В Україні стартувала мала приватизація: що раніше обіцяли політики

Читать на русском
В Україні почалася мала приватизація. На продаж виставлятимуть активи вартістю до 250 мільйонів гривень.
Слово і Діло

В Україні 24 липня стартував процес малої приватизації. Йдеться про продаж активів державної та комунальної власності вартістю до 250 мільйонів гривень. Перший об'єкт, який з'явився в електронній системі ProZorro.Продажі, – двоповерхова будівля стоматологічної поліклініки в центрі Житомира, яка не працює.

Відзначимо, що в рамках малої приватизації об'єкти на продаж виставлятимуть Фонд державного майна України та місцеві органи влади. Цьогоріч планують віддати на приватизацію більш ніж 600 невеликих підприємств. «Слово і Діло» поки переглянуло, що з приводу приватизації обіцяли українські політики.

Прозору приватизацію державних підприємств, згідно з програмою Кабінету міністрів, має здійснити прем'єр Володимир Гройсман. Законодавчу базу для цього почали готувати минулого року, Верховна Рада ухвалила проект закону «Про приватизацію державного майна», згідно з яким 893 держпідприємства будуть віддані в приватні руки, в держави залишаться тільки особливо важливі об'єкти. Крім того, близько 1 тисячі 255 підприємств державної власності будуть ліквідовані через повну господарську неефективність. Також у січні Рада ухвалила нові правила приватизації. І ось процес стартував. Наскільки він буде прозорим – побачимо згодом.

Провести реформування та приватизацію державних підприємств обіцяв також віце-прем'єр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів. «На жаль, протягом 25 років ми в Україні не змогли побудувати систему ринкових відносин у сфері державних підприємств. Всі відносини в цій сфері можна показати на одній цифрі – 82 мільярди збитків. Тепер ми проводимо реальну інвентаризацію й кардинально змінюємо підхід до роботи держпідприємств. Але пам'ятаємо: в країні війна, тож маємо провести реформування й приватизацію, щоб забезпечити обороноздатність країни», – заявив Кубів минулого року.

Кубів, до речі, обіцяв, що Рада ухвалить урядовий законопроект про приватизацію до 2017 року. Але обіцянку провалив – документ проголосували лише в січні.

Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий (який понад рік тому подав у відставку) обіцяв, що в 2017 році на приватизацію запропонують ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». Однак на початку минулого року Кабмін, навпаки, виключив ДПЗКУ з переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, все через неможливість приватизувати компанію без узгодження з основним кредитором із Китаю. На цей рік ДПЗКУ також до списку на приватизацію не увійшла. Таким чином, Кутовий свою обіцянку провалив.

Поки в уряді готуються провести приватизацію, генеральний прокурор Юрій Луценко обіцяє повернути в державну власність незаконно відчужені стратегічні об'єкти нерухомості. З минулого року особливих успіхів у ГПУ в цьому плані немає, у відомстві відзвітували, що за перші тижні 2018-го повернули в держвласність або припинили незаконне використання 2852 га земель загальною вартістю понад 63 млн грн. А в травні Луценко запевнив, що поверне у власність держави судноремонтні заводи.

У Раді тим часом не всі згодні з рішенням провести приватизацію. У травні Андрій Іллєнко запевнив, що ВО «Свобода» не дозволить це здійснити в умовах війни. «Фактично ми розуміємо, що це буде чергова хвиля того грабунку, який відбувався ще з 90-х років під виглядом цієї так званої приватизації. Ми, представники «Свободи», заявляємо, що будемо робити все для того, щоб цього грабунку не сталося», – заявив Іллєнко. І поки жодних кроків не зробив.

Вадим ЛозовийГолова Хмельницької обласної державної адміністрації
Лозовий пообіцяв звернутись до МОН України в питанні приватизаціїСказано 19 червня 2018 р.Статус обіцянки: Виконано

Проти приватизації ще раніше виступив «Опозиційний блок». Юрій Бойко пообіцяв, що фракція не підтримуватиме відповідний законопроект, і свого слова дотримав: за закон про приватизацію «Опоблок» не дав жодного голосу. А Михайло Добкін обіцяв після приходу до влади всі приватизовані підприємства націоналізувати. «Гастролери вже, схоже, пакують валізи. Це я говорю, судячи зі списку підприємств, виставлених на продаж. Вибачте, на приватизацію. Хочу відразу попередити «інвесторів», купите в бариг – даремно втратите гроші. Ми все потім повернемо», – запевнив у березні народний депутат.

Іван Крулько пообіцяв, що фракція «Батьківщини» не допустить приватизації частки української газотранспортної системи. Артема Ільюка, своєю чергою, більше хвилює питання приватизації портів: він обіцяв не допустити цього всіма можливими способами. Закон про приватизацію в другому читанні депутат підтримав. У своєму звіті, який Ільюк оприлюднив у лютому, йдеться про те, що питання приватизації заводу «Зоря-Машпроект» вдалося заблокувати в Раді. Те ж саме стосується й приватизації двох найбільших миколаївських портів – «Спеціалізований морський порт «Октябрьск» і ДП «Миколаївський морський торговельний порт». За підсумками приватизації побачимо, чи вдалося нардепу зробити все можливе.

А ось Богдан Матківський свою думку щодо приватизації державних підприємств змінив: у червні минулого року заявив, що підтримувати не буде. Коли урядовий законопроект розглядали в першому читанні, нардеп утримався при голосуванні, а коли в другому – вже виступив «за» й провалив свою обіцянку.

Нагадаємо, Кабінет міністрів виключив ДК «Укрторф», Київський радіозавод і державне науково-виробниче підприємство «Електронмаш» із переліку об'єктів держвласності, що мають стратегічне значення.

Хочете обговорити цей матеріал? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA.

Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...
Загрузка...