Володимир Зеленський 1 грудня виступив із посланням до Верховної ради. Президент розповів про успіхи України на міжнародній арені, у боротьбі з коронавірусом та економічною кризою, а також про майбутні реформи. Як і в промові будь-якого політика, у Зеленського були деякі перебільшення, а іноді президент прикрашав реальні факти. «Слово і діло» розібралося, що ж із озвученого Зеленським правда, а які твердження не зовсім відповідають дійсності.
«Натепер доступні мільйони доз AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer і Moderna».
Так, доступні вакцини. Укладено контракти на постачання наступних партій. Але це не означає, що забезпечення України вакцинами завершено. На 2022 рік на вакцинацію населення від коронавірусу в держбюджеті передбачено 2,6 млрд грн.
«Ми починали з десяти тисяч щеплень на день».
Не зовсім так.
Вакцинація від коронавірусу стартувала в Україні 24 лютого 2021 року. А станом на 10 березня кількість щеплених українців становила лише 23,5 тисяч людей. Робити по 10 тисяч щеплень на день почали лише місяць після старту вакцинації.
«У листопаді зробили 6,5 мільйонів (щеплень – ред.)».
Зробили навіть більше – 7,1 млн щеплень.
«Ми стабілізували економічну ситуацію».
Стабілізували. Але Нацбанк слідом за Міністерством економіки та МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України у 2021 році – до 3%.
«У 2021 році розмір економіки України вперше досягне рекордного рівня за період незалежності – перевищить 190 млрд дол. Це більше, ніж у докризових 2008 та 2013 роках».
Твердження дещо некоректне з погляду логіки.
Не можна вперше досягти рекордного рівня, адже за 30 років до нового найбільшого значення були інші найбільші значення. За даними Світового банку, доларовий ВВП України досягав найвищих значень у 2008 році – 179,8 млрд доларів і у 2013 році – 183,3 млрд доларів.
Але справді в Мінекономіки повідомили, що Україна закінчує цей рік із найвищим доларовим ВВП за всю свою історію, орієнтовно це 195 млрд доларів.
«Вперше, починаючи з 2013 року ми знизимо державний борг до рівня менше 50% ВВП».
Не зовсім так.
Згідно з інфляційним звітом за жовтень 2021-го та прогнозом НБУ, державний та гарантований державою борг щодо ВВП перебуватиме на рівні близько 50% у наступні роки. Водночас безвідносно ВВП державний та гарантований державою борг України протягом року виріс: станом на 31 жовтня 2020-го він становив 83,23 млрд доларів, через рік – 92,63 млрд доларів.
Тобто частка боргу відносно ВВП стала меншою, а сам обсяг боргу – зростав.
«Наші золотовалютні резерви виросли і сьогодні сягають 30 млрд доларів. Це найвищі показники із 2013 року».
Це правда.
«Завдяки програмі «Доступні кредити 5-7-9» український малий та середній бізнес отримав понад 70 млрд грн».
Правда.
За інформацією Мінфіну від 29 листопада, за програмою підприємці отримали 27,66 тисячі доступних кредитів на 73,5 млрд грн.
«Енергетична криза, обмеження в електропостачанні, значне зростання тарифів. Вперше це не про Україну».
Робити такий висновок передчасно.
Віялових відключень електроенергії в Україні справді немає, але є дефіцит вугілля – через це в Україні запускають додаткові енергоблоки АЕС (з грудня працюватимуть 14 з 15 енергоблоків).
Крім того, Зеленський не виконав обіцянку під час опалювального періоду 2020/2021 років зменшити тарифи на опалення «майже наполовину».
«У 2022 році ми розпочнемо «Велику термомодернізацію». Ми плануємо утеплити тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садків та лікарень. Це дозволить нам застрахуватися від подальшого зростання цін на енергоресурси та вперше здобути справжню енергетичну незалежність».
Термомодернізація дозволить зменшити обсяги використання ресурсів для опалення, але у короткостроковій перспективі не врятує від можливого дефіциту вугілля, газу та іншого палива, а також зростання ціни на енергоресурси.
І, звісно, енергонезалежність – це не лише термомодернізація будівель.
«Вчора ми проголосували дуже важливий податковий закон №5600, який підвищує ренту: плату за використання природних ресурсів. Ми спрямуємо ці кошти на наших дітей. Тому до 10 грудня вперше за всю історію я вношу законопроєкт щодо економічного паспорта українця».
Закон справді ухвалили, і він передбачає збільшення плати за використання природних ресурсів.
Економічний паспорт українця можна вважати новацією Володимира Зеленського. Але щось схоже – ваучерна приватизація – було в Україні у 90-х роках.
«З сьогоднішнього дня мінімальна зарплата в Україні становить 6,5 тисяч гривень».
Правда, підвищення було з 1 грудня.
«Середня заробітна плата вперше за останні 30 років у доларовому еквіваленті перевищила 500 доларів на місяць».
Цілком можливо.
У жовтні середня зарплата в Україні становила 14 тисяч 45 грн, це 534 долари в еквіваленті
«Вперше зарплата лікарів зросла за рік удвічі».
Зарплати медиків цього року, згідно із держбюджетом, зросли на 30%.
«У порівнянні з 2019 роком бюджет на медицину збільшився вдвічі».
Не зовсім так.
У 2019 році бюджет Міністерства охорони здоров'я та загальнодержавні витрати та кредитування для МОЗ склав 97,7 млрд грн, у 2020 році – 133,1 млрд, у 2021 році – 196,4 млрд.
Таким чином, у 2021 році порівняно з 2019-м витрати збільшились у 1,7 раза. Вдвічі вони зростуть у 2022 році – у проєкті бюджету на медицину заклали 196,4 млрд грн.
«Вперше за всю історію незалежної України ми повністю укомплектували автопарк швидкої допомоги, повністю на 100%».
Процес укомплектування автопарку не завершено.
У 2020 році закупили 416 швидких, у 2021 – 622. Постачання автомобілів очікується у четвертому кварталі 2021-го та першому кварталі 2022-го.
Заступник керівника ОПУ Кирило Тимошенко заявив, що цього і 2022 року планує повністю оновити парк швидких у країні.
«Ми відремонтували 600 сільських амбулаторій та 200 приймальних відділень».
Передчасно давати такі цифри.
Поки що оновлено 118 приймалень (83 будуються) та зроблено 449 амбулаторій (151 – у процесі).
«Я пишаюся тим, що вперше за 30 років у 2022 році фінансування сектору оборони та безпеки, усіх програм перевищить 320 млрд грн. При тому, що у 2018 році ця сума була 191,7 млрд грн».
Заявляти про це можна буде після ухвалення держбюджету на 2022 рік. Кабміну доручили передбачити фінансування сектору безпеки та оборони на рівні не менше ніж 319,4 млрд грн.
«Вперше за період незалежності уряд будує літаки Антонов Ан-178 для власної армії».
У грудні минулого року Міністерство оборони та ДП «Антонов» підписали меморандум щодо співпраці для будівництва літаків для потреб ЗСУ. Замовлено три літаки Ан-178.
«Вперше починаємо в Україні будувати військовий завод із виготовлення сучасних дронів».
Правда.
Турецька компанія Baykar Defence побудує в Україні центр з тестування, навчання та технічного обслуговування безпілотників Bayraktar TB2, а також завод з будівництва та модернізації безпілотників.
«У першому саміті «Кримської платформи» взяли участь 46 делегацій».
Правда.
«Ми повернули Крим до світового порядку денного».
Це перебільшення своїх досягнень.
Вже шість років готується проєкт резолюції ООН щодо ситуації з правами людини у Криму. Документ щорічно доповнюють новими фактами порушень міжнародного права та прав людини з боку Росії як держави-окупанта.
«Кримську платформу» буде закріплено в резолюції Генасамблеї ООН. Ми чекаємо на отримання ним офіційного статусу міжнародної організації».
Правда.
«Вперше з 2014 року» розроблено та прийнято Стратегію деокупації та реінтеграції Криму».
Так, стратегію було затверджено указом Володимира Зеленського 11 березня 2021 року.
«І вперше за всю історію ми ухвалили закон про корінні народи, який закріпив статус і права кримських татар».
Правда, закон ухвалили у липні цього року.
«Ми боремося за нашу молодь і суттєво спростили школярам із Криму та тимчасово окупованого Донбасу доступ до вищої освіти в Україні: без ЗНО, безкоштовно, без обмежень, без будь-яких умов у будь-який університет».
Не зовсім так.
Згідно із законом, вступ абітурієнтів із тимчасово окупованих територій відбувається в межах квоти, які встановлюються в закладах освіти в обсязі 10% від загального обсягу держзамовлення.
Крім того, вступати можна не лише на бюджет, а й на контракт.
«Ми боремося за тимчасово окуповану свідомість наших громадян, тож запустили мовлення для ТОТ».
Правда, працює телеканал «Дім».
«Цього року ми зберегли двопартійну підтримку Сполучених Штатів і вивели наші відносини на новий, більш високий рівень».
Двопартійна підтримка є, це підтверджувала й посол України у США Оксана Маркарова.
У вересні Україна та США підписали угоду, яка визначає новий етап співпраці країн у сфері безпеки та оборони.
«Наша мета – імплементація Угоди про асоціацію. За підрахунками уряду, загалом виконано близько 60% усіх зобов'язань України за Угодою, причому 25% – лише цього року».
У червні 2021 року в урядовому звіті повідомляли, що загальний прогрес виконання угоди за підсумками попередніх років становить 54%.
А вже за актуальними для початку грудня даними прогрес виконання угоди становить 60%. Актуальність цього показника підтвердили редакції в уряді.
«Вперше спільно з Великою Британією ми реалізуємо амбітний проєкт розвитку Військово-Морських сил України на суму 1,7 млрд фунтів стерлінгів».
Так, договір було підписано у листопаді.
«З Туреччиною вже будуємо перший корвет для наших Військово-Морських сил».
Так, угода була підписана у грудні 2020-го. Станом на липень 2021 року перший корпус корвета вже закладено у Туреччині.
«Вперше укладено чотири масштабні угоди з Францією на 1,3 млрд євро на великі інвестиційні проекти».
Угоди було підписано у травні цього року.
«Ми досягли важливих результатів у співпраці з нашими партнерами: МВФ, Світовим банком, ЄБРР та іншими міжнародними партнерами. народними інститутами на загальну суму понад 2,7 млрд доларів».
Так, лише від МВФ Україна отримала у 2020-2021 роках 2,8 млрд доларів.
«Ми вперше запропонували лідерам ЄС створити регіональну платформу із зміцнення енергетичної безпеки».
У листопаді Зеленський зустрічався з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і повідомив, що вони «торкнулися можливості створення регіональної платформи щодо зміцнення енергобезпеки».
Можливо, про пропозицію говорити зарано.
«Особлива критика «Великого будівництва» звучить від тих, хто свого часу при владі не зміг зробити ні середнього будівництва, ні маленького. Та й самі їздили дорогами з дірками, залишаючи так само дірки у бюджеті».
Голослівне твердження: дороги будували та ремонтували і до Зеленського. Але в інших обсягах.
«Ми вже збудували 13 тисяч кілометрів доріг. Але багато якісних доріг не буває, тому ціль на наступні два роки не зменшується – це 15 тисяч кілометрів доріг».
Президент трохи поквапився.
У 2019-2020 роках було збудовано 6 тисяч 556 кілометрів доріг. На різних етапах готовності ще 6,5 тис. кілометрів.
«Вже збудовано та оновлено 560 мостів та мостових переходів, серед яких легендарний міст у Запоріжжі, який був недобудовою 15 років».
Теж зарано про це говорити.
Будівництво та оновлення 560 мостів перебуває на різних етапах готовності. А міст у Запоріжжі ще не добудували.
«Вперше за багато років перевізник зможе літати у наші нові регіональні аеропорти, які ми будуємо. Загалом, зараз будуємо у 16 містах України».
Цільова програма розвитку аеропортів до 2023 року передбачає роботи різного рівня в 18 аеропортах, але це не означає їхнє паралельне будівництво.
І, до речі, свою програмну обіцянку відновити аеропорти у кожному обласному центрі Зеленський уже провалив.
«Незалежна країна – там, де ти здоровий, незалежно від свого соціального статусу. Для цього ми вперше запустили програму «Здорова Україна». В рамках якої ми вже збудували 600 активних парків, 900 спортивних майданчиків, 193 стадіони та 25 басейнів».
Програму справді запустили.
Але з готовністю об'єктів Зеленський забігає наперед. На даний момент готово 99 стадіонів та 472 парки. Басейни та спортивні майданчики ще будуються.
«Поки ми будуємо, можливо, не дуже багато, але понад 150 дитячих садків. Буде ще 300. Збудовано 200 нових шкіл. Буде ще 300».
Минулого року було збудовано 100 дитячих садків, зараз тривають роботи на 67 об'єктах. Також у 2020-му провели будівельно-ремонтні роботи у 119 школах, у 98 вони зараз на різних рівнях готовності.
І взагалі не всі об'єкти будують із нуля, тому їх не можна вважати на 100% новими.
«Вперше за довгі роки ми почали будувати вітчизняні локомотиви та вагони у Кременчуці».
У вагонобудівного заводу замовили 3 дизель-поїзди та 90 пасажирських вагонів, це рекордне замовлення.
Але раніше завод теж купував продукцію, але в менших обсягах.
«Вперше за довгі роки ми почали будувати у Харкові наші сучасні українські танки».
Не зовсім так.
У Харкові нещодавно виготовили танк «Оплот». Також виготовляється комплектація на 60 машин, замовлено 66 двигунів.
Але раніше замовлення були більшими: наприклад, у 2011 році завод виконував контракт для Таїланду на постачання 49 танків «Оплот».
«Запроваджено нові державні, президентські премії: 100 тисяч гривень – переможцям міжнародних учнівських олімпіад з математики, фізики, інформатики та хімії. Цього року ми вперше надаємо премії не лише учням, а й вчителям, котрі цих чемпіонів підготували».
Для учнів премії запровадили, щодо вчителів поки що не було інформації.
«10 тисяч гривень щомісяця отримують випускники із найвищим балом ЗНО».
Правда.
«Цього року ми підвищили стипендії студентам до прожиткового мінімуму. При цьому кількість стипендіатів не зменшуватимемо».
Стипендії Кабмін справді підвищив, але кількість отримувачів таки зменшив. Нововведення набудуть чинності з 1 січня 2022 року.
«Цього року ми забезпечили ноутбуками понад 60 тисяч вчителів».
Станом на 26 листопада в 11 областях було доставлено 20 тисяч комп'ютерів. Загалом завдяки державній субвенції мають закупити 60 тисяч ноутбуків та забезпечити технікою вчителів у 24 областях та Києві.
«Вперше за багато років ми відновлюємо науковий флот України. Уявіть, останній рейс українського наукового судна у Світовому океані пройшов 20 років тому, а Чорному морі – 10 років тому. Цього року у нас з'явилися два кораблі – мало, але вони з'явилися!».
Правда.
Науково-дослідницьке судно «Борис Александров» готується до першого походу. У середині січня вирушити до Антарктиди криголам «Ноосфера».
«Ми нарешті будуємо Меморіальні комплекси «Бабин Яр» і наступного року завершимо будівництво Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодомору».
Меморіальні комплекси почали зводити раніше, але їх не завершили.
«Ми вже реалізували програму доплат до пенсій для людей, які досягли 80 та 75 років».
Правда. Пенсіонерам у такому віці почали виплачувати надбавки у розмірі 500 та 400 гривень.
«З березня 2021 року проіндексовано пенсії 7,9 млн пенсіонерів».
Правда, індексацію завершили, вона стосувалася 8 млн українців.
«Вперше за багато років значно збільшено пенсії для ліквідаторів та постраждалих від Чорнобильської катастрофи».
Так, пенсії зросли.
Розміри пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності – 6 тис. грн; для ІІ групи інвалідності – 4,8 тис. грн; для ІІІ групи інвалідності – 3,7 тис. грн; для дітей з інвалідністю – 3,7 тис. грн.
«Вперше за всі роки незалежності ми погодили параметри надійної обов'язкової накопичувальної пенсійної системи».
Це не так.
Спочатку Кабмін обіцяв запровадити накопичувальну систему з 2021 року, але Верховна рада не ухвалила потрібних для цього законопроєктів.
Концепцію майбутньої реформи презентували фракції «Слуга народу», але її не затверджено.
«Ми вперше ввели комплексний підхід до вирішення проблем людей, які стикаються з різними бар'єрами».
