Гроші на реформи чи кредитна голка: навіщо Україні нова позика від МВФ?

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Співпраця України з МВФ в останні 5 років нагадує рух по колу - нові кредити замінюють старі, натомість довгоочікуваних реформ та стрімкого економічного розвитку не відбувається.

У найближчі тижні в уряді, Нацбанку та в Офісі президента анонсували продовження співпраці із Міжнародним валютним фондом – поки що очікується нова порція позики у розмірі близько 2 мільярдів доларів. Загалом до кінця поточного року Україна розраховує отримати близько 5 мільярдів доларів позик.

Схвалення нової кредитної програми з МВФ гарантує Україні надходження і від інших кредиторів та донорів, зокрема від ЄС та Світового банку. Однак, як випливає з порядку денного розподілу майбутніх коштів від Фонду, - кредитні кошти підуть на забезпечення макрофінансової стабільності та покриття необхідних витрат бюджету. Тоді як кредитні кошти мали б, перш за все, розглядатися урядом та загалом правлячими колами як можливість вкласти гроші у розвиток чи реформування тих сфер, які в подальшому допоможуть Україні ставати успішнішою. А значить – не потребувати кредитної підтримки.

Чи розуміють дану ситуацію у керівництві МВФ? Як планують в подальшому впливати на дії влади? І найголовніше – за рахунок чого і коли Україна розрахується за кредитними програмами?

Отримувати чи не отримувати?

Україна розпочала співпрацю із Міжнародним валютним фондом у далекому 1992-му році. Відтоді, за підрахунками експертів, отримала від Фонду близько 32 мільярдів доларів кредитів. Україна могла отримати й більше позик – проте співпраця із МВФ кілька разів припинялася, а подекуди кредитори не поспішали виділяти кошти, зважаючи на зміну політичних еліт, чи кризові ситуації, в які наша держава перманентно потрапляла чи не кожні 5-10 років з часу оголошення незалежності.

Які країни співпрацюють із МВФІз Міжнародним валютним фондом станом на травень 2020-го співпрацюють понад 30 країн світу.

Нинішня ситуація нагадує події 2008-го року. Саме тоді Україна отримала рекордну суму кредиту у 16,4 мільярди доларів. При цьому, майже третина коштів були одразу переведені для поповнення резервів Нацбанку, а дві третини траншу впродовж 2-х наступних років надійшли на поточні потреби безпосередньо до бюджету держави.

МВФ лише у кризові часи може кредитувати держави для покриття потреб бюджету. В більшості випадків, Фонд надає позики для виконання так званих «структурних реформ», які передбачають докорінні зміни в економіці певної держави, які допоможуть не лише подолати кризу, але запустять стрімке зростання.

Втім, саме успішних кейсів серед країн-учасниць кредитних програм МВФ було небагато. Один з них – досвід Туреччини. Ця країна розпочала активну співпрацю з Фондом у 1970-х роках і вже протягом 15 наступних років спромоглася ефективно використати кредити не лише на погашення боргів і покриття дефіциту платіжного балансу, а інвестувала частину коштів в національні інфраструктурні проєкти, що, в свою чергу, покращило економічну привабливість окремих територій цієї держави. Туреччина повністю погасила свою заборгованість перед МВФ, хоча довгий час була у списку країн, які найбільше заборгували Фонду.

Нинішня економічна криза, яка насувається на Україну та ще й поглиблюється негативним впливом від карантинних обмежень, співпадає у часі із найбільшими виплатами боргів за кредитами попередніх років. У Нацбанку зазначають, що сукупно у 2020-2024 роках Україні разом із відсотками доведеться виплатити близько 24 мільярдів доларів.

Саме тому, і це добре розуміють і українська влада, і керівництво МВФ, чергових позик Україні не уникнути. Щоправда, у Фонді все ще сподіваються на виконання Україною низки умов, які дозволять реформувати економіку і соціальний сектор. Натомість українська влада у будь-які періоди – хоч формально не уникала зобов’язання щодо запровадження реформ, проте у реальному житті у більшості сфер ці зміни поки що не дали відчутного ефекту.

Влада не вагається

Після перезавантаження влади у 2019-му році, співпраця з МВФ не припинилася. Проте для отримання нової програми кредитування Україна мала продемонструвати сталість інститутів влади та прийняття низки умов, які обіцяли запровадити попередники команди Володимира Зеленського.

Співпраця з МВФ: чи полегшить новий транш наслідки коронакризиНова програма МВФ не врятує українську економіку від наслідків коронакризи, однак відкриє можливості для співпраці з іншими міжнародними кредиторами, вважає експерт.

Досягти поставлених цілей вдалося лише навесні поточного року. Окрім супротиву деяких політичних еліт та зацікавлених груп впливів у питанні ринку землі та банківському секторі, суттєво на швидкість виконання вимог МВФ вплинули ще два важливих фактори. Перший – зміна уряду Олексія Гончарука, другий - епідемія коронавірусу.

Президент Володимир Зеленський підтвердив досягнуті домовленості із МВФ про підписання наступної програми співпраці – вона триватиме 18 місяців і загалом Україна має отримати 5 мільярдів доларів. Гроші будуть розподілені на два основних напрямки – підтримка платіжного балансу та потреб бюджету.

Чинний прем’єр-міністр Денис Шмигаль сподівається, що гроші від МВФ допоможуть українській економіці в кризовий момент. Найбільший ризик, на думку очільника уряду, забезпечити в непростих умовах поступове зростання економіки та не допустити інфляційних ризиків.

Народні депутати від «Слуги народу» в більшості випадків не бачать альтернатив співпраці із МВФ. Втім розраховують, що вже за 3-4 роки від позик Фонду таки вдасться відмовитися – зокрема, таку думку висловив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від пропрезидентської фракції Данило Гетманцев.

Очевидно, що новий транш ніяк не вплине на можливості реформування у економічній та соціальній сферах. Адже передусім йдеться про можливість втриматися на плаву та вберегти вітчизняну економіку від ще більшого провалля. В цей же час у МВФ розраховують, що подальше кредитування дозволить нашій державі вчасно розраховуватися за попередніми зобов’язаннями.

Стрес-тест на нові умови

Тим не менш, пролонгація із наданням кредиту МВФ за новою програмою підтримки української економіки може бути пов’язана із низкою нових умов, які Фонд висуває перед діючою владою. Таким чином західні кредитори намагаються визначити додаткові напрямки у подальшій роботі із українською владою.

Чому МВФ переписує програму допомоги Україні?Міжнародний валютний фонд змінює умови співпраці з Україною. Замість трирічної програми EFF зараз обговорюється формат stand-by, який розрахований на півтора року.

Йдеться про внесення змін до статуту НАК «Нафтогаз України» щодо повноважень наглядової ради. У Фонді також наголосили на необхідності об’єднання юридичних осіб ДФС та Митної служби на територіальному рівні. А ще – вимога змінити процедуру конкурсного відбору членів Вищої ради правосуддя. У банківському секторі - посилити процедуру врегулювання та ліквідації заборгованості пов'язаних осіб. У Фонді також наголошують на необхідності вчасного проведення ефективного аудиту витрат державних коштів на боротьбу із пандемією коронавірусу.

І якщо перший транш влада очікує вже на початку червня поточного року, для отримання наступної частини позики – доведеться виконати усі вищезазначені додаткові умови. Ситуація із їх виконання може ускладнитися не лише економічними викликами, але новими ризиками пандемії, а також – активною кампанією на місцевих виборах. Цілком ймовірно, що вже наприкінці осені 2020-го року Україну може очікувати чергова зміна складу уряду. Таким чином, ймовірність отримання наступного траншу кредиту може знову відкластися на невизначений термін.

Поки що у чинної влади є 18 місяців кредиту довіри від МВФ. І як вона нею скористається – стане зрозумілим у наступні півроку.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...