«Слово і Діло» продовжує серію публікацій «Міські легенди України» оглядом основних подій і обіцянок політиків, присвячених найважливішим інфраструктурним і соціальним проектам, проблеми з реалізацією яких не можуть вирішити роками. Цього разу нашу увагу привернув Житомир і розташований у місті обласний онкологічний диспансер, будівля якого у 2009 році була визнана аварійною, що й не дивно, зважаючи на те, що побудований цей медказлад був у далекому 1964 році.
У 1986 році, зважаючи на стан споруди, було ухвалене рішення про будівництво нового приміщення для онкологічного диспансеру, під що навіть була виділена земельна ділянка й розроблений проект. У 2009-му, коли влада остаточно визнала приміщення таким, що загрожує життю тих, хто в ньому перебуває, було ухвалене рішення про будівництво 3 нових корпусів лікарні (радіологічного, хірургічного, операційно-реанімаційного), а аткож про реконструкцію старої будівлі. Тоді планувалося, що в оновленому медзакладі буде 260 ліжкомісць, орієнтовна вартість робіт складе 60 млн грн, з яких 3 млн виділили з обласного бюджету.
Однак до 2013 року орієнтовна вартість будівництва й реконструкції Житомирського обласного онкодиспансеру зросла вже до 200 млн грн. При цьому з Державного бюджету було виділено тільки 1 млн грн, який пішов на підготовку тепломереж і підведення до новобудови комунікацій. Тоді ж цей проект був включений урядом до списку пріоритетних регіональних проектів розвитку. Однак економічні труднощі загальмували процес, і врешті-решт, цьогоріч у Житомирській ОДА розглядалося питання про перенесення відділень онкологічного диспансеру до обласної клінічної лікарні.
Якщо поглянути на обіцянки, що стосуються цього питання, варто виділити такі: колишнього житомирського губернатора Сергія Рижука – про вирішення питання початку будівництва нового корпусу онкодиспансеру в 2014 році, народного депутата Борислава Розенблата – про виділення 5 млн грн на роботи з реконструкції медзакладу, чинного голови ОДА Ігоря Гундича – про те, що відкриття сучасного онкодиспансеру стане пріоритетом його роботи.
Також у рубриці «Місцеві легенди України»:
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»