Правила кредитної голки: в чому причина затримки чергового траншу від МВФ

Олександр Радчукполітолог

Цієї осені місія Міжнародного валютного фонду особливо ретельно моніторить ситуацію з проведенням реформ в Україні. Експерти Фонду з вересня мають здійснити три робочих візити, щоб пересвідчитися в справжності намірів українського уряду на шляху до реформ.

Відвідини Києва місією МВФ супроводжуються стриманим оптимізмом у коментарях високопосадовців із Кабміну та НБУ. Адже Україна за планом співпраці з Фондом мала б ще до кінця цього року отримати кілька траншів на загальну суму в 3 мільярди доларів. Востаннє МВФ надав кредит на 1 мільярд доларів у квітні цього року після перемовин 2016-го.

Більшість експертів скептично оцінюють шанси України отримати одразу кілька траншів до кінця цього року. В Кабміні налаштовані оптимістичніше. Втім, для виконання умов співпраці з МВФ необхідно провести ще низку фундаментальних реформ та виконати принципові домовленості. Чи вдасться урядовцям та парламентарям переконати керівництво фонду в своїй відданості курсу реформ? І що трапиться, якщо транш так і не надійде цього року?

Не за графіком

Для хвилювання є достатньо причин. Українська економіка показує кволе зростання, й одна з причин полягає в затримці з проведенням фундаментальних реформ. Ще один транш Україна мала б отримати ще в травні цього року, однак не впоралася із вчасним виконанням низки умов, серед яких було ухвалення пенсійної реформи.

Тарифи-2017/2018: чому МВФ вимагає підвищити ціни на газ для населенняУ МВФ відкрито наполягли на підвищенні цін на газ в Україні, оскільки в сусідніх країнах ціни в рази вищі. Наскільки це об’єктивний аргумент та чи буде підвищення, з’ясовували експерти.

Загалом для отримання чергових порцій траншів ще в квітні цього року уряд обіцяв виконати 11 умов – так званих «структурних маяків». Серед них – питання реструктуризації боргів ПриватБанку, створення фінансової поліції, пенсійна реформа, скасування мораторію на продаж землі, перегляд параметрів системи комунальних субсидій, монетизація субсидій, створення єдиної бази даних отримувачів соціальної допомоги, приватизація держпідприємств, посилення антикорупційного законодавства та ще низка умов.

Низку з перерахованих пунктів український уряд разом із парламентом таки змогли виконати. Крім того, вдалося владнати низку проблемних питань у банківському секторі. Оптимізму уряду додало нещодавнє розміщення єврооблігацій на суму 3 мільярди доларів, що означає бодай якусь впевненість інвесторів у перспективах української економіки. Втім, виконання інших важливих умов і урядовці, і нардепи старанно уникають або ж намагаються бодай трохи відтермінувати їх. Це і питання щодо земельної реформи, і створення антикорупційного суду, і монетизація субсидій.

Більше того, останнім часом у Кабміні пропонують врахувати нові умови для надання траншів, адже, на думку українських чиновників, виконати в повному обсязі раніше узгоджені з МВФ пункти вчасно не вдасться.

Так, уже цього тижня мають продовжитися перемовини щодо ціноутворення на газ для населення. Українські урядовці запропонують «заморозити» ціни на газ на нинішньому рівні бодай до липня 2018, адже чергове підвищення може призвести до суттєвих соціальних потрясінь. Раніше МВФ обґрунтовував нову формулу ціноутворення, яка передбачає подорожчання ціни на газ до більш ніж 8 тисяч гривень за тисячу кубометрів (зараз ціна становить 4,942 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів без ПДВ). Позиція фонду чітка: ціну потрібно збільшувати, адже вона далека від ринкових. За логікою МВФ, це дасть можливість інвестувати в інфраструктуру, що дозволить досягти енергетичної незалежності.

Звісно, в разі чергового збільшення тарифів усі попередні спроби уряду продемонструвати зростання соціальних стандартів та ефекту від «реформ» будуть повністю знівельовані. А можливо, доведеться навіть піти у відставку.

Приводи для песимізму

Однак є й інша песимістична новина: навіть якщо транш Україна таки отримає, в наступні 2 роки доведеться віддати кредитів на загальну суму в 13 мільярдів доларів. Скоріш за все, без отримання нових кредитних ресурсів повертати гроші буде вкрай важко. У разі ж неспроможності обслуговувати зовнішні борги Україні доведеться оголосити дефолт.

У Світовому банку хочуть побачити земельну реформу в Україні вже восениУ Світовому банку розповіли, коли саме розраховують на ухвалення земельної реформи в Україні.

Невирішеною залишається проблема негативного платіжного балансу – обсяги імпорту й досі суттєво перевищують експорт. І зростання економіки на 2% – це занадто низький показник, щоб змінити цю диспропорцію. Якщо не залучати зовнішні інвестиції та не запроваджувати виробництво з високою доданою вартістю в Україні, то кредитні кошти від МВФ поки що залишаються єдиною альтернативою для втримання ситуації в економіці під контролем.

Поки що в МВФ не задоволені ані темпами, ані якістю проведення змін в Україні. Наприклад, там залишилися незадоволеними допрацьованим проектом пенсійної реформи. Експерти Світового банку та МВФ рекомендували українському уряду почати процес індексації пенсій за новою формулою з 2019 року, тоді як парламент вніс зміни щодо цього пункту, відтермінувавши його дію до 2022 року.

Крім того, постійний представник Міжнародного валютного фонду в Україні Йоста Люнгман у вересні зауважив на необхідності виконання українською стороною ще двох суттєвих пунктів у співпраці для отримання кредиту. Це запуск ринку земель та створення незалежного антикорупційного суду. Ці питання відкладаються вже понад рік, що, на думку фахівців від МВФ, не сприяє подальшому прогресу з реформами.

Чи є життя після траншу?

Співпраця з МВФ – це не лише внутрішній мотиватор для проведення змін у державі, але й потужний маркер для іноземних інвесторів. Якщо узгоджена програма співпраці триває, значить, країна здатна виконати взяті на себе зобов’язання й справді намагається реформувати економіку.

Україна й транші від МВФ: як українці сприймають співпрацю з кредиторамиНе секрет, що ухвалення законодавчих змін відбувається в країні не без участі міжнародних кредиторів, а подекуди з їхньої подачі. Як це сприймають українці, розповіли соціологи.

Саме тому припинення програми співпраці матиме катастрофічні наслідки для української економіки. Навіть затримки з наданням траншів можуть мати негативний вплив на українську економіку: захитає банківську систему, а це перш за все позначиться на черговому знеціненні курсу гривні.

Звісно, можна обійтися й без зовнішніх запозичень, однак для цього потрібно звернутися до внутрішніх інвесторів – пересічних українських громадян та олігархів. Останні дедалі частіше уникають інвестування в українську економіку: ризики виросли, а доходи знизилися. До того ж вся суть економічної діяльності представників вітчизняного великого бізнесу, як правило, зводиться до зворотнього процесу – виведення капіталів з України. Натомість пересічний українець, який, за оцінками міжнародних експертів, «під матрацами» зберігає близько 100 мільярдів доларів, не бажає інвестувати гроші легальним чином через недовіру до самих інститутів держави. На жаль, цей рефлекс українська влада виробляла в населення протягом останніх ось уже 26 років, тому дивуватися такій поведінці громадян не варто.

Поки що українська влада демонструє готовність продовжити співпрацю з МВФ. Парламент хоч і з правками, але ухвалив пенсійну реформу. Президент таки публічно підтримав створення антикорупційного суду, а міністри Кабміну намагаються знайти спільну мову з Фондом щодо відтермінування деяких болісних для виконання «структурних маяків». До чого призведуть такі торги, передбачити важко. Втім, схоже, що іншого варіанту, окрім як продовжити співпрацю з МВФ, у нинішній ситуації немає.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...