За сім років президентства Володимиру Зеленському здебільшого вдалося здійснити обіцянки у сфері освіти, соціальної допомоги та цифровізації, а також змінити виборчу систему. Найменший прогрес – у боротьбі з корупцією, знятті недоторканності та економічних обіцянках. Водночас більшість обіцянок ще перебувають у процесі виконання, зокрема найважливіша: не йти вдруге у президенти. «Слово і діло» проаналізувало виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського станом на 2026 рік.
31 грудня 2018 року, на новорічному зверненні в ефірі каналу «1+1», Володимир Зеленський оголосив про свій намір балотуватися на вибори президента України. У січні його кандидатуру висунув з’їзд партії «Слуга народу» – і тоді ж майбутній глава держави опублікував свою офіційну передвиборчу програму. Ознайомитися з нею можна на сторінці Центральної виборчої комісії.
Усього аналітики «Слово і діло» нарахували 67 обіцянок в основній частині програми, виконанню яких не завадило повномасштабне вторгнення росії. З них виконано 22 обіцянки (33%), не виконано – 12 обіцянок (18%), а у процесі виконання перебувають 33 обіцянки (49%).
На початку програми йде коротка преамбула, яка описує загальне бачення «України мрії» кандидата: де стріляють лише салюти, немає оголошень «Робота в Польщі», де дороги є – а дурнів немає. Оскільки це лише опис «країни мрії», а не конкретних кроків, які гарантує президент, наші аналітики не брали їх до уваги.
«Те, що я презентую – це не просто моя програма. Це мої цінності. Це те, у що я вірю і чому готовий служити».
Народовладдя через референдуми
Найперша обіцянка програми Зеленського – те, що він йде лише на один термін, а також не збирається торгувати принципами та репутацією країни заради збереження влади.
Поки що президент не дав однозначної відповіді «так» або «ні» другій каденції, хоча в лютому цього року повідомив, що готовий вдруге балотуватися на посаду, якщо на момент виборів в Україні триватиме війна з росією.
Таким чином, остаточно перевірити виконання цієї обіцянки вийде лише тоді, коли в Україні стануть можливі вибори президента. Що ж до «торгівлі принципами», то поки немає серйозних підстав вважати, що Володимир Зеленський порушив присягу на вірність Україні.
Своїм першим законопроєктом Зеленський назвав ініціативу «Про народовладдя», за якою «тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії».
Президент і справді подав цей законопроєкт на розгляд Верховної Ради – проте лише 9 червня 2020 року. У січні 2021 року депутати проголосували за ініціативу, а 8 квітня 2021 року закон отримав підпис президента.
Людина – вища цінність
Найкоротший розділ програми Володимира Зеленського. Єдиний конкретний пункт у ній – це скорочення функцій держави із закликом «Менше Держави в житті Людини, більше Людини в житті Держави!».
Частково цей пункт втілився через дерегуляцію економіки, а також переведення багатьох державних послуг у цифровий формат, однак в умовах повномасштабної війни скорочення функцій держави стало проблематичним.
Справедливість і Рівність усіх перед Законом
Тут Володимир Зеленський дає найважливіші обіцянки щодо роботи і формування виконавчої, судової і законодавчої влади.
По-перше, кардинально змінити статус вищих урядовців – і почати з себе. Зеленський обіцяє подати такі законопроєкти:
Протягом 2019 року Володимир Зеленський дійсно подав два останні законопроєкти до Ради, хоч вони, зрештою, не були ухвалені народними обранцями.
Натомість перший законопроєкт Зеленський так і не подав до Ради. Втім, народні депутати зрештою втратили недоторканність – але ініціатором відповідного законопроєкту став Петро Порошенко.
По-друге, Володимир Зеленський обіцяв зробити вибори до парламенту і місцевих рад за відкритими списками. Новий Виборчий кодекс, ухвалений Радою і підписаний президентом наприкінці 2019 року, справді скасував мажоритарну систему.
По-третє, Зеленський обіцяє зробити Судову гілку справді Владою, а не «прислужником у Президента», а також наблизити до народу судову систему:
для простих спорів використовувати мирових суддів;
для кримінальних злочинів ввести суд присяжних.
Процес створення інституту суду присяжних триває: відповідний закон відправлений на друге читання до Верховної Ради. Натомість жодних пропозицій з реалізації ідеї з мировими суддями так і не надійшло до Ради.
Безпека Людини. Безпека Країни
У своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський дав небагато обіцянок щодо зовнішньої політики та оборони країни.
Так, він обіцяє поставити питання перед гарантами за Будапештським меморандумом і партнерами з ЄС щодо підтримки України у прагненні завершити війну, повернути тимчасово окуповані території і змусити агресора відшкодувати завдані збитки.
Очевидно, що після початку повномасштабного вторгнення цей пункт втратив актуальність. Втім, до 2022 року Україна справді проводила зустрічі у «нормандському форматі», а також консолідувала зусилля міжнародної спільноти через «Кримську платформу».
Зеленський обіцяв побудову професійної армії за «натівськими» стандартами – насамперед у зарплаті. Після початку великої війни виплати військовослужбовцям дійсно значно зросли, а також розвинулися програми реабілітації, психологічної та економічної підтримки.
Проте якість реабілітації, а також можливість отримання належних компенсацій та дешевого житла досі лишаються слабкими місцями соціальної політики щодо ветеранів і чинних військових.
Заможний громадянин – заможна держава
Головна мета економічної складової передвиборчої програми Зеленського – це «заможний Українець» та економіка, зорієнтована на потреби кожного громадянина.
Посилення економіки передбачає декілька «першочергових завдань»:
Втім, за перші роки каденції у більшості з цих «першочергових завдань» не було досягнуто помітного прогресу. Не відбулося реформування Антимонопольного комітету для державного захисту конкуренції, не були подолані причини «тіньової економіки» або ухвалені кроки для розвитку внутрішнього виробництва.
Єдиний виняток – недороге кредитування: на початку лютого 2020 року, за ініціативи президента Зеленського, уряд забезпечив запуск державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».
Також вдалося дотриматися обіцянки про формування прозорого ринку землі. Створення ж економічного паспорта українця загальмувало після вторгнення росії у 2022-му – хоча в січні того ж року відповідний законопроєкт отримав підтримку профільного комітету Верховної Ради.
Аналогічно повномасштабне вторгнення завадило реалізації енергетичної самостійності України.
Не боротьба з корупцією, а перемога над нею
У своїй програмі Зеленський обіцяв «нульову толерантність до корупції на всіх рівнях». Це передбачає наступне:
Підозрюваний у корупції не вийде під заставу;
Засуджений за корупцію отримає конфіскацію майна і довічну заборону обіймати державні посади;
Викривач корупції перебуватиме під захистом держави та отримуватиме матеріальне заохочення.
Із цих пунктів реалізувати вийшло лише останній – про захист викривача корупції. Натомість підозрювані у корупції продовжують виходити під заставу, а у засуджених за неї не конфіскують довічно майно. Так само відсутня обіцяна їм довічна заборона обіймати держпосади.
Здорова та освічена нація
Головні стратегічні цілі у цих напрямках – це перехід до страхової медицини (яка зараз перебуває у процесі створення) і реалізація принципу «гроші ходять за талановитим студентом», який мав замінити систему прямих держзамовлень.
Відповідний освітній законопроєкт передали Верховній Раді у 2024 році, і відтоді він уже два роки очікує на друге читання. Втім, паралельно діє експериментальний проєкт з надання державних грантів для вступників-контрактників, який випробовує принцип фінансування, що «йде за студентом».
Серед інших цілей – впровадження програми популяризації здорового способу життя, що було досягнуто через ініційований президентом соціальний проєкт «Активні парки – локації здорової України».
Крім того, важливою передвиборчою обіцянкою Володимира Зеленського, яку він надалі часто згадував у своїй кампанії, було перетворення професій лікаря та вчителя на престижні та високооплачувані. Попри важливі законодавчі зміни в цьому напрямі та помірне зростання зарплат у цих секторах, ці обіцянки далекі від повного виконання.
Комфортна країна
«Комфортна країна» – дуже широкий пункт передвиборчої програми Володимира Зеленського, де зібрані обіцянки з соціальної та екологічної сфери, а також з інфраструктури і навіть державного управління.
Серед конкретних обіцянок, реалізацію яких можна відстежити – відновлення програми молодіжного кредитування на житло. Спершу вона була виконана через програму «Доступна іпотека 7%», а після 2022 року – урядовою програмою «єОселя».
Крім того, Україна справді рухається до переходу із солідарної на накопичувальну пенсійну систему (хай і не обов’язкову). Обіцяну монетизацію субсидій вдалося провести, натомість монетизація пільг ще перебуває на етапі реалізації.
В Україні дійсно запровадили європейські стандарти будівництва і ремонту доріг, хоч після повномасштабного вторгнення росії покращення транспортної інфраструктури відійшло на другий план.
Відповідно, велика війна поставила хрест і на ідеї відкриття аеропортів у кожному обласному центрі України, хоча в доцільності та реалістичності цієї ідеї висловлювались сумніви і до 2022 року.
Те саме сталося з обіцянкою перенести частину центральних органів влади зі столиці по регіонах, яка одразу зіткнулася з низкою труднощів, а тому від неї невдовзі відмовилися.
Екологічна складова програми Зеленського полягала у захисті землі («контроль за виснаженням чорноземів»), води («контроль за забрудненням річок»), рослин («контроль за вирубкою лісів»).
Усі ці пункти наразі виконані лише частково. Здебільшого вдалося реалізувати моніторинг забруднень і порушень, але перейти до реального впливу на виснаження природних ресурсів України не вийшло.
Те саме стосується сортування і переробки сміття: в Україні є належна законодавча база і окремі практичні проєкти, але відсутня системна загальнонаціональна модель. Утім, у 2026 році ця обіцянка рухається в бік детальніших і загальніших правил.
Електронна країна
Цифровізація країни – один з наскрізних мотивів передвиборчої кампанії Зеленського, який виринає у кількох місцях програми.
Зокрема, цифровізація мала зробити публічні процеси (закупівлі, формування бюджету, проведення аукціонів) прозорими і швидкими – «адже комп’ютер хабара не бере».
За сім років каденції Зеленського новоутворене Міністерство цифрової трансформації справді досягло великих успіхів у переведенні численних публічних процесів у електронний формат. Те саме стосується отримання державних послуг онлайн.
Натомість ухвалення важливих рішень через мережу Інтернет реалізовано лише частково, адже голосування на виборах і референдумах онлайн поки не стоїть на порядку денному. І хоч громадяни можуть брати участь в електронних опитуваннях через застосунок «Дія», результати цих голосувань мають консультативний характер і не є юридично обов’язковими для влади.
Завершальні слова програми
Передвиборча програма Володимира Зеленського завершується словами про те, що Україні потрібні не просто нові обличчя – а нові ідеї, а своїм головним завданням майбутній президент називає «привести до влади порядних і патріотичних фахівців».
Проте, як і з багатьма іншими пунктами програми, це скоріше загальний політичний «курс», аніж конкретна обіцянка, що піддається об’єктивній перевірці. Те саме стосується обіцянки створити умови «щоб люди, які роз’їхались по світу, мали б бажання повернутись додому».
Таким чином, причина провалу багатьох обіцянок – те, що передвиборча програма Зеленського часто обіцяла забезпечити рішення, на які президент не має прямого впливу, або наперед малоймовірні обіцянки (відновлення усіх аеропортів чи перенесення центральних органів влади).
Крім того, не вдалося здійснити низку економічних обіцянок через те, що вони були вказані як «першочергові» – тоді як перші кроки на здійснення частини з них уряд і президент зробили вже після повномасштабної війни.
Очевидно, що пандемія COVID-19 і повномасштабне вторгнення росії внесли свої корективи. Та зрештою кількість здійснених обіцянок майже удвічі більша за кількість провалених, хоча більшість пунктів програми ще перебувають у процесі виконання.
Нагадаємо, «Слово і діло» відновило постійний моніторинг обіцянок політиків, тимчасово зупинений після початку великої війни.
Ми проаналізували, як уряд Юлії Свириденко виконує зобов'язання зі своєї програми. Також наші аналітики досліджували, скільки обіцянок дав (і виконав) президент Володимир Зеленський з 2022 року. Ще у нашому огляді – які обіцянки щодо покарання за корупцію давали українські політики і нардепи, які з них виконали, а які – провалили.
Окремо ми зібрали обіцянки президента та міністрів, які вони мають виконати протягом літа 2026 року.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.