Тривожні дзвіночки: п’ять осінніх передвісників економічної кризи

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

В уряді звітують: економіка України зростає 9 кварталів поспіль. І справді, попри надважке падіння в 2015 році, економіка нашої країни поступово відновлюється. І цього року навіть показала більш суттєве зростання. За даними Держкомстату, в першому кварталі 2018 року ВВП України зріс на 3,1% порівняно з аналогічним періодом у 2017-му.

Прем’єр-міністр налаштований оптимістично й загалом вважає, що за підсумками року зростання ВВП становитиме близько 5%. Це й справді хороший показник. Втім, у пересічного громадянина виникають підозри, чи справді все так добре. І хоча зарплати ніби й зростають, утім, далеко не завжди спроможні наздогнати ціни. Курс гривні в обміннику також не радує, ставки за кредитами й досі високі, а в наступні роки державі доведеться повертати рекордні кошти за борговими зобов’язаннями.

Яких економічних сценаріїв очікувати восени 2018-го? До чого варто підготуватися – розглянемо 5 основних чинників, які не найкращим чином можуть вплинути на оптимістичні показники зростання економіки країни.

Кредит МВФ

І парламент, і уряд начебто робили все для того, щоб Міжнародний валютний фонд таки виділив черговий транш кредиту, запланований у рамках програми підтримки економіки України на термін із 2015 до 2019 року.

Співпраця з МВФ: скільки коштів Україна отримала за час незалежностіУкраїна почала співпрацювати з МВФ у 1994 році. Найбільше коштів було отримано в 2008-2013 роках.

Та поки ситуація так і не зрушила з місця. І якщо урядовці запевняють, що діалог з МВФ триває, західна преса зазначає, що умови підписаного меморандуму про співпрацю постійно порушуються саме з боку України. І справді: за умовами програми кредитування на 2015-2019 роки, наша країна мала б отримати 17,5 мільярдів доларів. Натомість отримала лише 8,7 мільярда, графік надання траншів збився ще в 2016 році. Останній транш – лише 1 мільярд доларів – Україна отримала ще в квітні 2017-го.

Цього року уряд розраховує залучити не менш ніж 1,9 мільярдів доларів траншу. Однак дедлайни знову зірвані: планувалося, що ці кошти надійдуть ще в травні-червні. Натомість економічні експерти називали останню найбільш сприятливу дату надання траншу – 20 липня. Мовляв, якщо надання кредитної допомоги не буде розблоковане до цього терміну, то відновити діалог із місією Фонду можливо лише у вересні. А це знову тривалі перемовини, які економіка України може не витримати. В такому разі уникнути дефолту буде неможливо, вважають економісти.

Підвищення тарифів

Насправді, всю складність ситуації добре розуміють і в уряді, і у Верховній Раді. І якщо питання зі створення Антикорупційного суду вдалося узгодити й ухвалити відповідний закон, то піти на чергове підвищення тарифів на газ для населення українські політики та чиновники напередодні виборчого сезону не готові. Згідно з умовами надання наступного траншу, в МВФ радять уряду зрівняти ціни на газ як для промисловості, так і населення – мовляв, ціни на внутрішньому ринку потрібно відкоригувати до рівня ціни на імпорт.

Оплата комуналки: чи загрожує українцям чергове зростання тарифів?Уряд України проводить переговори з Міжнародним валютним фондом про принципи визначення формули ціни на газ для населення. Про ймовірність компромісу та нове підвищення міркували експерти.

Це означає, що всі спроби уряду та НБУ підняти зарплати та в ручному режимі стримувати зростання інфляції можуть зазнати невдачі. Адже якщо виконати умови МВФ, українцям уже восени доведеться ще на 30-40% платити більше за комуналку. Багато хто ще не встиг оговтатися від попереднього здорожчання тарифів, не кажучи вже про те, що уряду доведеться виділяти ще більші кошти на субсидії для громадян. Сума може бути рекордною – близько 115 мільярдів гривень. Це дуже важка ноша для бюджету.

Так само підвищення тарифів «з’їсть» і зростання зарплат та соціальних виплат. А якщо ще й додати інфляцію, то всі успіхи нинішньої влади будуть зведені нанівець.

Мінекономрозвитку натомість пропонує піднімати ціни на газ для населення не такими шаленими темпами. Пропонується цього року підняти їх на 18%, в 2019-му – на 5-8%, а в 2020-му – ще на 14%. Так чи інакше, уряду потрібно визначитися до 1 вересня, що робити з тарифами та як успішно донести цю позицію до МВФ.

Курс гривні

Наприкінці липня курс гривні почав активно сповзати. Це дещо нетипова поведінка національної валюти в цей період часу. Однак послаблення фінансисти пояснили кількома суттєвими факторами, які тиснули на гривню.

НБУ прогнозує долар по 40 гривень. Панікувати?Згідно з планом НБУ, курс гривні в разі припинення України співпраці з МВФ уже в 2018 році може досягти 31,8 гривні за долар. А якщо ситуація доповниться падінням цін на метали, то впаде до 40 гривень за долар.

Перш за все мало місце велике погашення облігацій внутрішньої державної позики. Інвестори, які ще на початку цього року вклали кошти під високі відсотки, саме в липні вирішили зафіксувати прибуток у гривні, після чого вивели свої кошти вже у валюті. Друга причина ослаблення гривні – великі виплати за відшкодуванням ПДВ українським підприємствам. Третя – виплата дивідендів іноземним акціонерам українських підприємств.

