Місцеві легенди України. Черкаська область: Канівська ГАЕС

«Слово і Діло» продовжує досліджувати найбільш болючі проблеми різних регіонів країни, вирішити які владі на вдається роками, об’єднавши матеріали щодо них у цикл «Місцеві легенди України». Цього разу нашу увагу привернула Черкаська область і місцевий «довгобуд» загальнодержавного масштабу – Канівська гідроракумулююча електростанція. Її будівництво розпочалося ще в 1984 році, однак було припинене в 1992 році через економічну кризу (офіційна причина – запровадження надзвичайних заходів у економіці України та накладений у зв’язку з ними мораторій на будівництво ГАЕС).

Юрій БойкоНародний депутат України
В 2013-му році почнеться будівництво Канівської ГАЕССказано 23 листопада 2012 р.Статус обіцянки: Не виконано

Початково проект будівництва передбачав встановлення 16 гідроагрегатів потужністю 3600 МВт. На момент запровадження мораторію був виритий котлован під верхню водойму, побудовані ЛЕП, бетонна дорога, залізниця, намито пісок, частково укріплені береги Канівського водосховища, а жителі села Бучак, розташованого в зоні будівництва – переселені. Також було зведено майданчик і будівлю управління ГАЕС (розташовані за 10 км від працюючої Канівської гідроелектростанції). У 1999 році, коли мораторій був скасований, було запропоновано встановити лише 4 агрегати, зменшивши проектну потужність станції до 1000 МВт.

У 2007 році було ухвалене техніко-економічне обґрунтування будівництва ГАЕС на 5 млрд грн, а в 2011-му ПАТ «Укргідроенерго» підписало меморандум про співпрацю з китайською компанією Sinohydro LLC. За два роки проект будівництва станції вже ухвалив Кабмін. На той момент вартість будівництва оцінювалася в 12 млрд грн, а тривати воно мало 6,5 років.

У перші роки війни на Донбасі реалізація проекту не здійснювалася, а в 2015 році було вирішено, що на нього будуть залучені кошти міжнародних фінансових організацій. Зокрема – Європейського інвестиційного банку за програмою з реабілітації гідроелектростанцій України. У 2016 році уряд ухвалив програму розвитку гідроенергетики до 2026 року.

Основні завдання енергетики, які має вирішити введення в експлуатацію Канівської ГАЕС, полягають у балансуванні пікового навантаження на енергосистему, створенні умов для паралельної роботи енергосистем України з енергосистемами Східної та Західної Європи, розширенні можливостей України з експорту електроенергії. Проте схоже, що реалізація проекту буде непростою навіть за умови достатнього фінансування: проти будівництва ГАЕС на Дніпрі та Дністрі виступають у низці політичних та громадських організацій.

Серед обіцянок політиків, пов’язаних із будівництвом Канівської ГАЕС, варто відзначити заяву Юрія Бойка (на той момент міністра енергетики) у 2012 році про початок будівництва станції в 2013-му і введення в експлуатацію першого її агрегату в 2015 році; ще одного міністра енергетики Едуарда Ставицького – про початок будівництва Канівської ГАЕС уже навесні 2014 року, та міністра екології Остапа Семерака – про максимально широке громадське обговорення питання будівництва станції.

Також у рубриці «Місцеві легенди України»:

Київ: метро на Троєщину

Львів: Грибовицьке сміттєзвалище

Закарпаття: захист від паводків

Київ: «втомлений» Шулявський міст

Запоріжжя: автомагістраль через Дніпро

Чернівці: аеропорт

Житомир: обласний онкологічний диспансер

Київ: станція метро «Львівська брама»

Хмельницький: будівництво енергоблоків АЕС

Київ: річковий трамвай


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...