Подкаст «Словом» за 23 листопада: статус обіцянок Зеленського та фінансові результати Приватбанку

Читать на русском

Про те, як змінюються цифри у статистиці МОЗУ щодо коронавірусу. Про так званий «ресурсний» законопроєкт, його основні завдання та подальшу долю. Про поточний статус обіцянок Володимира Зеленського на посту президента України. Та про фінансові результати ПриватБанку за часів його перебування у державній власності. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Статистика коронавірусу в Україні: як змінюються показники

За інформацією МОЗ, в Україні спостерігається позитивна тенденція до зменшення кількості нових випадків захворюваності на COVID-19 та кількості госпіталізованих. За минулий тиждень було госпіталізовано 24 419 осіб, тоді як впродовж кількох попередніх тижнів до лікарень потрапляли по 32 тисячі осіб. Про це йшлося під час обговорення протидії поширенню на території України COVID-19 на селекторній нараді під головуванням прем'єр-міністра, повідомляє Урядовий портал.

Крім того, вперше за останні 14 тижнів кількість летальних випадків зменшилася у порівнянні з попереднім тижнем.

Своєю чергою, голова МОЗ Віктор Ляшко повідомив, що четвертий тиждень поспіль в Україні зберігається високий темп вакцинації проти COVID-19. За минулий тиждень було зроблено 1 млн 718 тисяч щеплень.

Нагадаємо, «Слово і діло» регулярно оновлює і публікує «карту вакцинації», на якій відображено інформацію з усіх областей України.

До речі, цього тижня, за словами очільника МОЗ Віктора Ляшка з «червоної» зони карантину можуть вийти одразу дві області.

«Ресурсний» законопроєкт: що зараз із цим документом

Так званий «ресурсний» законопроєкт 5600, який ще називають «антиахметівським», вкотре зняли з порядку денного Верховної ради. Документ повинен внести зміни до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо збалансованості бюджетних надходжень. Цього разу законопроєкт зняли після пропозиції «Слуги народу». У політсилі наголосили, що їм потрібен додатковий час для консультацій щодо цього закону.

Верховна рада у першому читанні ухвалила законопроєкт №5600 ще 1 липня. Тоді його підтримали 264 народних депутати – майже всі парламентарії із монобільшості, груп «За майбутнє» та «Довіра».

Представники інших фракцій або були відсутні, або голосували проти, або утрималися. До другого читання до законопроєкту подали понад 11 тисяч поправок. Комітет ВР врахував 8 важливих змін та рекомендував закон у цілому ухвалити.

Минулого разу законопроєкт знімали з розгляду 23 вересня. Тоді причина була в тому, що ще точилися дискусії щодо процедури його розгляду.

Серед основних завдань законопроєкту його автори називають:

  • зменшення податкового навантаження на набувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%»;
  • збільшення екологічного податку;
  • збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами та прив'язка до ринкової вартості корисних копалин.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що ставки податків не переглядалися від 2019 року, а ставки акцизу на алкоголь – від 2017 року. Але поточна економічна ситуація вимагає переглянути підходи до стягування податків.

Як стверджують автори законопроєкту, у разі його ухвалення держбюджет зможе додатково отримувати близько 50-60 млрд грн щорічно.

Які податки хочуть підвищити законом, чи є політичні мотиви у знятті законопроєкту з розгляду, що думають про це експерти та представники бізнесу - про це читайте у розгорнутій аналітичній статті на нашому сайті та в телеграм-каналі.

Поточний статус обіцянок Зеленського: що виконано, що провалено

Володимир Зеленський перебуває на екваторі свого президентського терміну. За два з половиною роки на посаді він, за підрахунками «Слово і діло», дав 711 обіцянок з урахуванням передвиборчих та програмних. Від дня інавгурації 20 травня 2019 року Зеленський виконав 232 обіцянки, 126 – провалив.

За останній місяць – з 20 жовтня до 20 листопада – президент виконав 6 обіцянок, ще 4 провалив та дав 12 нових. Зокрема, Володимир Зеленський не виконав обіцянку у 2021 році завершити будівництво спортзалу школи олімпійського резерву у Рівненській області. На кінець жовтня вищезгаданий об’єкт був готовий лише наполовину. Завершення будівельно-монтажних робіт заплановане до кінця 2022 року.

На початку 2020 року Зеленський обіцяв запровадити п'ятирічні «податкові канікули» для інвесторів, які вкладатимуть щонайменше 10 млн доларів у приватизацію. Згідно із законом «Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні», держпідтримка надається інвесторам, які вкладають від 22,6 млн доларів. Крім того, «податкові канікули» не поширюються на інвесторів приватизації. Тому обіцянка потрапляє в пул не виконаних.

Ще не виконано обіцянку, щодо колишнього міністра Ігоря Петрашка, якого було обіцяно призначити на нову посаду. В ОПУ повідомили, що Петрашка на жодну посаду не призначали.

Виконаною є обіцянка президента відкрити хаби чи КПВВ на лінії розмежування на Донбасі. У листопаді 2020-го Україна відкрила нові КПВВ «Золоте» та «Щастя» у Луганській області. Крім того, минулого року запрацювали дві сервісні зони поблизу контрольних пунктів в'їзду-виїзду «Щастя» у Луганській області та «Новотроїцьке» Донецької області. Цього року було створено нову сервісну зону на КПВВ «Станиця Луганська».

У 2021 році Зеленський пообіцяв закупити 450 автомобілів швидкої допомоги. За словами міністра охорони здоров'я Віктора Ляшка, цьогоріч закупили 622 швидких, у 2020-му – 416.

Окрім того, виконаною є обіцянка до грудня запустити ще один блок Запорізької АЕС. Енергоблок №4 після завершення планового середнього ремонту запрацював 18 листопада.

Виконаною можна вважати й обіцянку президента не брати в команду і не призначати на посади Володимира Гройсмана, Арсенія Яценюка і Юлію Тимошенко. Враховуючи те, як колишні прем'єр-міністри критикують Зеленського та його команду, їхнє призначення в команду є малоймовірним.

Докладніше про поточний статус обіцянок Володимира Зеленського на посту президента України - читайте у нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на порталі.

До речі, в окремому матеріалі викладено інфографіку стосовно поточного прогресу виконання обіцянок Офісом президента України.

Фінансові результати ПриватБанку

Державний ПриватБанк став найприбутковішим українським банком: за даними НБУ, у січні-вересні він заробив понад 20 млрд грн.

Нагадаємо, ПриватБанк перейшов у державну власність 19 грудня 2016 року. Станом на кінець року його збиток становив 176 млрд 238 млн грн, керував фінустановою на той момент Олександр Дубілет.

Після націоналізації банку головою правління призначили Олександра Шлапака. Він пробув на посаді сім місяців, потім п'ять місяців виконувачем обов'язків була Галина Пахачук. За перший рік у держвласності ПриватБанк зміг вийти на 378 млн грн прибутку.

З 2018 до 2021 року ПриватБанком керував Петр Крумханзл. У 2018 році банк отримав прибуток у розмірі 12 млрд 798 млн грн, у 2019 році зміг збільшити дохід до 32 млрд 609 млн грн. За підсумками минулого року прибуток склав 24 млрд 302 млн грн.

У січні-червні Ганна Самаріна керувала банком у статусі виконувачки обов'язків. З 8 червня головою правління став Бьош Герхард. Станом на кінець вересня 2021-го прибуток ПриватБанку становив 21 млрд 212 млн грн.

Про те, які фінансові результати показував ПриватБанк за різних керівників - дізнавайтеся з нашої інфографіки на сайті.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» писало про фінансові результати інших державних банків: Ощадбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку.

А ще ми маємо аналітику стосовно фінансових результатів «Енергоатому», ДПЗК та «Укрзалізниці».

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал