Криза в ОДКБ: які претензії до організації колективної безпеки мають її учасники

Читать на русском

У Єревані 23 листопада пройшов саміт Організації Договору про колективну безпеку за участю голів росії, Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. Організація, мета якої нібито захист територіальної цілісності та суверенітету держав-членів, а насправді підтримка лояльних кремлю режимів, переживає не найкращі часи. ОДКБ показала свою неефективність у розв'язанні конфліктів, росію відволікає війна проти України, яку в організації, окрім Білорусі, ніхто відкрито не підтримав. Вчорашній саміт теж успішним назвати не можна: Вірменія, яку називають першим претендентом на вихід із договору, відмовилася підписати спільні документи. Докладніше про занепад ОДКБ – у матеріалі «Слово і діло».

ОДКБ існує із 90-х років. Раніше, окрім нинішніх членів, до неї входили Азербайджан, Грузія та Узбекистан.

Незважаючи на тридцятирічну історію договору про колективну безпеку, перша і єдина місія ОДКБ відбулася лише на початку цього року: у січні на запит президента Казахстану Жомарта Токаєва члени організації ввели свої війська в країну для придушення протестів.

В інших конфліктах за участю країн-членів ОДКБ ніяк себе не проявила. У вересні відбувся черговий виток збройних сутичок у Нагірному Карабаху. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звернувся за допомогою до ОДКБ і безпосередньо до росії, але в результаті було вирішено направити лише місію «для оцінки обстановки, що склалася».

У Вірменії таку реакцію визнали недостатньою і після цього ставлення до організації в країні змінилося. Учора в Єревані пройшов мітинг проти саміту ОДКБ та приїзду на нього путіна.

При цьому Пашинян ще в травні критикував організацію за бездіяльність під час конфлікту в Нагірному Карабаху: він заявив, що реакція була не такою, як очікувала на Вірменію. Також члени ОДКБ проігнорували прохання не продавати зброю Азербайджану.

Невдоволення Вірменії вилилося в те, що Пашинян відмовився підписати документ за підсумками саміту. За його словами, частина рішень ОДКБ «суперечить не лише букві, а й духу та змісту основних документів» організації. «Відсутність з боку ОДКБ чіткої політичної оцінки ситуації та неприйняття вищезгаданого рішення може означати не лише відмову ОДКБ від союзницьких зобов'язань, а й інтерпретуватися Азербайджаном як зелене світло з боку ОДКБ для подальшої агресії проти Вірменії», – сказав він.

Ще один конфлікт, у якому не діє ОДКБ, відбувається на кордоні між Киргизстаном та Таджикистаном – причому обидві країни є учасницями договору. У вересні на кордоні відбулися нові зіткнення, але обидві країни за допомогою не звернулися і ОДКБ обмежилася закликом до мирного врегулювання.

Для України плюс у тому, що ОДКБ не підтримала і російську агресію – допомогу рф надає лише Білорусь.

Через війну проти України йде економічне та військове ослаблення росії, відповідно знижується і її роль в організації – ресурсу вирішувати ще й чужі проблеми у путіна немає.

Самі члени організації також відчувають, що вона перебуває в кризі (крім росії, яка це заперечує). На останньому саміті навіть від Олександра Лукашенка звучали песимістичні заяви: «Якщо переможе (росія у війні проти України – ред.), ОДКБ житиме. Якщо не переможе, ОДКБ не існуватиме».

Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, яка риторика звучала від офіційних осіб Китаю щодо війни в Україні.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал