Удари по мостах і логістичних маршрутах уже створюють для російської армії серйозні проблеми. Через пошкодження переправ, знищення автомобільного транспорту та порушення роботи поромів окупанти змушені збільшувати кількість вантажівок, але це не компенсує втрату ефективних логістичних маршрутів. У результаті дефіцит матеріально-технічного забезпечення відчувають не лише в Криму, а й російські угруповання на Запорізькому та Херсонському напрямках.
Про це у коментарі «Слово і діло» розповів військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.
Логістичний тиск на росіян посилюється
За словами Коваленка, нині йдеться не про повне перекриття сухопутного сполучення з Кримом, а про максимальне ускладнення російської логістики.
«Цьогоріч повністю обрізати ми не зможемо. Ми зможемо мінімізувати саме автомобільне сполучення, перетворити для росіян дорогу М-14 на справжнє пекло, хоча вона вже на нього перетворилася», – розповідає оглядач.
Експерт зазначає, що масштаби знищення російського автомобільного транспорту демонструють, наскільки серйозним став логістичний тиск.
«4 жовтня був абсолютний рекорд за кількістю знищених російських автомобілів – 727 одиниць автомобільного транспорту за добу. Для порівняння: у 2022 році, наприклад у червні, липні, серпні, вересні, за місяць знищувалося 320–350 автомобілів окупантів. Тут – 727 за добу», – говорить Коваленко.
За його словами, російські військові намагаються компенсувати втрати збільшенням кількості вантажівок, але це лише масштабує їхні втрати.
«Росіяни не можуть знайти якогось іншого рішення цієї проблеми, окрім як гнати більше фур. Тобто в них такий старий совковий метод – гнати якомога більше фур. І вони, відповідно, втрачають більше матеріально-технічного забезпечення, зазнають збитків через втрату автомобільного транспорту, але щось доїжджає в будь-якому разі», – коментує експерт.
Понтонні та насипні переправи не замінять мости
Пошкодження мостів, за словами експерта, змушує росіян шукати альтернативні маршрути. Окупанти використовують понтонні та насипні переправи, однак вони значно поступаються мостам за пропускною здатністю та стійкістю. При цьому понтонні переправи залишаються особливо вразливими і повноцінним замінником мосту такі конструкції бути не можуть.
ЗСУ уразили залізничний міст через Північно-Кримський каналУкраїнські військові атакували залізничний міст через Північно-Кримський канал та уразили склад боєприпасів армії рф.
«Один із мостів уже обвалився, його будуть намагатися ремонтувати, але це не означає, що туди знову щось не прилетить. В обхід цим мостам вони натягують понтонні переправи. Це перший момент. Другий момент – вони роблять насипні переправи. Понтонну переправу знищити легше, аніж міст. Одного ураження достатньо – і понтон уже не працює, його треба ремонтувати, відновлювати і знову натягувати. А от із насипами проблема інша: вони все ж таки більш стійкі до руйнування. Але при цьому обсяг вантажів, які йдуть через ці насипи, набагато менший», – говорить експерт.
Крим не залишиться без постачання повністю
Повністю перерізати сухопутний зв'язок із Кримом, на думку експерта, можна буде лише за умови фізичного контролю ключових напрямків українськими військами.
«Потік не зупиниться, але він зменшиться. Тому абсолютно повністю перерізати з Кримом зв'язок по суходолу можливо тільки тоді, коли біля Армянська та Чонгара будуть стояти українські військові. Ось тоді повністю буде перерізано. А так все ж таки він буде відбуватися», – говорить експерт.
Значна частина альтернативних шляхів уже зазнала втрат
«Операція «Молочка», яку влаштували сили безпілотних систем, якраз зробила так, що більша частина поромів була пошкоджена, нефункціональна, так само як і суховантажні судна», – говорить Коваленко.
Окремим маршрутом залишається Керченський міст, однак і його можливості, за словами Коваленка, обмежені.
«Керченський міст може продовжувати забезпечення Криму відповідною продукцією, але тут є два нюанси. Після пошкодження, яке було у 2022 році, через Керченський міст намагаються мінімізувати проїзд багатотонного вантажного транспорту. Це пов'язано з тим, що якраз ефект, який у 2022 році ми побачили з руйнуванням прольотів Керченського мосту, став результатом майже філігранно здійсненого вибуху під мостом морським дроном. На мосту була фура з вибухівкою, а зверху ще були цистерни з паливом на залізничному потязі. Така синергія вибухів спричинила якраз руйнування прольотів. Тиск відбувався знизу вгору, зверху вниз і ще зверху вниз доповнювався. Прольоти просто не витримали. Тому зараз вони мінімізують ці ризики, щоб знову не повторилася ця операція», – розповів експерт.
Дефіцит у Криму впливає і на фронт
Попри те, що повністю ізолювати Крим від постачання поки неможливо, нинішні обмеження вже створюють дефіцит. За словами Коваленка, наслідки логістичних проблем проявляються у дефіциті пального, продуктів, медикаментів, а також проблемах із водо- та електропостачанням.
«Крим – це більше 20 тисяч квадратних кілометрів, великі міста. Коли виникають проблеми з паливом, виникають проблеми з продуктами, медикаментами, водозабезпеченням, електрозабезпеченням. Потрібно більше всього цього везти, щоб забезпечувати полуострів. Тому дефіцит буде, криза буде. Остаточно це зупинити неможливо буде. Але це послаблення Криму», – коментує Коваленко.
Водночас проблеми з логістикою безпосередньо позначаються на російських військах на Запорізькому та Херсонському напрямках. Коваленко пов'язує із цим і проблеми російських наступальних дій на півдні.
«Це послаблення також логістичного локдауну по трасі М-14, це Запорізька, Херсонська область. Вони вже не отримують достатньо матеріально-технічного забезпечення. Ми це вже помічаємо, наприклад, у діях наступальних операцій на південному напрямку – Степногірський плацдарм, Оріхівський напрямок. У них воно не вистрілює, воно не працює», – розповів експерт.
Найвразливішим він вважає російське угруповання «Дніпро», частини якого розташовані на лівому березі Херсонщини та на Запорізькому напрямку.
«Якщо порівнювати зі становищем більшості груп військ у зоні бойових дій, у групи військ “Дніпро” в цьому питанні найменш зручне положення. Вони розділені. Основна їхня концентрація розділена на частину по лівому берегу і на ту, що на Запорізькому напрямку, переважно це 58-ма загальновійськова армія. Ті, які знаходяться по лівому берегу, мають найгірше логістичне розміщення. Довго до них усе вести і при цьому перерізати їх набагато простіше», – розповів Коваленко.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»