Які країни звинувачували у розробці біологічної зброї – і наскільки обґрунтовано

Можливий спалах легеневої чуми у Сибірі привернув увагу не лише світових урядів, а й конспірологів. В умовах обмеженої інформації та очевидного приховування з боку рф швидко з’явилася версія про те, що співробітниця Іркуського протичумного інституту Дар'я Шипілова загинула від контакту з біозброєю. Щоправда, теорія ця не безпідставна: росія дійсно має історію розробки біологічної зброї ще з часів СРСР. Утім, робити будь-які висновки поки зарано: зрештою, у світі регулярно стаються спалахи чуми, які не переростають у пандемії. Тим не менш, «Слово і діло» вирішило показати на інфографіці, яким урядам закидали створення зброї масового ураження з хвороб і токсинів після їхньої міжнародної заборони Конвенцією 1972 року

Що таке біологічна зброя та як вона з'явилася

Біологічна зброя – це засоби масового та індивідуального ураження людей, тварин або рослин за допомогою хвороботворних мікроорганізмів або їхніх отруйних виділень. Це можуть бути віруси (віспа, Ебола, Марбург), рикетсії (висипний тиф, лихоманка Ку), бактерії (сибірська виразка, чума, туляремія), гриби (іржа злаків, пірикуляріоз рису), токсини (ботулотоксин, рицин, афлатоксини)та генномодифіковані організми (наприклад, так звані химерні віруси).

У перші десятиліття Холодної війни біологічну зброю намагалися розробити одразу декілька країн. Крім лідерів у напрямі – СРСР та США – свої досліди проводили також Велика Британія, Франція, Канада і Китай.

Проте в 1972 році, на тлі «розрядки» між двома блоками, країни підписали Конвенцію про заборону розробки, виробництва та накопичення біологічної зброї, до якої відтоді приєдналася більшість урядів світу.

Які країни звинувачували у порушенні Конвенції про біологічну зброю

Незважаючи на приєднання до Конвенції, СРСР продовжив дослідження у напрямі не лише протидії загрозам – що, звісно ж, не заборонялося, – а й у наступальних програмах. Вже у 1973 році в СРСР створюють НДІ «Біопрепарат». Вважається, що випадковий викид в атмосферу спор сибірської виразки у 1979 році призвів до спалаху в місті Свердловськ, від якого загинуло близько 100 людей.

Після розпаду СРСР новоутворена російська федерація обіцяла знищити радянську програму, однак, за численними розвідданими, рф продовжує ці розробки. Зрештою, росія неодноразово застосовувала і заборонену хімічну зброю – зокрема токсин «Новичок». Утім, за чинного режиму точно встановити межі програми неможливо.

Подібна історія з іншим давнім учасником клубу «біологічної зброї» – Китаєм, який офіційно згорнув наступальні програми дослідження біозброї. Втім, з 1993 року США звинувачують КНР у дослідженні токсинів і визнають цю загрозу на офіційному рівні.

Однією з кількох держав, які так і не підписали Конвенцію про біологічну зброю, є Ізраїль. З самого часу його створення у 1948 році діє Інститут біологічних досліджень у Нес-Ціоні, де вивчають протидію біологічній зброї. Втім, країну теж підозрюють у розробці й наступальних програм. Не без підстав: у 1948 році Ізраїль використав бактерії черевного тифу для забруднення колодязів у арабських поселеннях.

У створенні біологічної зброї звинувачували і противників Ізраїлю – зокрема Єгипет, який до 1972 року розробляв небезпечні біоагенти і потенційно зберіг відповідні технології. Крім того, працювати з біологічними технологіями подвійного застосування почали військові Ірану у 1990-х, хоча відкритих доказів озброєння чи запасів біозброї поки немає.

Режим аятолл – не єдиний, хто почав цікавитися біологічною зброєю вже після завершення Холодної війни. У 1991 році розробку програми почав сусідній Ірак, який у 1995-му визнав її наявність, а фахівці з ООН підтвердили розробку агентів та боєприпасів. Втім, заяви США про розробку біологічної зброї режимом Саддама Хусейна у 2003 році виявилися хибними: під час другої війни у Перській затоці не виявили слідів відновлення програми.

США підозрювали у створенні біологічної зброї ще дві країни Близького Сходу. І якщо в Сирії, яка за часів Башара Асада кілька разів застосовувала хімічну зброю, біозброї так і не виявили, то Лівія у 2003 році оголосила, що припиняє розробку будь-якої зброї масового ураження – у тому числі біологічної.

Обмежена програма розробки наступальної біологічної зброї діяла у 2002–2010 роках і на Кубі. Втім, через обмеженість ресурсів влада острова зрештою згорнула її. Натомість у КНДР, на думку американської розвідки, є чинна національна програма, а також виробничі та технологічні спроможності для розробки зброї. Втім, її слідів досі не виявили.

Звинувачення у розробці біозброї у російській пропаганді

Звинувачення у розробці біологічної зброї – дуже серйозне і одразу налаштовує світову спільноту проти того, хто створює її попри заборону. Саме тому російська пропагандистська мережа створила історії про буцімто розробку біологічної зброї в Україні та Грузії за участі США.

Зокрема, 10 березня 2022 року міноборони рф в обличчі генерала Ігоря Кірілова звинуватило Україну в спробах поширювати небезпечні хвороби через перелітні види птахів, маршрути міграцій яких пролягають через росію – ті самі «заражені голуби». Про знайдені сліди американських біолаборатрій в Україні тоді розповів і офіційний представник міноборони рф Ігор Конашенков.

Втім, органи ООН, які мали повний доступ до реальних лабораторій в обох країнах, які звинувачує росія, не виявили жодних слідів розробки біозброї. Що не завадило американській конспірологині та колишній директорці Національної розвідки Тулсі Габбард повторювати цю російську пропаганду з помилково намальованими мапами України.

Нагадаємо, Дональд Трамп анонсував розмову з володимиром путіним про можливий спалах чуми в росії. Перед цим американський президент заявив, що «мікроби стали сильнішими», і пообіцяв допомогти рф зі спалахом в Іркутську.

Тим часом держсекретар Марко Рубіо закликає росію надати більше інформації про спалах хвороби, а посольство США у москві оприлюднило заклик до своїх громадян покинути рф через можливий спалах чуми.

Про те, наскільки небезпечна легенева чума та чи загрожує вона Україні, читайте в коментарі інфекціоністки Ольги Голубовської для «Слово і діло».

Російська «чума» стрімко захопила інформаційний простір – подібно до травневого хантавірусу, про який ми розповідали в окремій інфографіці.

Поки що набагато більший ризик для українців становлять більш звичні, але від того не менш небезпечні хвороби. Так, вже розпочався новий епідсезон грипу та ГРВІ. Що про нього відомо – дивіться на інфографіці.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.