Тема захисту довкілля надто чутлива, адже поки одні вважають, що планета в небезпеці і людству треба відмовитись від частини комфорту заради очищення Землі, інші скептично ставляться до цієї ідеї. Неоднозначно сприймається суспільством і заборона на використання пластикових пакетів. Одна справа – дискутувати щодо екології, і зовсім інша – постійно носити із собою полотняну торбинку до магазину. «Слово і діло» дослідило, які країни вже заборонили використання пластикових пакетів, які обмежили виробництво чи обклали додатковими виплатами виробників та як це питання вирішується в Україні.
Почнемо з України. У листопаді 2019 року Верховна рада у першому читанні підтримала законопроект про обмеження обігу пластикових пакетів на території України. Зауважимо, не про заборону, а про обмеження.
Йдеться про те, щоб із 2022 року заборонити продаж пакетів у супермаркетах та ресторанах, залишивши лише можливість використовувати таку упаковку для риби, м’яса та продуктів з них, а також сипких продуктів і льоду.
Натомість автори законопроекту пропонують стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, але не тих, що зараз продаються в магазинах як біорозкладні (насправді це так звані оксорозкладні пластикові пакети, які завдають шкоди довкіллю), а вироблених із крохмалю та целюлози. Такі пакети компостуються, тому що виготовляються з органічних матеріалів.
Зазначається, що в Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки немає попиту. Якщо ж заборонити пластикові пакети, окрім користі для довкілля, зросте попит на «крохмальні» пакети, які подешевшають.
Також автори проєкту закону пропонують заборонити продаж оксорозкладних пластикових пакетів та запровадити штрафи за порушення закону (в межах від 1 700 до 8 500 грн).
Наразі законопроект чекає на друге читання. Його мали розглянути сьогодні, але не встигли.
Водночас Європарламент ще в жовтні 2018 року підтримав запровадження в ЄС заборони на використання всіх одноразових виробів із пластику до 2021 року: тонких пластикових пакетів, соломинок для пиття, ватних паличок, а також пластикових столових приборів, стаканчиків і тарілок.
Країни ЄС вже давно напрацьовують законодавчу базу для стимулювання людей відмовитись від пластику. Деякі країни прийшли до повної або часткової заборони реалізації пакетів, інші запровадили додатковий збір з внутрішніх виробників та імпортерів або роздрібних продавців.
Є країни, які використовують додаткову фіксовану плату, що стягується зі споживачів у пунктах продажу або поєднання заборони і фінансового збору, коли, наприклад, запроваджується заборона на тонкі пластикові пакети та збір щодо міцних пластикових пакетів.
Повністю заборонено розповсюдження пластикових пакетів у більшості штатів Австралії. За порушення закону передбачений штраф 4,6 тис. доларів. У Чилі не можна продавати та виробляти такі пакети. Покарання – штраф 330 доларів.
До 10 років ув’язнення загрожує виробникам пластикових пакетів у Бангладеш, де під забороною також ввезення, розповсюдження та використання пластикових пакетів. Такі ж заборони та різні терміни ув’язнення передбачені законодавством Ботсвани, Кенії, Танзанії.
У Чехії під забороною безкоштовне розповсюдження пластикових пакетів, крім продажу хлібобулочних виробів, овочів та фруктів у пакетах. Таким продавцям треба сплачувати податок 230 євро з кожної тони реалізованих пакетів.
Екологічний податок на продаж пластикових пакетів запровадили в Греції (стягується з розповсюджувачів 0,09 євро за кожний реалізований пакет), Швеції (0,03-0,66 євро за кожний реалізований пакет).
У Франції діє заборона на розповсюдження пакетів, але немає покарання за її порушення. В Італії не можна продавати та використовувати пакети, а порушникам доводиться платити 500 євро штрафу. У Бельгії не можна продавати та використовувати одноразові пакети завтовшки до 0,015 мм.
Сусідня Молдова також вже заборонила розповсюдження пластикових пакетів, а порушники мають заплатити штраф до 700 доларів (крім пакетів завтовшки до 0,015 мм).
Китай входить до десятки країн, які найбільше забруднюють планету небезпечними відходами та використовують забагато пластику. Наразі країна запровадила заборону на виробництво та розповсюдження надтонких пакетів (менш ніж 0,025 мм). Тим, хто продає такий товар, загрожує його конфіскація.
Раніше «Слово і діло» писало, що в МОЗ пояснили, як утилізувати медичні маски.
Також ми писали, що більшість мерів обласних центрів обіцяли побудувати сміттєпереробний завод. Деякі навіть включили таку обіцянку до передвиборчих програм. Ми проаналізували, які програмні обіцянки вже провалені чинними мерами.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»