Насправді, гривня ще не подолала межі середньорічного курсу, зафіксованого в держбюджеті на цей рік, а саме 29-29,5 гривень за долар. Тож поки що є всі підстави вважати, що курс збережеться в межах 26,5-27,5 гривень за долар, а восени – таки досягне позначки в 29 гривень за долар. Втім, низка експертів вважають, що в разі відсутності відповіді від МВФ щодо нового траншу та збільшення навантаження на золотовалютні запаси держави, погіршення попиту на ринку металів та поганого врожаю гривні буде непереливки. Найгірший прогноз – 32-35 гривень за долар. У такому разі загальна економічна ситуація погіршиться в рази – це буде дуже болісним ударом для провладних кандидатів у президенти напередодні виборів. Тож, скоріш за все, і уряд, і парламент, і президент докладатимуть максимальних зусиль, щоб втримати ситуацію під контролем принаймні до весни 2019-го.

Стримати інфляцію

Дуже поганий сигнал у липні для економіки дав Національний банк, збільшивши на 0,5 пункта облікову ставку – до 17,5%. Таким кроком регулятор продовжив політику жорсткого таргетування інфляції, а за фактом, ідеться про так зване «висушування» грошової маси в економіці. Тобто за такої облікової ставки банки можуть запропонувати кредитування під дуже високі відсотки, що є невигідним ані бізнесу, ані пересічним громадянам.

Долар подорожчав майже на 3%. Що буде з цінами та інфляцією?За останній місяць долар подорожчав на 69 копійок, а євро – майже на гривню. Про інфляцію та ціни міркували експерти.

Для порівняння, в багатьох розвинених країнах національні банки, навпаки, максимально зменшують облікову ставку, щоб стимулювати розвиток економіки. Інфляцію стримують іншими методами. Наприклад, у США облікова ставка становить 2%, у Швейцарії та Японії вона взагалі складає від’ємну величину, в сусідній Польщі – 1,5%, в Росії – 7,25%, в Румунії – 2%. Тобто за вартістю кредитних ресурсів Україна не може конкурувати з більшістю економік світу. А така політика НБУ веде до зниження ділової активності та пошуку ресурсів на «чорному ринку».

Вочевидь, такі дії регулятора й уряду не випадкові. Враховуючи, що в планах Кабміну – поступово збільшувати рівень мінімальної заробітної плати, без заходів жорсткого втримання інфляції не обійтися. Знову ж таки, збільшення зарплати й соціальних виплат – суто передвиборчий крок, заради якого жертвують динамікою розвитку ділової активності. Це вкрай небезпечна тенденція, адже краще, щоб зарплати підвищувалися в рамках більш реального зростання економіки, а не лише згідно з планами уряду.

Економісти попереджають: попри те, що ВВП України зростає, його якість викликає певні побоювання. Наразі зростання відбувається завдяки гуртовій та роздрібній торгівлі. Тоді як сільське господарство у ВВП займає лише 11%, промисловість – 15%. У першому кварталі цього року обсяг гуртової торгівлі зріс на 8,2%, а роздрібна торгівля – на 7,6% порівняно з 2017 роком. Тоді як промисловість зросла лише на 2,4%, а сільське господарство й будівництво взагалі показали від’ємний результат. Тож чергове підвищення рівня зарплат та соціальних стандартів ще більше стимулюватиме зростання інфляції. Як довго її вдасться втримувати в ручному режимі – дуже доречне запитання, яке варто поставити уряду та Нацбанку.

Бажані інвестиції

Нарешті, 2018-й поки має дуже примарні шанси стати роком інвестиційного ренесансу. Поступове зростання хоч і відбувається, але суми не вражають. Так, за минулий рік Україна отримала 1,8 мільярда доларів прямих іноземних інвестицій.

Чому в Україні не кредитують бізнес?Нацбанк не має наміру пом'якшувати монетарну політику без відчутного зниження інфляції та не має наміру знижувати облікову ставку. Про вплив на економіку розповіли експерти.

При цьому, за інформацією Держстату, найбільший обсяг інвестицій надійшов із Кіпру (506 мільйонів доларів), Росії (395,9 мільйона доларів), Нідерландів (262,5 мільйона доларів), Великої Британії (211,7 мільйона доларів), Німеччини (119,3 мільйона доларів).

У першому кварталі 2018 року в економіку України іноземними інвесторами було внесено 519 мільйонів доларів прямих іноземних інвестицій. Тобто, скоріш за все, рівень інвестицій за підсумками 2018 року залишиться приблизно на тій самій позначці, що й минулого.

Ситуація унікальна тим, що поки що найбільшим інвестором у вітчизняну економіку залишаються українські заробітчани. За даними Нацбанку, лише офіційно за минулий рік українці перерахували з-за кордону додому 9,3 мільярдів доларів. Саме ці кошти, на думку експертів, є потужним підґрунтям для підтримки курсу гривні та певної фінансової стабільності. Втім, це ще раз свідчить, що іноземні компанії та великий бізнес узагалі не довіряють українській економіці й не бажають ризикувати своїми коштами. Саме інвестиції мали б стати ще одним додатковим двигуном потужного економічного прориву України. На жаль, їх відсутність – ще один тривожний симптом того, що економіці нашої країни ще дуже далеко до одужання.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...