Швець Леонід сторінка 2

Спроба організувати поїзду Марини Овсяннікової до Києва справила глибоко враження на суспільство. Питання, наскільки щире каяття, якщо його перетворюють на атракціон і влаштовують тури для зняття піар-вершків із набутої популярності.

Вторгнення росії в Україну поклало край епосі гібридності. Росія, нарешті, показала своє справжнє обличчя - немов дзеркало очистилося від багаторічної павутини і пилу, і власний образ, якому, через каламутність зображення, приписувалися відносні переваги, обернувся моторошною пикою.

Усі, хто бореться з путіним та його режимом, усі, хто виступає на боці України, мають не вимагати припинення війни, а вступати у війну, у будь-яких можливих формах, щоб завдати путінській росії розгромної поразки.

За три місяці війни у росії не трапилося жодних змін. Тобто плани вторгнення коригувалися, на цвинтарях з'явилося багато свіжих могил, але країна, як і раніше, живе так, ніби нічого не сталося.

10 травня помер перший президент Леонід Кравчук. У колонці Леоніда Швеця – чим Кравчук запам'ятався Україні та як його сприймали у суспільстві.

Ні в кого немає сумнівів, що путін здатний багато на що. Але ж не менше доказів, що зіткнення зі справжнім опором непереможний упир не витримує.

Порівняння володимира путіна з Адольфом Гітлером напрошується само собою. Але путін відрізняється від фюрера не лише тим, що може загробити планету.

Якби вся ця рішучість Заходу вкластися в українську перемогу проявилася кілька місяців тому, справи були б інакші, безліч людських життів було б збережено, кількість руйнувань була б значно меншою.

Після закінчення війни доведеться на зовсім нових принципах відбудовувати всю Україну, а тому політику, якою належить керувати цими процесами, перебудовувати треба буде насамперед.

Масова мобілізація означатиме визнання війни війною, а недопущення війни – це один із наріжних каменів кремлівської пропаганди. Адже зараз в Україні російські війська проводять як би антивоєнну спецоперацію.