Муки творчості: що чекає на законопроект про реінтеграцію Донбасу

Денис Поповичжурналіст

До кінця листопада Верховна Рада не зможе ухвалити закон про реінтеграцію Донбасу. Профільний комітет Верховної Ради через величезну кількість запропонованих поправок не встиг винести законопроект до сесійної зали. Втім, не виключено, що з такою кількістю додавань цей документ може викликати заперечення як у президента, який є його автором, так і в міжнародних партнерів України, які сприяють нашій країні у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

У середу, 15 листопада, комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони розглянув майже всі пропозиції та доповнення до президентського законопроекту «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях». Про це «Слову і Ділу» повідомив народний депутат, член комітету Дмитро Тимчук.

Нагадаємо, цей документ був ухвалений у першому читанні 6 жовтня. Потім, як повідомив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука, в процесі підготовки до другого читання до цього законопроекту були внесені правки на 800 сторінок.

По-перше, депутати вимагали виключити із законопроекту будь-яке згадування про Мінські угоди як про варіант урегулювання конфлікту. Головним аргументом було те, що ці угоди не ратифіковані українським парламентом, їхня модальність не влаштовує українську сторону, крім того, під ними стоять підписи ватажків бойовиків Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького. Водночас згадка про Мінські угоди в рамках закону є чітким закликом до їх виконання.

По-друге, депутати вимагали внести до законопроекту згаду про Крим як про окуповані Росією території, а також чітко визначити дату початку окупації українських земель. Також депутати пропонували внести до тексту положення про розрив дипломатичних відносин з РФ. Однак цю поправку було вирішено не враховувати, оскільки ці рішення є прерогативою виконавчої, а не законодавчої влади.

За словами Тимчука, станом на 15 листопада спірні питання залишилися лише щодо статті 10 законопроекту, яка визначала повноваження Об'єднаного штабу ЗСУ. На цю структуру покладається керівництво силами й засобами, що забезпечують стримування та відсіч російській збройної агресії в Донецькій і Луганській областях. Зокрема, стаття 10 надає силовикам право здійснювати перевірку документів громадян, а в разі відсутності таких – затримувати людей для з'ясування особи. Крім того, силовикам дозволяється проводити огляд автомобілів та особистих речей громадян, а також вільно входити або проникати до домівок людей для проведення заходів, необхідних для гарантування безпеки.

Саме ці положення й викликали дискусію серед членів комітету, які вирішили, що такі повноваження означають негласне запровадження воєнного стану. Тому статтю 10 було вирішено доопрацювати, а щойно це буде зроблено, документ буде готовий до розгляду в другому читанні.

Однак перед тим, як направляти документ до сесійної зали, його необхідно буде показати президенту, щоб він погодився із запропонованими змінами. І навіть якщо Петро Порошенко не буде заперечувати проти депутатських поправок, до кінця листопада цей законопроект розглянутий не буде. У четвер, 16 листопада, Тимчук остаточно визнав факт, що комітет не встигає передати законопроект до сесійної зали до кінця поточного пленарного тижня, яка є останньою цього місяця.

Тепер, у кращому разі, законопроект розглядатиметься на початку грудня. Однак його положення можуть викликати заперечення не лише в президента, а й у міжнародних партнерів України, що сприяють нашій державі у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

По-перше, Мінські угоди в розумінні міжнародних партнерів, особливо представників так званої «нормандської четвірки», куди, крім України, входять Німеччина, Франція та Росія, дійсно досі не мають альтернативи. Їх ігнорування може стати предметом спекуляцій з боку РФ – нібито Україна хоче вийти з Мінського процесу й не бажає мирно закінчити війну.

По-друге, згадка про Крим як про окуповану територію, хоча й повністю відповідає українським інтересам, також може не знайти відгуку в «друзів України», оскільки тема анексованого півострова досі обережно виносилася за дужки всього переговорного процесу, який стосується «українського питання».

Безумовно, це не говорить про те, що ми маємо замовчувати тему Криму й навмисно відмовлятися від анексованих ворогом територій. Однак ухвалення законопроекту в «депутатському варіанті» може поставити керівництво держави перед вибором, що краще – захист національних інтересів, які намагається враховувати в своїх поправках законодавець, чи дипломатичне маневрування на догоду вимогам міжнародних партнерів, без допомоги й участі яких ми поки не можемо обійтися. Що й казати – нелегкий вибір.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...