Міські легенди України. Екологічна ситуація в Маріуполі

Сьогодні Маріуполь є першим у Європі населеним пунктом за обсягом забруднення повітря зі стаціонарних джерел. Мешканці 450-тисячного міста десятиліттями потерпають від їдкого смогу, високої концентрації в повітрі аміаку, діоксидів азоту й сірки, фенолу й формальдегіду, що в рази перевищує максимально допустимі норми, а також від пилу з численних промислових відвалів. На думку аналітиків «Слова і Діла», ця проблема варта того, щоби потрапити до рубрики «Міські легенди України».

Ще за радянських часів Маріуполь вважався одним із найбільш екологічно забруднених міст країни, поступаючись за цим показником лише Новокузнецьку та Магнітогорську. Цьому значною мірою посприяло невдале розташування промислових підприємств (зокрема, меткомбінату «Азовсталь» та коксохімічного заводу «Маркохім»), місця для яких обиралися передусім із розрахунку на заощадження транспортних витрат. Проте неправильний розрахунок рози вітрів призвів до того, що більшість їхніх атмосферних викидів потрапляє до центру міста, а не за його межі.

У 1997 році в Маріуполі, як і ще в кількох містах (Кривому Розі та Кам’янському), стартував еколого-економічний експеримент, суть якого полягала в тому, що платежі, які з міста надходили до державної казни на рахунок Міністерства охорони навколишнього середовища (нині Міністерство екології і природних ресурсів), мали повертатися назад із цільовим призначенням на реалізацію природоохоронних заходів. Однак тривав він менш ніж 9 років, і з січня 2006-го був припинений на вимогу представників обласних адміністрацій. Замість нього уряд запропонував з урахуванням досвіду еколого-економічного експерименту розробити концепцію та держпрограму зі стабілізації та поліпшення екологічного стану в Донецько-Придніпровському регіоні, але так цього й не зробив.

На жаль, відтоді ситуація лише погіршувалася: попри проведенні на найбільших промислових підприємствах міста, «Азовсталі» та «ММК ім. Ілліча», заходи зі зниження кількості викидів у атмосферу, невдоволення жителів якістю повітря лише зростало. Так, у січні й листопаді 2012 року в Маріуполі пройшли кількатисячні екологічні мітинги «Дайте кисню» та «Стоп, смог».

На початку 2013 року профільний міністр Олександр Проскуряков пообіцяв розробити план виходу з екологічної кризи в районному центрі, але не виконав свою обіцянку. У вересні 2016 року для того, щоб маріупольці бодай знали про стан забруднення атмосфери, там почала роботу пересувна екологічна лабораторія «Атмосфера», дані досліджень якої публікуються на сайті міської ради. У квітні 2017-го опитування руху «Сильні громади» показало, що 32% мешканців Маріуполя вважають екологічну ситуацію головною проблемою міста.

Остап СемеракМіністр екології та природних ресурсів України
Семерак обіцяє оприлюднити дані щодо майнових втрат внаслідок російської агресії та кроки щодо захисту держінтересівСказано 11 липня 2016 р.Статус обіцянки: У процесі

Звучить як іронія, проте в 2013 році забезпечити чисте повітря мешканцям Маріуполя пообіцяв… Рінат Ахметов, який сам є опосередкованим власником основних підприємств-забруднювачів атмосфери міста – «Азовсталі» та «ММК ім. Ілліча».

У травні 2016-го привести викиди «ММК ім. Ілліча» до європейських стандартів пообіцяв прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Також у рубриці «Місцеві легенди України»:

Львів: Грибовицьке сміттєзвалище

Одеса: каналізаційне питання

Закарпаття: захист від паводків

Київ: річковий трамвай

Івано-Франківськ: реконструкція стадіону «Рух»

Київ: будівництво льодового стадіону

Луцьк: Волинський перинатальний центр

Житомир: обласний онкологічний диспансер

Запоріжжя: автомагістраль через Дніпро

Київ: новий корпус «Охматдиту»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...