Подкаст «Словом» за 29 вересня: газовий конфлікт між Україною та Угорщиною та з'їзд СН у Трускавці

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 29 вересня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про те, як газові контракти накручують загострення відносин між країнами. Про те, чи є хоч якісь непогані новини для України після виборів у Німеччині. Про програму «Слуг народу» на з’їзді у Трускавці. Та обіцянки депутатів вирішити в Україні проблему сміття. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Газове загострення між Україною та Угорщиною: як Будапешт зміняв добре ставлення Київа на дешевий російський газ

Українсько-угорські відносини переживають новий виток напруженості. Цього разу причина в газовому контракті, між Угорщиною і російським «Газпромом», після набуття чинності якого Україна втратить частину газового транзиту свою територію.

Згідно з угодою, «Газпром» буде щорічно поставляти в Угорщину 4,5 млрд кубометрів газу за двома маршрутами: 3,5 млрд кубів газогоном «Турецький потік» територією Болгарії та Сербії та 1 млрд кубів – через Австрію.

«Ми також домовилися про ціну, яка набагато вигідніше тієї, яку ми заплатили за угодою, підписаною Угорщиною в 1995 році і яка закінчується зараз», – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто. «В Угорщині енергопостачання – це питання безпеки, суверенітету та економіки, а не політичне питання. Угорські споживачі продовжать платити одну з найнижчих цін на газ по всій Європі», – додав він.

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що «здивовані та розчаровані» рішенням Угорщини підписати новий газовий контракт. «Вважаємо це винятково політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремлю і на шкоду національним інтересам України та українсько-угорським відносинам, яке не відповідає принципам Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорською Республікою від 6 грудня 1991 року. Угорщині й надалі вигідніше отримувати газ транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяє найкоротшим шляхом безперебійно постачати газ до країн Європи», – заявили в МЗС України.

На 29-30 вересня в Будапешті було заплановано засідання міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва, але Україна вирішила відкласти його, щоб проаналізувати всі ризики угоди. Більш того, Україна має намір звернутися в Європейську комісію, щоб та теж оцінила російсько-угорську газову угоду.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав кроки України після підписання газового контракту «недружніми». Угорщина викликала українського посла для консультацій. У відповідь МЗС України запросило посла Угорщини до Києва.

У чому суть договору Угорщини та РФ і якими будуть його наслідки - про це читайте в розгорнутій аналітиці на нашому сайті та в телеграм-каналі «Слово і діло».

Вибори у Німеччині: на що може розраховувати Україна

На початку цього тижня стали відомі результати федеральних виборів у Німеччині – партії-переможниці вже почали процес перемовин для створення коаліції та нового уряду. Найголовніша інтрига – які політичні сили увійдуть до складу нової більшості та хто стане новим федеральним канцлером ФРН.

Гарні новини для України полягають у тому, що жодна «проросійськи» налаштована партія у Німеччині – не набрала достатньої кількості голосів, аби претендувати на статус коаліціанта та учасника перемовин у створенні федерального уряду.

Наразі найуспішнішими «проросійськими» силами, які здобули прихильність виборців, є «Альтернатива для Німеччини» із 10,3% та ліворадикальна партія «Ліві», яка балансує на межі проходження до Бундестагу (з результатом в 4,9% – у Німеччині встановлений 5% виборчий бар’єр). Ці політичні сили сповідують протилежні ідеологічні погляди, втім мають один спільний знаменник – прихильне ставлення до Росії та особисто до політики президента РФ. Наразі жодна з цих сил не зможе навіть теоретично створити коаліцію із партіями-лідерками парламентських перегонів.

Однак це зовсім не означає, що у новій коаліції бракуватиме прихильників зближення із РФ та симпатиків Путіна. Особливо, коли йдеться про переможців нинішніх виборчих змагань – партію СДПН. Саме вона наразі має найбільші шанси сформувати новий уряд та висунути кандидатом у канцлери лідера партії – Олафа Шольца.

Втім поки що експерти зазначають, що нинішні вибори в Німеччині засвідчили тренд на дистанціювання із Росією. І навіть запуск «Північного потоку-2», попри можливий економічний зиск ФРН, більшістю громадян розглядається як інструмент геополітичного впливу Кремля на економіку та позиції Німеччини та й всього Європейського Союзу.

Про те, як можуть змінитися відносини України з Німеччиною після виборів - читайте в спеціальному матеріалі на нашому сайті.

З'їзд «слуг народу» у Трускавці: програма

Журналісти довідались, що робитимуть депутати зі «Слуги народу» під час з'їзду в Трускавці. Про це пише УП.

Відомо, що вранці у п'ятницю, 1 жовтня, на народних обранців вже чекатимуть у Трускавці.

  • З 8.15 навіть організують трансфер з залізничного вокзалу до готелів для тих депутатів, які не їздять на автомобілях. Жити «слуги народу» будуть у Трускавці у трьох готелях: Rixos, «Міротель» та «Лісова пісня».
  • З 8:30 до 13:00 у депутатів чек-ін в готелях, сніданок і вільний час.
  • З 13:00 у Rixos почнеться обід, а після нього проведення великої фракції: із 15:00 до 17:00 організаційні питання, виступи, презентації, Q&A
  • 17:30-19:00 сесія із Тимофієм Миловановим.
  • О 19-й почнеться вечеря, після якої буде вільний час.

2 жовтня буде основний день роботи з'їзду. Цього дня у Трускавці чекають на президента Володимира Зеленського.

  • З 10:00 до 11:30 запланована сесія за участі керівників силових відомств.
  • Після цього цілий день до 19:00 робота в групах і презентація напрацювань, з перервою на обід і кава-паузи.
  • Після вечері та вільного часу, о 21:30 розпочнеться церемонія нагородження найкращих депутатів.
  • Приблизно о 22:30 розпочнеться гала-вечеря, де, за інформацією журналістів, голова фракції СН Давид Арахамія відіграє dj-сет.

В неділю, 3 жовтня, у депутатів передбачений лише сніданок і повернення назад до Києва.

Проблема сміття в Україні: як її обіцяли вирішити депутати

В Україні щорічно утворюється 440-460 млн тонн відходів, більшість з яких просто вивалюють на звалища. З будівництвом сміттєпереробних заводів у країні поки що не склалося, але народні депутати (не тільки місцева влада) всіма силами обіцяють це змінити.

У партії «Батьківщина» в передвиборчій програмі є дуже розпливчаста обіцянка «розв'язати сміттєву проблему» в Україні. Яким чином партія має намір це робити – не уточнюється.

У «Слуг народу» також у програмі є обіцянка створити законодавчі стимули для будівництва сміттєпереробних заводів.

Ще група депутатів від «Слуги народу» обіцяла внести до Верховної ради законопроєкти, які допоможуть очистити країну від стихійних звалищ. Щоправда, ця програмна обіцянка була провалена.

Аналогічну обіцянку провалив нардеп Орест Саламаха. Крім того, у своїй програмі він обіцяв внести у парламент законопроєкт про кримінальну відповідальність за організацію та сприяння появі стихійних звалищ. Але за два з гаком роки цього не зробив.

Марія Мезенцева обіцяла внести не тільки законопроєкт для очищення країни від звалищ, а й законопроєкти, які сприятимуть будівництву сміттєпереробних заводів. Але таких ініціатив нардеп не реєструвала, хоча і напрацьовувала законодавчі ініціативи, спрямовані на захист довкілля.

Член фракції «Слуга народу» Дмитро Нальотов у програмі обіцяв внести законопроєкт про мораторій на облаштування сміттєвих полігонів, а також про обов'язкову переробку всього сміття на екологічно чистих заводах. Схожий законопроєкт, тільки без мораторію, обіцяв внести Павло Мельник. Обидва депутати зобов'язання не виконали.

Роман Грищук обіцяв внести законопроєкт, який забороняє пластикові пакети в Україні. Його колеги по фракції таку ініціативу дійсно зареєстрували, але Грищука серед авторів не було.

Про те, які зміни в законодавство обіцяють внести нардепи для вирішення «сміттєвих» проблем України - читайте докладніше у нашому спецматеріалі.

До речі, ми маємо на порталі інфографіку, на якій можна подивитися, скільки в Україні сміттєвих полігонів і звалищ.

А ще раніше ми писали, де і коли в Україні повинні з'явитися сміттєпереробні заводи.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал