Рекорди гривні: в чому небезпека стрімкого зміцнення нацвалюти

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Вчора переможну ходу зміцнення гривні дещо пригальмувала новина про відсутність позитивного результату у перемовинах нового уряду з місією МВФ. Наступного разу повернутися до розмови про поновлення програми кредитування в Кабміні розраховують у грудні цього року.

Тим не менше ще під час роботи місії МВФ в Україні рейтингове агентство Standard & Poor's переглянуло та оновило прогнози щодо курсу гривні і в цілому щодо динаміки зростання української економіки. Зокрема, прогнозується, що національна валюта до кінця року не перетне позначки вище 27 гривень за долар, а в наступні роки середньорічний курс зростатиме на 50 копійок щороку, досягнувши позначки в 2022 році 28,5 гривень за долар.

Вочевидь, за такого стану справ новому уряду немає про що хвилюватися у питанні стабільності курсу, адже запасу міцності, згідно із оцінками експертів, вистачить щонайменше на кілька місяців. Минулий парламент взагалі закладав у бюджет середньорічний показник курсу гривні на рівні 29,4 гривні за долар. Отже, існують передумови для хвилювань або навпаки: ситуація виявилася кращою, аніж прогнозували в минулому уряді? До чого готуватися українцям – до зростання доходів чи до стрімкої девальвації?

Економічні передумови

За великим рахунком, різке зміцнення гривні також не надто грає на руку уряду при плануванні витрат. Через низький курс державний бюджет недоотримує податки, з яких потім виплачують пенсії та зарплати бюджетникам. До того ж, менше заробляють експортери української продукції.

Долар подешевшав майже до 24 грн. Що відбувається з курсом?26 вересня американська валюта наблизилася до 24 грн, курс встановлений на позначці – 24,12 грн. Це найнижчий за останні три роки показник. Станом на 27 вересня долар подорожчав на 7 копійок.

В уряді нинішню ситуацію з курсом оцінюють оптимістично, втім нова влада прогнозує курс національної валюти у бюджет на наступний рік на рівні 28,2 гривень за долар. При цьому, за словами міністра фінансів Оксани Маркарової, ця цифра не є остаточною для закладання у проєкт бюджету на наступний рік.

У свою чергу, Нацбанк вказує на цілком нормальні ринкові фундаментальні фактори, які допомогли гривні відвоювати позиції у валюти. Мовляв, попит на валюту на міжбанку суттєво впав, основна причина – систематичні рекордні закупки облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Цим видом інвестування скористалися як іноземні, так і внутрішні інвестори, закупивши під високі і привабливі 16% вже близько 100 мільярдів гривень.

Ще в Нацбанку поступово знижують облікову ставку, а також вказують на достатньо високий рівень золотовалютних запасів. Додатковою «вишенькою на торті» є валютні перекази українських заробітчан, які станом на вересень 2019 року становлять близько 5,5 мільярдів доларів. Саме тому валюти у фінансовій системі України вдосталь.

Плани нового уряду

Що ж поганого може статися? Справа в тому, що уряд і надалі продовжить збільшувати випуск ОВДП для залучення коштів інвесторів. І на обслуговування боргів саме ОВДП у наступному бюджеті має бути закладена сума у 255 мільярдів гривень. Це дуже високі витрати порівняно із ефектом, який українська економіка поки що не відчула.

Як змінювався курс гривні до долара на початку осені за останні 5 роківВперше за п’ять років українська валюта зміцнилася протягом літа та початку осені на 6,5%. Які коливання курсу валют були зафіксовані влітку 2014-2019 років.

Одна з причин, чому українці не відчувають позитивного ефекту від укріплення національної валюти – висока частка імпорту над експортом. Наразі Україна продовжує стабільно імпортувати більше, ніж експортувати, і за таких умов, згідно з логікою фінансових процесів, нацвалюта мала б поступово девальвувати, а не зміцнюватися.

Саме тому, попри стриманий оптимізм, Кабмін Гончарука планує продовжити співпрацю у рамках нової програми кредитування МВФ. На цьому тлі стратегія із залучення коштів від ОВДП здається дивною, адже за такого сценарію борги накопичуватимуться, ціни для пересічних українців не падатимуть, а доходи зростатимуть вкрай повільно.

Ще одна причина укріплення гривні – високі ціни на метал та зернові. Це традиційні товари, які Україна успішно експортує за кордон. Однак вже зараз існує ймовірність того, що внаслідок низки зовнішніх і внутрішніх факторів ціни (особливо йдеться про метал) таки почнуть знижуватися. У світі – через зниження попиту на цю продукцію, а в Україні – через можливість збільшення рентних платежів.

Тож, уряд перебуває в дуже непростій ситуації. З одного боку – борги, що зростають, з іншого – амбітні плани щодо зростання української економіки. І поки економічні механізми зростання не запущено, девальвації гривні не уникнути. Крім того, саме для запуску багатьох процесів зростання потрібна не «міцна», а саме «слабка» нацвалюта.

Оптимістичний та песимістичний сценарії

І в НБУ, і в уряді не приховують – у разі відсутності підтримки з боку МВФ та зниженні цін на експортовані з України товари, девальвації у 27-29 гривень за долар не уникнути. Насправді, саме цей рівень курсу гривні і буде найбільш оптимістичним сценарієм.

Долар дешевшає, гривня побила трирічний рекорд. Чому зміцнився курс?Національний банк зміцнив офіційний курс гривні на 12 копійок, встановивши його на 16 вересня на рівні 24,71 гривні за долар.

Песимістичний сценарій можливий у разі включення додаткових політичних факторів впливу на економіку України. Звідки може з’явитися нестабільність, поки що не зрозуміло. Проте не виключено, що політичні ризики можуть бути зумовлені зовнішніми чинниками, наприклад, місцевими виборами на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганскої областей.

З іншого боку, все ті ж Standard & Poor's бачать економічні можливості в пожвавленні економічної активності з Росією і, ймовірно, у разі зняття економічної блокади з ОРДЛО. Зокрема, експерти вказують на ймовірне зростання ВВП України в наступному році до 3,2%, із подальшим збільшенням щороку на 3% в 2020-2022 роки.

Вкрай песимістичний сценарій для гривні може скластися лише у разі неспроможності України виплатити борги за кредитами і, як наслідок, оголошення дефолту. Звісно, за таких обставин рівень падіння національної валюти не візьметься прогнозувати ніхто. В такому разі гроші заробітчан вже не допоможуть, а борги потребуватимуть суттєвої реструктуризації. Черговий запуск економіки доведеться знову здійснювати в екстрених умовах і за відсутності достатнього рівня довіри до нинішньої влади. Або взагалі – в умовах чергового перезапуску політичного порядку денного.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.