Долар повзе вгору, штовхаючи ціни. Ціни не впираються, але їх зростання відстає від валютного курсу.
Про це на своїй сторінці в Facebook написав гендиректор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко, передає «Слово і Діло».
За його словами, рано чи пізно валютна стабільність, яка встановилась із січня, мала порушитися.
«Низький долар – це втрати державного бюджету, тому за умови зниження сплати податків одним із небагатьох джерел наповнення «засіки батьківщини» є девальвація гривні», – зауважив він.
Економіст нагадав, що станом на 1 січня 2018 року долар мав курс продажу в банках 28,2 гривні, а на 1 червня – вже 26,1 гривні, тобто на 8% менше. Падіння курсу потягнуло за собою зниження інфляції, яка була «бичем» споживчого ринку декілька років.
Тобто уряд пробує балансувати між наповненням бюджету та підвищенням реальної купівельної спроможності, пояснив він.
Чи залежить зростання цін на харчі від подорожчання пальногоАналітики «Слова і Діла» відстежували, чи є взаємозв'язок між подорожчанням бензину і подальшим зростанням цін на основні харчі
Однак уже на 1 серпня курс зріс практично до 27 гривень за один американський долар, тобто на 3%, уточнив експерт.
«Якщо до кінця року ми побачимо курс 30,5 гривень, що заклали як середній річний, то восени слід скористатися пасками безпеки, тому що ралі інфляції може бути дуже швидким. А інфляція на 100% перевісить позначку в 10%. А поки офіційна статистика твердить про зростання цін із початку року лише на 4,4%. Причому в липні й серпні можна очікувати дефляції за рахунок здешевлення овочів та фруктів навіть порівняно з минулим роком», – акцентував економіст.
Падіння гривні потягне за собою підвищення цін на продукти та товари, підкреслив Дорошенко.
На його переконання, поступове підвищення курсу є кращим для виробників та постачальників, оскільки дає можливість спрогнозувати курс наперед.
«І тому вони в паніці не закладатимуть курс 30 гривень за долар на вересень, що розкрутить черговий виток інфляції», – додав експерт.
За його словами, Україна практично завжди має двозначну інфляцію. З 2000 до 2017 року середня річна інфляція становила 12%. Таке велике значення пояснюється декількома речами, в тому числі структурою споживання.
Економіст наголосив, що всі країни з низькою інфляцією мають велике споживання промислових товарів, серед яких високотехнологічні, оскільки саме вони здатні сильно знижуватися в ціні в умовах масової доступності для споживачів.
«Якщо додати можливість наповнювати бюджет за рахунок девальвації, то зрозуміло, що найближчим роками про інфляцію в 5-7% не варто мріяти», – резюмував Олексій Дорошенко.
Раніше аналітики «Слова і Діла» з’ясували, що Україна стала ввозити більше російської нафти, а до Європи – постачати агропродукції.
Чи залежить зростання цін на продукти від подорожчання палива – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»