Від початку повномасштабної війни Польща є найближчим другом та союзником України: стала одним із лідерів за кількістю прийнятих біженців, передала сотні одиниць бронетехніки і навіть винищувачі (хоч і радянські МіГи), підтримала членство в НАТО, планує взяти активну участь у повоєнному відновленні тощо. Але не всі проблемні питання між двома країнами вирішені, а останнім часом непорозуміння загострилося через українське зерно. З весни його ввезення до Польщі дозволено лише для транзиту, і Варшава хоче пролонгувати це обмеження. У канцелярії Анджея Дуди, коментуючи обмеження імпорту, заявили, що Україні «треба було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла в останні місяці та роки». За цим був взаємний виклик послів і навіть заява заступника глави МЗС Польщі про те, що відносини з Україною зараз перебувають не в найкращому стані. Президент Володимир Зеленський упевнений, що політичні моменти не повинні зіпсувати дружбу між народами, а емоції, за його словами, мають охолонути. На тлі дипломатичного скандалу «Слово і діло» пропонує згадати, якими конкретними кроками Польща підтримала Україну з початку вторгнення.
24 лютого 2022 року через кілька годин після вторгнення росії Польща розгорнула дев'ять прикордонних пунктів для українських біженців і спочатку була абсолютним лідером за їхньою кількістю. Станом на сьогодні в Польщі зареєстровано 968,4 тисячі біженців з України, більше лише в Німеччині.
При цьому Польща надає українським громадянам статус тимчасового захисту, що надає право на освіту, медичне страхування та обслуговування, доступ до ринку праці, соціальну допомогу, тимчасову посвідку на проживання.
У червні минулого року Україна та Польща підписали кілька двосторонніх документів щодо співробітництва в оборонній галузі, енергетиці та регіональному розвитку, культурній сфері. Крім того, прем'єр-міністр Матеуш Моравецький обіцяв, що Польща підтримуватиме вступ України до НАТО і докладе всіх зусиль, щоб Україні надали статус кандидата на членство у Євросоюзі.
У жовтні минулого року Анджей Дуда та Матеуш Моравецький вже були лідерами за кількістю візитів до України за час війни – шість на двох.
До кінця 2022 року Польща стала основним партнером України в експорті товарів – її частка склала 15,1%.
Щодо військової та гуманітарної допомоги. Станом на початок року Польща передала Україні найбільше терміналів супутникового зв'язку Starlink – близько 15 тисяч.
Також Польща поставила Україні найбільше танків – понад три сотні (PT-91 Twardy, Leopard, Т-72). Крім цього, Варшава передавала бронетранспортери Rosomak, САУ Krab, ПЗРК Piorun, міномети M120 Rak, гелікоптери, дрони та інше озброєння й техніку.
Польща є однією з небагатьох країн, які передали Україні винищувачі, хоч це й радянські МіГ-29 (14 літаків). Однак надати Україні американські F-16 Польща не може: за словами Дуди, їх є не так багато, але Польща готова допомагати з навчанням українських пілотів.
Польща також запропонувала Україні прийняти на лікування та реабілітацію 2,5 тисяч військових.
Загалом станом на весну обсяг польської допомоги склав 11 млрд євро – близько 2% ВВП. «Я переслідую інтерес Польщі, який полягає в тому, щоб Україна дала відсіч російському агресору. Тому ми ухвалюємо рішення про військову допомогу. Ми виявили добросусідство, завдяки неординарному жесту з боку поляків ми здобули авторитет на міжнародній арені», – заявив Дуда.
Як змінювалися обсяги торгівлі України та ПольщіПольща є другим найбільшим у світі торговим партнером України. Як змінювалися обсяги експорту та імпорту – на інфографіці.
У червні Сейм Польщі ухвалив резолюцію про членство України в НАТО. «З огляду на самовідданість українського народу та його суверенне право обирати власний шлях розвитку, Сейм Республіки Польща повністю підтримує європейські та євроатлантичні устремління України. Її війська стають все більш сумісними з силами НАТО і набувають досвіду на полі бою. Тому з військової точки зору вступ України до НАТО також буде вигідним для Альянсу», – йдеться у тексті.
Картину дружби псує ситуацію із українським зерном. Навесні Польща та ще кілька країн заборонили імпорт українського зерна (транзит дозволено), щоб захистити інтереси своїх фермерів, які зазнають збитків. Заборона була продовжена влітку, і Польща хоче, щоб вона діяла і після 15 вересня – при цьому вона має намір продовжити обмеження навіть в односторонньому порядку, без Єврокомісії.
В українському уряд різко відреагували на це. Зокрема, Денис Шмигаль назвав дії Польщі «недружнім та популістським кроком».
Далі була дипломатична суперечка, яку викликав коментар чиновника канцелярії президента Польщі Марцина Пшидача: «Польське зерно має збиратися, зберігатися і продаватися за гідною ціною. Щодо України, то вона справді отримала велику підтримку з боку Польщі. Думаю, їй варто було б почати цінувати ту роль, яку Польща відіграла в останні місяці та роки».
МЗС України після цього викликало посла Польщі Бартоша Ціхоцького, щоб пояснити неприйнятність заяв про «невдячність». Польське МЗС вирішило відповісти тим самим. При цьому факт виклику Цихоцького обурив Моравецького, який назвав це помилкою.
Сьогодні заступник міністра закордонних справ Павло Яблонський охарактеризував стан відносин із Україною як «не найкращий». «Безумовно, є багато питань, щодо яких Польща та Україна не дійшли згоди. Ми керуємось політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну тією мірою, якою це відповідає національним інтересам Польщі», – сказав він. Одним із таких питань він назвав Волинську трагедію.
Нагадаємо, з інфографіки «Слово і діло» можна дізнатися, як змінювалися обсяги торгівлі України та Польщі.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»