Зеленський пообіцяв, що підозрюваний у корупції не матиме права вийти під заставу

Станом на травень 2026 року у статтю 183 КПК України не внесено змін, які б надавали судді право не визначати заставу для корупціонерів.

18 грудня 2019 року Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт (№2620) із відповідними положеннями. У березні 2020 року профільний комітет надав висновок про необхідність доопрацювання документа. Документ не був ухвалений Верховною Радою.

Паралельно із президентським законопроєктом депутати зареєстрували альтернативний законопроєкт №2620-1. Він теж пропонував змінити ст. 182 і 183 КПК, щоб застава не застосовувалася до службових осіб, підозрюваних у корупційних злочинах, і для них обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Утім, його також скерували на доопрацювання і він не був ухвалений.

У вересні 2019 року президент вніс до Ради як невідкладний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (№1009). У жовтні того ж року закон прийняли. Утім, закон не скасував норму про вихід під частаву для корупціонерів, натомість документ доповнив статтю 183 КПК нормою, яка дала слідчому судді або суду право не визначати розмір застави у справах про тяжкі або особливо тяжкі корупційні злочини. Йдеться саме про право суду, а не автоматичну заборону застави. Тобто суддя може або призначити тримання під вартою із заставою, або обрати тримання під вартою без альтернативи застави.

Оскільки через понад сім років після оголошення обіцянки підозрювані у корупції досі мають право виходити під частаву, обіцянці присвоєно статус «не виконано».

Редакція «Слово і Діло» залишає за собою право зміни статусу у випадку, якщо кроки для реалізації обіцянки будуть зроблені.