У що виллється підвищення облікової ставки НБУ та по кому вдарить найбільше?

Читать на русском
Борис Кушнірукекономічний експерт

Рішення НБУ про підвищення облікової ставки до 17,5% цілковито демонструє загальну атмосферу непрофесіоналізму та шкодить економіці.

Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив економіст Борис Кушнірук, передає «Слово і Діло».

Експерт зазначив, що вже протягом багатьох років, і з особливою затятістю останні три роки, керівництво Нацбанку намагається довести, що вони своєю монетарною політикою, а зараз і інфляційним таргетуванням, здатні забезпечити довгострокову інфляційну стабільність гривні.

«Однак забезпечити суто монетарними методами довгострокову стабільність національної валюти в переважно сировинній економіці, з повсюдним пануванням монополій, із державним регулюванням цін неможливо. Від слів «узагалі» та «ніколи», – констатував Кушнірук.

Неодноразово на основі даних Держкомстату та Нацбанку було видно, що суттєві коливання цін виробників і цін споживчих товарів та послуг у нас мають переважно немонетарний характер, уточнив економіст.

Він додав, що ці коливання Нацбанк не може приборкати за допомогою своєї монетарної політики.

Ба більше, за його словами, монетарна політика, що передбачає високі процентні ставки, вбиває будь-які можливості для подолання сировинного статусу економіки.

«У першу чергу від політики високих процентних ставок потерпають переробні галузі економіки. Ціни на їхню продукцію не мають такої волатильності, як це відбувається із сировиною та напівфабрикатами. Переробні підприємства не можуть залежно від рівня цін на сировинних ринках так швидко скоротити чи наростити виробництво й так само швидко підняти чи знизити ціни на свою продукцію», – пояснив експерт.

Тому коли процентні ставки стають завеликими, виробники переробних підприємств змушені відмовлятися від банківських кредитів, підкреслив він.

«Керівники Нацбанку, які з розумним виглядом розповідають, що підвищують облікову ставку з метою в певній перспективі приборкати високий рівень інфляції, вже давно нагадують кравців, які шиють сукню «голого короля», – наголосив фахівець.

«Вони не можуть зробити гривню стабільною монетарними методами, але підвищуючи облікову ставку та ставку за своїми депозитними сертифікатами вище за певний рівень, роблять ще менш доступними кредити саме для переробних підприємств», – акцентував він.

За його словами, за таких умов бізнес просто перестає реагувати на монетарну політику центрального банку.

«Політика високих ставок – це як сильнодійні ліки. Після використання протягом тривалого часу лікарські якості просто перестають діяти на хворий організм. Навпаки, такі ліки починають пригнічувати його, завдаючи лише шкоди», – резюмував Борис Кушнірук.

Як пояснив голова НБУ Яків Смолій, більш жорстка монетарна політика може нівелювати вплив і сприяти зниженню інфляції до 5,8% на кінець наступного року й до 5% у 2020 році.

Нагадаємо, взимку Яків Смолій пообіцяв скасувати обов'язковий продаж валютного виторгу. Наразі в досьє керівника НБУ зафіксовані три обіцянки, всі зі статусом «у процесі».

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: