«Вагнергейт» та українська влада: хронологія скандалу

Читать на русском

Орієнтовно 15 березня журналісти-розслідувачі Bellingcat повинні випустити першу частину фільму про зрив спецоперації із затримання членів ПВК «Вагнера», які воювали на Донбасі. Напередодні можливого великого скандалу «Слово і діло» вирішило нагадати, як розвивалася історія з «вагнерівцями».

«Вагнергейт» розпочався з досить непримітної новини про те, що 29 липня 2020 року під Мінськом затримали 32 осіб з російської приватної військової компанії «Вагнер». За версією правоохоронців Білорусі, вони прибули в країну, щоби дестабілізувати ситуацію перед президентськими виборами.

Як згодом з'ясувалося, частина затриманих бойовиків брали участь у військових діях на Донбасі. Офіс генерального прокурора України звернувся до генпрокуратури Білорусі з проханням видати 28 затриманих. Але відповіді від білоруської сторони не було, а 14 серпня стало відомо, що майже всіх «вагнерівців» повернули Росії.

«Україна з жалем сприймає рішення Республіки Білорусь передати Росії раніше затриману групу осіб, що належать до приватної військової компанії «Вагнера». Безумовно, Республіка Білорусь – незалежна держава з власною позицією, але українська сторона очікувала більш юридично коректного і зваженого рішення», – заявили в Офісі президента.

У ці ж дні кілька журналістів заявили про те, що затримати «вагнерівців» повинні були українські спецслужби. Служба безпеки України і розвідка більше року розшукували терористів, які, ймовірно, причетні до катастрофи MH17 в Донецькій області та Іл-76 під Луганськом.

У рамках спецоперації бойовиків найняли нібито охороняти нафтові вишки у Венесуелі. За планом вони повинні були з Мінська вилетіти в Стамбул, дорогою літак мали посадити в Україні через «погане самопочуття пасажира». Після бойовиків затримали би українські спецпризначенці.

Однак план зірвався. Як повідомив журналіст Юрій Бутусов, про спецоперацію доповіли в Офіс президента. В ОПУ відбулася закрита нарада, на якій були присутні Володимир Зеленський, Андрій Єрмак, перший заступник секретаря РНБО Руслан Демченко, заступник керівника ОПУ з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко. Єрмак після доповіді заступника керівника СБУ Руслана Баранецького і тодішнього начальника розвідки Міноборони Василя Бурби запропонував відкласти спецоперацію. Зеленський підтримав його.

Ймовірно, через витік інформації операція зірвалася: бойовики не сіли на рейс до Стамбула і пізніше їх затримали в Мінську. Бурбу звільнили – за словами Бутусова, через те, що він зажадав розслідувати провал операції. «Причиною провалу захоплення терористів є перш за все незаплановане перенесення термінів вильоту терористів. Рішення прийняте главою ОПУ Єрмаком і схвалене президентом Зеленським. Мотиви Єрмака зірвати операцію він озвучив сам: Єрмак не хоче зіпсувати свої стосунки з Козаком – помічником Путіна», – вважає журналіст.

В СБУ та розвідці свою причетність до операції відкинули. «Це виглядає як добре продумана і спланована дезінформаційна кампанія», – заявив Єрмак.

У вересні документи, які нібито підтверджують проведення Україною спецоперації, опублікував народний депутат Володимир Ар'єв. Серед них були чеки на купівлю авіаквитків до Стамбула, копії підозр. 16 вересня у Верховній раді зареєстрували постанову про створення ТСК у справі «вагнерівців», але її досі не розглядали.

За словами генерального прокурора Ірини Венедіктової, щодо «вагнерівців» відкрито три кримінальні провадження. Справою про зрив спецоперації займається Державне бюро розслідувань: нещодавно в.о. директора Олексій Сухачов запевнив, що «найближчим часом» слідство дасть результат.

Наприкінці 2020 року в групі Bellingcat повідомили, що розслідують зрив спецоперації і готують документальний фільм. Незабаром має вийти перша частина і журналіст Євген Кравченко з посиланням на джерела заявив, що в ОПУ просили британську МІ-6 завадити виходу фільму. «Під час зустрічі на «острові» (штаб-квартира ГУР МО) керівник військової розвідки Кирило Буданов і заступник голови ОПУ Роман Машовець намагалися переконати Лі Лоуренса, щоб МІ-6 вплинула на Bellingcat («адже це пов'язана з вами структура») і не допустила виходу фільму. Через день високопоставленому британському розвіднику, цього разу в компанії із запрошеним на зустріч послом Великої Британії в Україні Меліндою Сіммонс, довелося вдруге вислуховувати від Буданова і Машовця настійні прохання Банкової. У відповідь британці нібито сказали: «Хлопці, вибачте, нічого не можемо зробити, це мас-медіа, а у нас свобода слова», – розповів журналіст.

Нагадаємо, в Офісі генпрокурора заявили, що бойовиків «Вагнера», яких затримали у Білорусі і видали Росії, будуть притягувати до відповідальності заочно.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал