Зеленський пообіцяв, що підозрюваний у корупції не матиме права вийти під заставу

Станом на вересень 2026 року у статтю 183 КПК України не внесено змін, які б надавали судді право не визначати заставу для корупціонерів.

18 грудня 2019 року Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №2620 із відповідними положеннями. У висновку Головне науково-експертного управління зазначило, що запобіжний захід у вигляді утримання під вартою не застосовується навіть при скоєнні деяких насильницьких злочинів. Водночас зміни, які пропонує президент, створюють прецедент для подальшого внесення змін до Кримінального процесуального кодексу (КПК) та ще більшого розширення переліку кримінальних проваджень, при скоєнні яких не випускатимуть під заставу – «що у результаті може суттєво та невиправдано збільшити кількість підозрюваних, які утримуються під вартою».

До того ж правоохоронний комітет Верховної ради не підтримав ініціативу та рекомендував повернути її на доопрацювання автору. У комітеті також зазначили, що запропоновані зміни суперечать Конституції та можуть призвести до збільшення кількості позовів до Європейського суду з прав людини через порушення статті 5 Конвенції з прав людини.

Альтернативний депутатський законопроєкт №2620-1 скерували на доопрацювання з тих же причин.

У вересні 2019 року президент вніс до Ради як невідкладний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (№1009).

До законопроєкту подали правку про зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу: правка передбачала, що стосовно особи, яка вчинила корупційний злочин, не може застосовуватися будь-який запобіжний захід, крім арешту.

Утім, під час підготовки законопроєкту до другого читання цей пункт виключили. У профільному комітеті зазначали, що суд і без додаткових змін може обрати тримання під вартою замість застави, а обмеження конституційних прав має бути обґрунтованим і пропорційним. Національна асоціація адвокатів та правозахисники також підтримали виключення цієї норми, наголошуючи на необхідності індивідуального підходу при обранні запобіжного заходу. Крім того, правозахисники застерігали, що безальтернативне тримання під вартою для підозрюваних у корупції може суперечити принципу рівності перед законом та гарантіям Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У жовтні того ж року закон ухвалили без зазначеної правки.

Відтак через понад сім років після оголошення програмної обіцянки заборона виходити під заставу для підозрюваних у корупції не була впроваджена і судячи із аргументів проти застосування такої норми, ймовірно, обіцянка залишатиметься зі статусом «не виконано».

Редакція «Слово і Діло» може змінити статус у випадку, якщо кроки для реалізації обіцянки будуть зроблені.