Схоже, звітувати про річні здобутки на посаді генпрокурора Юрію Луценкові буде непросто. До скандалів і журналістських розслідувань про можливі політичні впливи на діяльність очільника ГПУ додалася низка нових репутаційних втрат, пов’язаних із неефективною діяльністю Генпрокуратури. Фактично йдеться про її неспроможність системно розслідувати й притягти до відповідальності екс-чиновників доби Януковича і самого президента-втікача.
Третього травня Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) оголосила про зняття з розшуку екс-президента Віктора Януковича, його сина Олександра і ще кількох посадовців тієї доби. Більшість із них підозрювалися в розкраданні значних коштів з українського бюджету. Крім того, соратників Януковича підозрюють у вчинені злочинів проти активістів під час подій на Євромайдані наприкінці 2013-го року, а сам президент-втікач обвинувачений у державній зраді.
Відтепер Генпрокуратура залишилася сам-на-сам із пошуком доказів провини колишніх високопосадовців. Крім того, Янукович і Ко чинять супротив і намагаються виправдатися в міжнародних судах, зокрема, у Європейському суді з прав людини. Тож сценарії розвитку подій за таких обставин можуть бути непередбачуваними.
Ганебне фіаско?
Ще 2014 року Президент Петро Порошенко наголошував, що у базі розшуку Інтерполу перебувають 27 колишніх високопосадовців. Пізніше тодішній генпрокурор Віталій Ярема дещо скоригував оприлюднену цифру, зменшивши її до 22 осіб. Однак лише вісьмох з цього переліку Інтерпол пізніше таки додав у бази розшуку – це Віктор Янукович, Олександр Янукович, Микола Азаров, Сергій Курченко, Раїса Богатирьова, Сергій Арбузов, Едуард Ставицький, Юрій Колобов. Наразі усі вони вже не розшукуються.
У Генпрокуратурі пояснили, чому Інтерпол скасував розшук ЯнуковичаІнтерпол припинив розшук екс-президента Віктора Януковича через недоліки українського законодавства в частині обрання запобіжного заходу підозрюваному.
Інтриги додає той факт, що рішення Інтерполу про зняття з розшуку екс-посадовців і соратників Януковича було ухвалене напередодні початку розгляду Оболонським райсудом Києва справи про держзраду екс-президента. У ГПУ впевнені в зібраних ними доказах по цій справі й вимагатимуть найсуворішого покарання для Віктора Януковича – довічного ув’язнення. Однак перекрити медійний ефект від рішення Інтерполу не вдалося: судове засідання на вимогу сторони захисту перенесено на 18 травня.
Саме ж рішення Міжнародної організації кримінальної поліції у Генпрокуратурі коментували стримано, пояснюючи його логіку недосконалістю кримінально-процесуального законодавства України в частині обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. В цьому питанні й справді існує правова колізія: за правилами Інтерполу, особа, щодо якої не обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не може бути оголошена в міжнародний розшук. Тоді як українські суди, послуговуючись процесуальними нормами, не виносять відповідних ухвал без присутності самих підозрюваних під час засідань. Наразі суди винесли рішення про дозвіл на затримання з метою приводу до суду для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. Звісно, із цим в українських правоохоронців значні труднощі, адже усі розшукувані посадовці перебувають за кордоном, більшість – у Росії.
Сам генпрокурор на своїй сторінці у Facebook повідомив про можливі шляхи виходу із непростої ситуації щодо рішення Інтерполу. «Або переконаємо Печерський суд прийняти рішення у відповідності до вимог нового керівництва Інтерполу. Або отримаємо в суді вирок і оголосимо віп-утікачів у розшук для відбування покарання», - написав генпрокурор, порадивши «прихильникам Януковича і зрадофілам» не радіти передчасно. У Генпрокуратурі підтверджують: рішення Інтерполу буде оскаржуватися, паралельно будуть внесені зміни до законодавства, які врахують вимоги Міжнародної організації кримінальної поліції.
Усе йде за планом…
Заступаючи на посаду генпрокурора, Юрій Луценко наголошував на особливому ставленні до розслідувань злочинів, вчинених під час подій Євромайдану, та пошуку й покаранні винних у розстрілах Небесної сотні. «Мета слідства Генпрокуратури - наступальна позиція по пред'явленню звинувачення високопоставленим злочинцям попереднього та поточного періоду», - заявляв тоді новопризначений генпрокурор.
У Раді Європи назвали країни, які використовують Інтерпол у політичних ціляхЄвропарламентарі звинуватили Росію та Іран у зловживанні «червоними повідомленнями» Інтерполу з метою придушення свободи слова і переслідування політичних опонентів.
Втім, ситуація із покаранням соратників президента-втікача, як і його самого, схоже, зайшла у глухий кут. Адже, попри прийняте цьогоріч законодавство про заочне засудження, захист екс-президента не збирається здаватися й намагається спростувати усі звинувачення ГПУ. Як і ту обставину, що підозра в державній зраді та посяганні на територіальну цілісність Януковичу не була вручена належним чином. Сам колишній президент використовує судові засідання радше як майданчик для піару: в листопаді минулого року використав свій допит через відеозв’язок як привід нагадати про себе й висунути власну версію подій під час Революції Гідності й після неї.
Трохи зменшити градус напруги довкола ситуації з Інтерполом мало б повідомлення про конфіскацію арештованих 1,5 мільярдів доларів на рахунках «Ощадбанку», які належали оточенню Януковича. Цікаво те, що повідомлення оприлюднила прес-служба РНБО, а саму новину схвально оцінив Президент Петро Порошенко. Зокрема, він зазначив, що повернення цих коштів до Держбюджету матиме позитивний ефект для фінансово-банківської системи, додасть стабільності гривні й сприятиме інвестиційній привабливості української економіки.
Ризики реваншу
Усі ці обставини залишають чимало запитань. І ще більше породжують недовіру суспільства до дій влади.
Перш за все, є питання до роботи самої ГПУ. По-друге, чимало ризиків «повзучого реваншу» надає слабко реформована судова система. Рішення Інтерполу – лише один з перших сигналів того, що з українською судовою системою потрібно щось негайно робити. Адже три роки – достатній час для того, аби створити усі законодавчі умови для реформування судової системи й оновлення суддівського корпусу. Крім того, вкотре актуалізується питання створення спеціального Антикорупційного суду з особливими повноваженнями.
Справа про держзраду Януковича: правовий аналіз судового процесуЮрист, експерт-кримінолог надала правову оцінку судовому засіданню у справі про держзраду Віктора Януковича.
По-третє, рішення Інтерполу завдає чималої шкоди міжнародному іміджу України. Не кажучи вже про те, що породжує конспірологічні теорії «змови», і, як наслідок, поглиблює настрої «зради» у суспільстві. Якщо Інтерпол вже не шукає Януковича і Ко, то як пояснити українцям сенс заочного засудження? Виглядатиме так, що судові процеси по Skype навмисне вигадали для того, аби насправді не карати винних.
Рішення Інтерполу важливе з огляду на те, що відтепер в очах світової спільноти покарання винних у подіях на Майдані – лише місцеві «розборки». Тоді як у Януковича і його поплічників відкриваються чудові перспективи: на тлі чергової політичної кризи вони можуть (навіть не особисто) повернутися в новому амплуа, а згодом – за допомогою нереформованої судової системи – і взагалі зняти з себе будь-які звинувачення.
Як приклад можна згадати те, як чиновникам-утікачам поступово вдається досягати успіхів у європейських судах щодо неправомірності застосованих проти них санкцій. Так, у 2016-му колишній прем'єр-міністр Микола Азаров, його син Олексій, екс-депутат Верховної Ради Сергій Клюєв, екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький та колишній перший віце-прем'єр Сергій Арбузов виграли справу в суді Європейського Союзу. Суд скасував заморожування активів у період з 6 березня 2014 року по 5 березня 2015 року. Щоправда, залишив ці активи під арештом.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»