Напередодні річниці терактів, вчинених аль-каїдою 11 вересня 2001 року у США, що стали приводом до невідкладного введення військ США і союзників в Афганістан у рамках операції «Нескорена свобода» та запустили у світовому масштабі якісні процеси вдосконалення систем безпеки, доречно розглянути ставлення президента США до війни в Україні. Війни, без перебільшення, західної цивілізації проти імперіалізму путіна, який у 2022 році набув довершених рис і призвів до недолугої спроби прямого захоплення території України.
Після виведення радянських військ з Афганістану аль-каїда розпочала боротьбу проти західних країн – із США на авангарді західної цивілізації, а також прихильників західної культури та способу життя в мусульманських країнах. На зламі «дикого періоду» (керівництво базувалося в Судані) та початку «періоду розквіту» (керівництво базувалося вже в Афганістані) аль-каїди у 1996 році емір осама бен ладен від імені організації оголосив війну Сполученим Штатам.
Вибухи та захоплення заручників: якими були найгучніші теракти ХХІ століттяЯкі найгучніші теракти сталися у ХХІ столітті та до чого вони призвели, дивіться на інфографіці.
Після серії терактів у посольствах 90-х років та американської катастрофи «9/11» президент США Джордж Буш оприлюднив список найбільш розшукуваних світових терористів, який складався з «перших 22 осіб». Очолив список осама бен ладен, підозрюваний в організації терактів 11 вересня.
«Терористи намагаються діяти в тіні. Вони намагаються сховатися. Але ми збираємося освітити на них світло справедливості. Ми перераховуємо їхні імена, ми публікуємо їхні фотографії, позбавляємо їх таємниці. У тероризму є обличчя, і сьогодні ми викриваємо його для всього світу», – з таких слів розпочав тоді промову президент Буш. Оприлюднений список та промова набули широкого розголосу, а за осамою бен ладеном закріпився статус «терорист № 1»: терорист зі списку «перших 22 осіб».
Провідні європейські країни теж мають трагічний досвід терактів, організованих терористичними організаціями. Наприклад, у січні 2015 року представники ісламської держави (ІДІЛ) влаштували теракт у паризькій редакції сатиричної газети Charlie Hebdo.
«Свобода слова – це не тільки можливість говорити, але й бажання бути почутим. Не всі реагують на почуте або зображене однаково. Свобода дій мусульман у стані образи здатна карати свободу слова Заходу. Теорія зіткнення цивілізацій – це дійсність багатополярного світу. Теракт у Парижі – це зіткнення Західної та Ісламської цивілізації. Відмінності у релігії, традиціях, цінностях, способі життя, політичному ладі, мові завжди спричинятимуть конфліктність. Не тільки пряме втручання в ісламський світ, але і насмішки над ним є запрошенням тероризму в країну», – такий висновок було зроблено мною у січні 2015 року.
Розуміючи суттєві відмінності між західною та ісламською цивілізацією, президент США Джордж Буш у своєму виступі наголосив: «Наша війна не проти релігії. Наша війна проти зла. Є тисячі американців-мусульман, які люблять Америку, так само як і я. І ми будемо поважати їхні права. Ми не дозволимо терористам спричинити занепад фундаментальних прав, які роблять нашу націю унікальною. По суті, вони дізнаються, що наша нація відповіла так, як вони навіть не уявляли. Ми єдині. Люди всіх віросповідань, усіх релігій, усіх територій нашої країни об’єднані в спільних зусиллях, щоб викорінити зло там, де ми його знаходимо. Це правильно. Це правильний курс дій для нашої нації та світу, і я хочу подякувати вам усім за допомогу».
Ізоляція та руйнування залишків репутації: Кулеба пояснив, навіщо визнавати росію спонсором тероризмуВизнання росії державою-спонсором тероризму поглибить міжнародну ізоляцію путінського режиму та призведе до нових санкцій з боку США та інших країн.
Розпочата президентом Бушем історія закінчилася минулого року, президент Джо Байден виконав свою обіцянку – 31 серпня світові ЗМІ масово поширювали фото, як генерал-майор Кріс Донах’ю, останній американський солдат, залишав Афганістан. Рух Талібан, який свого часу підтримував та захищав аль-каїду, повернув владу в країні, а підтримуваний США уряд Афганістану зазнав падіння. Тіло «терориста № 1» з дотриманням мусульманських релігійних звичаїв спецслужби США поховали в Аравійському морі відразу ж після ліквідації у травні 2011 року, але з ісламським тероризмом Сполученим Штатам не вдалося покінчити.
Тож, Сполучені Штати мають власну історію боротьби з тероризмом, яка, що цілком закономірно в умовах зіткнення цивілізацій, не отримала логічного завершення у вигляді перемоги над «злом» – про яке розповідав Джордж Буш. Вашингтону довелося визнати, що для боротьби з тероризмом не потрібні війська на місцях. Поряд з цим, виведення військового контингенту США, країн НАТО з Афганістану дозволило успішно реагувати на нові геополітичні виклики – від початку 2021 року спостерігалася ескалація на українському Донбасі. До того ж не вдалося провести дипломатичні переговори на рівні президентів України та росії, а позиція «нічого про Україну без України» у переговорах США та росії, як згодом стало відомо, спонукала до того, що президент Зеленський відкидав попередження Байдена про те, що росія вторгнеться до України. США не погоджувались на заклики запровадити превентивні санкції проти росії, пояснюючи це тим, що це підірве здатність Заходу стримувати Москву від будь-якої подальшої потенційної агресії проти України. Такі позиції сприяли тому, що Байден за тоном розмови під час зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою 23 лютого прощався з усією Україною.
Імперіалістична політика сучасної росії ґрунтується на історичному символізмі та містицизмі подій. Міцність так званого російського світу напряму залежить від збереження культу перемоги в путінській росії. На початку XXI століття російський культ перемоги над нацизмом у Другій світовій війні мілітаризував свідомість народу, згуртував населення навколо лідера. Російські пропагандистські ЗМІ створили для росіян зручну картину світу, в якій Україною керують нібито націоналісти, які нібито знущаються з російськомовних, росіян тощо. Це «розв’язувало руки» росії у захопленні Криму, підтриманні сепаратистських рухів на сході України, повномасштабному наступі 2022 року. Тому, навіть після того, як втрати рф в Україні перевищили нову психологічну позначку у 50 тисяч військових, путіну доводиться заявляти, що від початку війни в Україні росія «нічого не втратила». Повторення таких тез в умовах воєнних успіхів України наближує провал російської армії, який може стати раптовим та катастрофічним. Беззаперечно, так званий російський світ є цивілізаційною одиницею, але за рівнем свого розвитку та цінностями не здатний конкурувати із західною цивілізацією – це є першопричиною застосування сили відносно українського народу.
Україна справедливо отримує масштабну, скоординовану підтримку від західної цивілізації у війні з імперіалізмом путіна, що в умовах подальшої військової підтримки безперспективного уряду Афганістану було б неможливим. Вибір було зроблено на користь українського народу, який неодноразово доводив прихильність до вільного світу та демократії, на відміну від народу Афганістану, який продовжував перебувати під впливом вождизму та соціально-економічної ситуації, тотожній середньовіччю.
США остаточно відмовилися включати рф до списку країн-спонсорів тероризму: реакція Кулеби (доповнено)Влада США не вважає ефективною пропозицію щодо внесення росії до американського списку країн-спонсорів тероризму.
Днями у США заявили, що остаточно відмовилися включати рф до списку держав-спонсорів тероризму. Існують різні пояснення такому рішенню, одне з них: президент Байден сприяє економічним інтересам Франції та Німеччини, лідерам Європейського Союзу – союзникам США і в Афганістані, і в Україні. Адже визнання росії державою-спонсором тероризму Сполученими Штатами призвело б до необхідності вводити санкції проти союзників Вашингтона, які не відмовилися від економічних відносин з росією.
У МЗС України вже відреагували на рішення Білого дому та запевнили, що Україна продовжить працювати над тим, щоб росія таки була визнана державою-спонсором тероризму. Президент Зеленський неодноразово закликав до присвоєння рф такого статусу, зокрема, після масового вбивства росіянами українських військовополонених в Оленівці наприкінці липня 2022 року.
Звичайно, визнання росії державою-спонсором тероризму економічно послабило би ворога, але вже сьогодні слід вибудовувати узгоджену стратегічну схему отримання від росії компенсацій за заподіяну шкоду, схему, в якій відсутні точкові рішення. В умовах війни, поряд з домовленостями про екстрену фінансову підтримку, потрібно продумати майбутню політику незворотності, замість політики дрейфування. Як варіант, результатом цього можуть стати домовленості зі стратегічними партнерами щодо створення світового фонду для постраждалих від агресії російської федерації, який доцільно наповнювати і коштом агресора за принципом «від конфіскацій сьогодні до репарацій завтра». Україна, Грузія, Молдова – жертви російської агресії, які мають спільно визначати напрямки використання коштів цього фонду, а G7 – погоджувати. Кошти потрібно не направляти до бюджетів країн безпосередньо, а виділяти за цільовим призначенням. Уряд України має стати ініціатором створення такого фонду, а однією з головних умов отримання допомоги повинна бути відсутність проросійських партій в керівництві країни.
Віктор Гаврилюк, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»