Теракт в Парижі: реакція соціальних мереж

Рівно за день до нового 2015 року «Слово і Діло» публікувало інфографіку стосовно антирейтингу держав, в яких журналісти відчувають себе в небезпеці. Цікаво те, що серед них не було жодної країни – члена Європейського союзу. Проте, була Україна, яка посіла перше місце за кількістю нападів і викрадень представників ЗМІ в 2014 році.

Однак теракт в редакції французького видання Charlie Hebdo внесе корективи в цей антирейтинг. Трагедія в Парижі забрала життя 12-ти людей: 10-ти журналістів і двох поліцейських. І хоча подія відбулася ще вчора, українські користувачі соціальних мереж активно обговорювали її і сьогодні.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Ярослав Юрчишин

«Ми як ніхто розуміємо загрозу тероризму, особливо зараз, у зв'язку з агресією Росії.
При цьому варто зауважити – мультикультурність ніколи не вдасться підтримати стьобом з релігійних почуттів однієї з частин мультикультурного народу. Чути і поважати почуття іншого – такий же атрибут демократії, як і свобода слова. А ще великий ризик того, що події в Парижі відвернуть увагу світу від України, до якої і так затихає інтерес. Ще й Росія може спробувати нав'язати себе як партнера боротьби з ісламістами...».

Екс-народний депутат України Микола Княжицький

«Кожен має право публікувати карикатури на будь-яких пророків і святих, але ніхто не зобов'язаний. Свобода слова французьких журналістів полягала у праві це робити. Моя свобода – не ображати віруючих. Маємо захищати свободу кожного».

Політолог Тарас Березовець

«...масовий розстріл співробітників французького сатиричного журналу Charlie Hebdo показує, що часи безпеки репортерів у минулому. Це змусить уряди ЄС ще раз переглянути заходи безпеки в роботі ЗМІ. Крім того, теракт ще більше зближуватиме Європу з США в питанні боротьби з тероризмом. Найближчим часом це означатиме нову спільну політику західних країн на Близькому Сході, зокрема, в Сирії... Більш того, трагедія побічно посилить позиції противників РФ в ЄС, включаючи Францію, оскільки дії Путіна в Україні також трактуються як державний тероризм».

Політолог Володимир Цибулько

«Коли починаєш викладати ескалацію терору у Франції на календарний план деяких міжнародних заходів, починаєш підозрювати, що справжнє ім`я ображеного пророка Магомета – Володимир Путін, адже на думку його гебістської братви, саме Франція у норманському форматі є слабкою ланкою. Тож якщо натиснути на Олланда, можна одночасно убити кілька мух одним пострілом – зірвати переговори по Україні, і одночасно помститися за недопоставлені Містралі...Тож образа за пророка Мухамеда та кілька мішків газпромівських рублів не тільки вибивають Олланда із сідла, а ще й захищають іншу політичну інвестицію – терор просто вигонить французького виборця на підтримку Марін Ле Пен і її вже прокремлівського «Національного фронту»... це так по-кагебістські – загрібати жар чужими руками...».

Студент Віктор Гаврилюк

«Свобода слова – це не тільки можливість говорити але й бажання бути почутим. Не всі реагують на почуте або зображене однаково. Свобода дій мусульман у стані образи здатна карати свободу слова Заходу. Теорія зіткнення цивілізацій – це дійсність багатополярного світу. Теракт в Парижі – це зіткнення Західної та Ісламської цивілізації. Відмінності у релігії, традиціях, цінностях, способі життя, політичному ладі, мові завжди спричинятимуть конфліктність. Не тільки пряме втручання в ісламський світ, але і насмішки над ним є запрошенням тероризму в країну».

Журналіст Роман Кулик

«...Їх художники мали сталеві яйця, почуття сарказму і хист. І про україно-російську війну вони шарили побільше тієї ж Ле Пен чи решти французів...».

Окрім текстових коментарів, протягом останніх днів в соціальних мережах активно обговорюються та поширюються фотографії з усіх куточків планети на знак солідарності із французьким народом в його скорботі. 

Хвилина мовчання AFP

Не стали винятком і українці, котрі вшанували загиблих внаслідок теракту у Парижі, несучи квіти під стіни посольства Франці в Україні. Серед них були і відомі політики, народні депутати...

А російський медіа-ресурс MEDUZA зібрав на своїх сторінках малюнки відомих світових художників, котрі теж не лишились осторонь подій у Франції та опублікували безліч карикатур і малюнків в підтримку свободи слова та проти насилля. Демонструючи таким чином те, що ідея свободи, що жила в серцях їхніх колег, – жива. 

Хоча все ж, чи варта ця ідея, якою б благородною вона не була, людського життя. Як гадаєте?