Політична пауза: як карантин вплине на електоральні процеси в Україні

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Кабінет міністрів та Верховна рада шукають можливості для наповнення Стабілізаційного фонду, кошти з якого будуть використані для боротьби з пандемією коронавірусу (COVID-19) та її наслідками.

Одна із пропозицій у змінах до Держбюджету – суттєве зменшення фінансування місцевих виборів у жовтні поточного року. Зокрема, Кабмін планує зменшити фінансування видатків на місцеві вибори з 2,1 мільярдів до 1,2 мільярдів гривень. Також планується зменшити фінансування ЦВК.

У контексті заходів із протидії пандемії коронавірусу такі пропозиції влади можна цілком зрозуміти. Коли йдеться про здоров’я та життя людей, а також про виживання економіки, думки про вибори здаються аж занадто далекою перспективою.

Втім, постає цілком логічне запитання: а якщо коштів на проведення виборів не вистачатиме, чи не означатиме такий варіант розвитку подій фактичний зрив виборчого процесу?

Згідно з Конституцією місцеві вибори мають відбутися в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. Вибори 2015 року були черговими, тож за законом цьогоріч місцеві вибори повинні відбутися 25 жовтня 2020 року. З іншого боку, Верховна рада ще має ухвалити рішення про старт виборчої кампанії не пізніше ніж за 90 днів до дня виборів. Тобто вже наприкінці липня в депутатів є чіткий «дедлайн» – проводимо вибори цього року або переносимо на наступний.

З огляду на непросту ситуацію в економіці та форс-мажор у вигляді пандемії коронавірусу загалом цікаво, чи готові політичні партії та політики до проведення будь-якої виборчої кампанії? І як загалом українці будуть реагувати на агітацію та виборчий процес?

Вибори не на часі?

Зо два десятки країн світу ухвалили рішення про перенесення виборів, які мали відбутися навесні-влітку 2020 року.

Зміни до бюджету через коронавірус: на чому хотів заощадити КабмінЧерез пандемію коронавірусу держбюджету України доведеться переглянути. Кабмін вже вніс свої пропозиції – доходи скоротяться, а витрати значно зростуть.

Так, через складну ситуацію із поширенням коронавірусу в США було перенесено праймеріз одразу в 15 штатах. Праймеріз – невід’ємна складова президентської виборчої кампанії. Вибори глави держави мають відбутися восени 2020 року, і подібна ситуація із можливим зривом виборчої кампанії вперше трапляється в США.

На рік будуть перенесені місцеві вибори та вибори мера Лондона. У Франції затвердили рішення про перенесення другого туру місцевих виборів на 21 червня – перший тур таки відбувся якраз у розпал пандемії 15 березня.

Загалом низка країн, серед яких Італія, Росія, Вірменія, Швейцарія, перенесла вибори чи референдуми – заходи, які передбачають велике скупчення людей, – на пізніший строк через необхідність протидії поширенню пандемії коронавірусу.

Але, незважаючи на карантинні заходи, у Польщі, наприклад, поки що не стали переносити виборчий процес. Уже 10 травня там має відбутися перший тур президентських виборів. Щоправда, ситуація може змінитися. Якщо кількість хворих буде збільшуватися, Сейм усе-таки може розглянути рішення про перенесення дати президентських виборів.

Проблема рейтингів

Епідемії коронавірусу і заходи із протидії насамперед дуже сильно впливатимуть на рейтинги провладних політичних сил.

COVID-19 в Україні: чи перенесуть місцеві вибори через коронавірусМісцеві вибори повинні відбутися 25 жовтня 2020 року. Чи зміняться терміни у зв'язку з пандемією коронавірусу в Україні, знають експерти.

Поки що, незважаючи на серйозні виклики – епідемія, наступ економічної кризи, відставка Кабміну Олексія Гончарука, корупційні скандали всередині пропрезидентської команди, – рейтинги довіри до президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу» все ще досить високі.

Згідно із дослідженням Соціологічної групи «Рейтинг», проведеним наприкінці березня 2020 року, 56% опитаних вважають реакцію глави держави на загрозу поширення коронавірусу в Україні ефективною, тоді як 30% дотримуються протилежної думки. 70% опитаних громадян вважають запроваджений карантин ефективним кроком. Загалом 74% респондентів висловились за посилення карантинних заходів у частині необхідності запровадження штрафів.

Соціологічне опитування «КМІС», що відбулося в березні поточного року, зафіксувало поступове зниження довіри до президента. Утім, динаміка в лютому-березні становила всього 2% – з 48 до 46%. Однак порівняно із груднем 2019-го падіння більш відчутне і становить вже 14%.

Це тривожні сигнали для влади, адже з огляду на подальші виклики, які постануть перед Україною, уникнути непопулярних рішень не вдасться, як і помилок при їх здійсненні. Це означатиме пожвавлення політичних опонентів як у парламенті, так і поза його межами. Очікувано, що за нинішньої динаміки здобути такі ж результати, як навесні та влітку 2019-го, команді Володимира Зеленського вже не вдасться.

Серед опозиційних сил – найбільше шансів здобути нових прихильників серед виборців у «Опозиційної платформи «За життя», «Європейської солідарності» та «Батьківщини». Останні дві політичні сили скористаються будь-якими можливостями для нарощення своїх рейтингів – активно коментуватимуть корупційні скандали та внутрішні кризи всередині «Слуги народу», критикуватимуть та оскаржуватимуть непопулярні дії влади.

А от «ОПЗЖ», навпаки, можуть зіграти не лише на критиці, але й критичної миті «підставити плече» монобільшості в парламенті під час важливих голосувань. Особливо, якщо відцентрові тенденції в партії «Слуга народу» посиляться.

Сценарії розвитку подій

Заходи в боротьбі із пандемією коронавірусу та подальше подолання економічних наслідків владою стануть головним маркером, за яким виборці будуть оцінювати ефективність тих чи інших політиків та управлінців на місцях. Тому в найближчі місяці посилиться політична конкуренція на місцевому рівні саме на ниві якомога яскравішого висвітлення здобутків місцевої влади в протидії поширенню пандемії.

Карантин в Україні: яких заходів безпеки вжила місцева владаВ Україні запроваджено карантин через коронавірус. Розбираємося, яких заходів безпеки вжила місцева влада.

Місцеві еліти будуть намагатися показати себе з найкращої сторони. Одні дивуватимуть ухваленням жорстких та рішучих рішень (як, наприклад, мер Дніпра Борис Філатов, який повідомив про підготовку 600 могил та 1000 мішків для загиблих від пандемії), непоступливістю (мер Харкова Геннадій Кернес, який до останнього не ухвалював рішення про запровадження карантинних заходів у місті), або демонстрацією спокою та співпраці із місцевими підприємцями (як це робить, наприклад, мер Житомира Сергій Сухомлин, регулярно повідомляючи про благодійну допомогу місцевого бізнесу для боротьби із пандемією коронавірусу в регіоні).

Ще один сценарій «замороження» політичного життя в країні – це питання оголошення надзвичайного стану в разі, якщо пандемія коронавірусу лише набиратиме обертів. За таких обставин вибори і справді можуть бути перенесені, а під час дії надзвичайного стану діяльність політичних партій можна в законний спосіб взагалі обмежити.

Нарешті, найбільш оптимістичний сценарій – пандемія закінчиться найближчим часом, кошти, які були акумульовані у Стабілізаційному фонду, частково будуть перенаправлені на фінансування виборів. А парламент може внести зміни до фінансування виборів, оптимізувавши витрати на них. Отже, місцеві вибори можуть відбутися згідно із розкладом, хоча політичних наслідків у такому разі ніхто передбачити не зможе.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...