Після Меркель: як зміняться відносини з Україною зі зміною влади у Німеччині

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

На початку цього тижня стали відомі результати федеральних виборів у Німеччині – партії-переможниці вже почали процес перемовин для створення коаліції та нового уряду. Найголовніша інтрига – які політичні сили увійдуть до складу нової більшості, та хто стане новим федеральним канцлером ФРН.

16-річна епоха Ангели Меркель, підкріплена багаторічними хорошими результатами на федеральних виборах основного партнера у складі всіх коаліцій – блоку ХДС/ХСС, нині йде у минуле. Цього разу ХДС/ХСС не здобула переконливої перемоги, натомість більше голосів отримала партія соціал-демократів СДПН. Втім, обидві партії-важковаговики німецької політики не обійдуться без допомоги інших політичних сил, які також потрапляють до парламенту, показавши менші результати. Передовсім йдеться про партію «Зелених» та «Вільних демократів», без участі яких коаліція, швидше за все, не відбудеться.

Варто зазначити, блок ХДС/ХСС та СДПН не розглядають можливості для утворення спільної коаліції. Проте обидві політсили, набравши відповідно 24,1% та 25,7% ведуть перемовини із «Зеленими» (отримали 14,8%) та «Вільними демократами» (11,5%).

Однозначно, процес коаліційних перемовин за таких обставин може затягнутися. Як і обрання нового канцлера та формування федерального уряду. Як зміна влади у Німеччині позначиться на відносинах із Україною? Яких змін очікувати у контексті міжнародних відносин, а особливо – у роботі та результатах Нормандського формату перемовин щодо врегулювання ситуації на Донбасі?

Дещиця хороших новин для України

Гарні новини для України полягають у тому, що жодна «проросійськи» налаштована партія у Німеччині – не набрала достатньої кількості голосів, аби претендувати на статус коаліціанта та учасника перемовин у створенні федерального уряду.

Німеччина не закриє «Північний потік-2», навіть якщо РФ застосує його проти України – ЗМІУ Німеччині політика лояльності до Росії збережеться навіть після відходу Меркель, оскільки ПП-2 підтримують майже всі німецькі політичні сили

Наразі найуспішнішими «проросійськими» силами, які здобули прихильність виборців, є «Альтернатива для Німеччини» із 10,3% та ліворадикальна партія «Ліві», яка балансує на межі проходження до Бундестагу (з результатом в 4,9% – у Німеччині встановлений 5% виборчий бар’єр). Ці політичні сили сповідують протилежні ідеологічні погляди, втім мають один спільний знаменник – прихильне ставлення до Росії та особисто до політики президента РФ Володимира Путіна. Наразі жодна з цих сил не зможе навіть теоретично створити коаліцію із партіями-лідерками парламентських перегонів.

Однак це зовсім не означає, що у новій коаліції бракуватиме прихильників зближення із РФ та симпатиків Путіна. Особливо, коли йдеться про переможців нинішніх виборчих змагань – партію СДПН. Саме вона наразі має найбільші шанси сформувати новий уряд та висунути кандидатом у канцлери лідера партії – Олафа Шольца.

Втім поки що експерти зазначають, що нинішні вибори в Німеччині засвідчили тренд на дистанціювання із Росією. І навіть запуск «Північного потоку-2», попри можливий економічний зиск ФРН, більшістю громадян розглядається як інструмент геополітичного впливу Кремля на економіку та позиції Німеччини та й всього Європейського Союзу.

Загроза самоусунення

Після закінчення виборів у Німеччині Україна заявила про те, що сподівається на проведення саміту в Нормандському форматі ще за канцлерки Німеччини Ангели Меркель. Насправді, це дуже слушна ініціатива, враховуючи те, що на створення нової коаліційної більшості та обрання нового канцлера може піти кілька місяців.

Половина німців заявили, що не сумуватимуть за Меркель - опитуванняПонад половина німецьких громадян заявили, що не будуть сумувати за Ангелою Меркель після закінчення її терміну на посаді канцлера.

Час – не на боці України. А особливо враховуючи те, що Німеччина була і поки що залишається чи не найбільшим геополітичним партнером України у питанні впровадження санкцій проти політики Росії.

Тим не менш, мабуть, головною перемогою для зовнішньої політики України у питанні взаємовідносин із ФРН буде входження та активність партії «Зелених» до нової коаліційної більшості у Бундестазі. Саме ця партія залишалася найпослідовнішою політичною силою у питанні продовження санкції щодо Кремля, противницею економічного впливу РФ через запуск «Північного потоку-2» та захисту суверенітету України. Вже відомо, що «Зелені» пропонуватимуть у новий уряд свого віцеканцлера Роберта Габека – політика, який критикував німецький уряд за небажання постачати озброєнні Україні та неодноразово публічно висловлював підтримку нашій державі у протистоянні з РФ.

Втім, партійні амбіції – це одне, а робота в уряді передбачає врахування багатьох точок зору. І поки що Німеччина перебуває у позиції енергетичного «зашморгу», який готує запуск «Північного потоку-2», який суттєво впливатиме на вироблення позиції – особливо в контексті відносин із Україною.

Ще один важливий аспект – як складатимуться відносини Німеччини із США та ЄС, чи втримає вона лідерство, задане Ангелою Меркель, на європейському континенті. Ймовірно, за нинішніх обставин новим політикам в Німеччині, які очолять уряд, потрібен буде час для вироблення стратегій та тактик у відносинах з міжнародними партнерами та визначитися із потенційними загрозами. Для України цей час – є дорогоцінним ресурсом, який може кардинально вплинути на подальший розвиток держави на довгі роки.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: