До другого читання доходи у бюджеті збільшили до 1 трлн 322 млрд грн, витрати – до 1 трлн 497 млрд грн. Податкові надходження очікуються на рівні 63,6 млрд грн, переважно за рахунок податку на прибуток підприємств та ренти. Нардеп Ярослав Желєзняк також повідомив, що збільшили витрати на Міністерство інфраструктури, МОЗ, Міністерство оборони, Мінекономіки, МВС, Кабмін та деякі інші відомства. Окрім того, з'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів.
Бюджет ухвалили також голосами «Слуги народу», депутатських груп та десятка позафракційних нардепів. «Опозиційна платформа – За життя» за бюджет ніколи не голосує, і цього разу у фракції заявили, що документ «далекий від потреб українців».
Держбюджет-2022: з якими показниками ухвалили документУ держбюджеті-2022 порівняно з цим роком зросли доходи та видатки, а також граничний обсяг держборгу.
У «Батьківщині» бюджет назвали «бюджетом бідності», у «Європейській солідарності» кошторис також розкритикували. «Бюджет-2022 не про підтримку підприємців, не про оборону держави чи захист кордонів, навіть не про соціальні блага, він про борги, підкуп і дороги», – заявили в «Голосі».
У четвер парламент також продовжив на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донбасу та вніс зміни до бюджету на поточний рік. Депутати виділили гроші на виплату «тисячі від Зеленського» та 19 млрд грн на дороги.
Крім того, нардепи затвердили і кошторис Верховної ради на 2022 рік. На діяльність Апарату парламенту передбачили 2,7 млрд грн: на провадження законотворчої діяльності – 1,266 млрд грн, на обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності парламенту – 1,335 млрд грн.
У п'ятницю вранці перед депутатами виступав міністр оборони Олексій Резніков, який розповів про ситуацію на російсько-українському кордоні. При тому, що фракції та групи самі вирішують кого заслухати на годині запитань до уряду, під час звіту Резнікова зала була майже напівпорожньою – типово для п’ятниці.
На окрему увагу також заслужили депутатські запити. Позафракційний нардеп Гео Лерос уже не вперше «спамить» дивними запитами до президента України. Наприклад, сьогодні від нього були запити про «заслужене переселення Володимира Зеленського в ексрезиденцію Януковича «Межигір'я», до гідніших умов проживання могутнього лідера, до золотого унітазу», а також «про забезпечення Володимира Зеленського памперсами у разі нової акції протесту».
У свою чергу, Олексій Гончаренко намагався направити запит «надання згоди взяти в дар від народного депутата Гончаренка синтезатор для підтримки сценічних навичок та підготовки другого випуску широко відомого глядачам шоу «Брати Ціцько – гра без штанів», через падіння рівня довіри громадян України» . Ось на що витрачають час та ресурси народні депутати.
Нагадаємо, на інфографіці можна переглянути підсумки роботи парламенту в цифрах.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»