Далі президент перераховує категорії українців, розберемо за пунктами.
«Це люди з інвалідністю з дитинства, яким підвищено розміри надбавки з догляду»: так рішення про підвищення розміру надбавки з догляду за особами з інвалідністю прийнято, а також про підвищення виплат інвалідам.
«Це і малозабезпечені сім'ї, для яких розмір виплат збільшився на 50% і становить 5500 гривень»: не зовсім зрозуміло, яку допомогу мав на увазі президент (тут можна подивитися, як змінився прожитковий мінімум для призначення малозабезпеченим).
«Це і діти, які постраждали від вибухонебезпечних предметів, – їм уперше встановлено допомогу»: так, Кабмін ухвалив рішення про надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення.
«Це і люди, які постраждали від насильства в сім'ї, – вперше запроваджено субвенцію на створення шелтерів для них»: так, субвенція є в держбюджеті.
«Це та сім'ї з дітьми; тата, які вперше отримали право йти у відпустку з догляду за новонародженими»: з червня запрацював закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», який фактично зрівняв права чоловіків та жінок на декретну відпустку .
«Ми збільшили розмір державної допомоги на дітей із тяжкими захворюваннями».
Правда, рішення набуло чинності з 1 січня 2022 року.
«Незалежність – це цифрова свобода від бюрократії, черг та корупції. І в цьому вже переконалося понад 11 мільйонів користувачів програми нашої державної програми «Дія».
Як заявили в Міністерстві цифрової трансформації, у застосунку майже 11 млн користувачів.
«Україна стала першою країною у світі, яка запровадила цифровий паспорт громадянина своєї держави. Ми ввели цифрове посвідчення водія».
Так, паспорти у смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів.
Крім того, цифрові права водія в «Дії» прирівняні до паперових.
«В «Дія» доступні цифровий студентський квиток, страховка на авто, електронний підпис у смартфоні, цифровий податковий номер, оплата податків та штрафів та багато іншого. І сьогодні до цих функцій додається прописка – тобто можливість зміни реєстрації онлайн».
Правда, це все є. Крім того, через програму можна подати податкову декларацію ФОП. Електронна прописка запущена у тестовому режимі.
«Тепер призначити чи перерахувати пенсію нашим шановним людям зможе не жінка у кабінеті, а онук на дивані. Ми вже починаємо запуск цієї функції в «Дія».
Правда, пенсію вже можна оформити через програму. Як це зробити читайте тут.
«Послуги з відкриття бізнесу в Україні стануть найшвидшими у світі. Вже зараз відкрити ФОП можна за 10 хвилин».
Так, зареєструвати бізнес теж можна через «Дію».
«Судова реформа. Тут пишатися поки що нічим. Ми лише на початку цього складного шляху. Ми лише проголосували перші два закони».
Тут президент не перебільшив. Закони про Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів прийнято. Але про те, що реформа відбулася, не можна говорити.
«Вперше за тридцять років повністю проголосовано земельну реформу».
Не зовсім так.
Сам законопроєкт про відкриття ринку землі ухвалено, так. Але, наприклад, для оптимізації процедури приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств потрібно ухвалити у другому читанні законопроєкт №3012-2.
«Вперше за 30 років ми розпочинаємо повномасштабне облаштування державного кордону по всьому периметру нашої держави».
Не зовсім так. Кордон облаштовуватимуть там, де він не облаштований.
Водночас, кошти на кордон виділяються щорічно. На інфографіці можна побачити, як фінансується проект «Стіна».
«Нарешті ми ухвалили закон про територіальну оборону».
Так, закон був ухвалений парламентом у липні цього року.
«Ми вперше за 30 років розпочали системну боротьбу з олігархами».
Закон про деолігархізацію схвалено. Наскільки ефективними будуть способи боротьби, передбачені в ньому, стане зрозуміло після набуття чинності законом – у 2022 році.
«Ми знаємо, що наша армія – найкраща у світі і захистить нас».
Тут, звісно, є трохи пафосу.
Збройні сили України зараз посідають 25 місце у рейтингу найсильніших армій світу (Global Firepower Index 2021).
Нагадаємо, контент-аналіз послання Володимира Зеленського до Верховної ради можна почитати тут.
Віктор Гаврилюк, Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»