Зеленський пообіцяв, що кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, який складається з народу

Згідно зі статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних. У статті 127 Конституції України зазначено, що у визначених законом випадках правосуддя здійснюється за участю присяжних.

Утім, як пояснював член парламентського Комітету з питань бюджету Павло Фролов, наразі в Україні суд присяжних — це інститут народних засідателів, де авторитет двох професійних суддів фактично переважає трьох представників народу. «Нам потрібно зробити судовий процес за участю присяжних більш компактним. У законопроєкті вже прописано введення відповідальності прокурора за неявку на судове засідання, що допоможе уникнути затягування справ. Відповідальність за неявку інших учасників процесу також посилюється», — пояснював політик.

5 грудня 2024 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти №3843 і №3844 про створення суду присяжних в Україні. Документи визначають: порядок роботи суду присяжних, умови добору, права та обов’язки присяжних, процедуру ухвалення рішень, гарантії прав присяжних та їхнє матеріальне забезпечення.

Згідно із законопроєктами, лава присяжних складатиметься з восьми громадян, які ухвалюватимуть рішення про винуватість або невинуватість обвинуваченого. Рішення присяжних буде остаточним, і суддя не зможе його змінити.

Передбачається, що присяжні розглядатимуть кримінальні справи в першій інстанції.

Оскільки станом на вересень 2026 року, тобто через понад півтора року після ухвалення законопроєктів №3843 і №3844 у першому читанні документи очікували на друге читання, а інші законопроєкти для реалізації обіцянки не були подані, зобов'язання надати можливість суду присяжних розглядати кримінальні злочини залишається нереалізованим сім років, обіцянці присвоєно статус «не виконано». «Слово і діло» залишає за собою право зміни статусу обіцянки, якщо кроки для її виконання будуть вжиті.