11 листопада 2026-го виповнюється чотири роки звільненню Херсона від російської армії. Весь цей час місто перебуває під постійним терором усіма доступними засобами – від FPV-дронів та «шахедів» до КАБів і артилерії. Лише під час гуманітарної операції в Олешках херсонці вперше за довгий час змогли вільно пройтися містом. До вторгнення у Херсоні мешкало майже 280 тисяч людей; за п’ять років війни їх стало 65 тисяч. Як живе місто зараз і яких втрат зазнало – дивіться на інфографіці «Слово і діло».
Херсон провів під окупацією 254 дні: 1 березня 2022 року російські війська вступили у місто, а 11 листопада в обласний центр увійшли ЗСУ.
Між цими двома датами вмістилися протести проти російської окупації, репресії проти мирних мешканців та викрадення активістів і чиновників, які відмовилися переходити на бік ворога. Чинний мер міста Ігор Колихаєв досі перебуває в полоні.
Окупаційна влада намагалася роздати всім російські паспорти і ввести рубль, а наприкінці вересня провела псевдореферендум про «возз’єднання» з рф. «Росія тут назавжди» – говорили встановлені росіянами білборди.
Втім, невдовзі після анексії окупаційна адміністрація почала евакуацію персоналу та музейних цінностей на лівий берег Дніпра, а на початку листопада за ними вирушила й російська армія.
Яких руйнувань зазнав Херсон за час повномасштабної війни
З програми економічного і соціального розвитку від Херсонської міськради відомо, що в місті пошкоджено 5536 житлових будинків – зокрема 4508 приватних, 1004 багатоквартирних і 24 гуртожитки. Усе це – дані станом на 30 вересня 2025 року, а отже, зараз вони ще більші.
Крім того, в місті постраждало 146 будівель та споруд закладів освіти, 112 об’єктів міської інфраструктури і 41 заклад охорони здоров’я, включно з аптеками. Пошкоджень зазнали щонайменше 24 культурні заклади і 3 – спортивні.
Окремої шкоди Херсон зазнав через підрив Каховської ГЕС у 2023 році, через який у місті підтопило 2240 будинків.
Проте головна втрата – це, звісно ж, люди. Станом на 1 січня 2022 року в Херсоні мешкала 279 тисяч 131 людина. Як зазначив 10 листопада 2026 року голова міської військової адміністрації Ярослав Шанько, зараз у місті лишається близько 65 тисяч людей. Більшість херсонців виїхали з рідного міста – проте частину примусово депортували росіяни, а багатьох – убили.
Попри це, місто продовжує функціонувати.
Як живе Херсон під російськими ударами
У Херсоні діє понад 600 підприємств у торгівлі, а по всій територіальній громаді – 46 закладів громадського харчування. Зокрема, у місті працюють основні українські мережі – «АТБ», «Сільпо», «Таврія В», EVA, «Аврора», «Укрпошта», «Нова пошта», «Київстар», Vodafone, lifecell, банки та інші.
Освіта у місті – дистанційна; у 45 школах продовжує навчатися понад 19 тисяч учнів, з яких майже 4 тисячі мешкають на території громади. Своєю чергою у підпорядкуванні міського управління охорони здоров’я лишилося лише чотири заклади.
Що ж до громадського транспорту, то в місті діє 16 автобусних маршрутів, на яких щодня курсує до 50 одиниць транспорту. Також у Херсоні діє 5 відновлених тролейбусних маршрутів, якими у будні курсує до 18 складів, чий пасажиропотік становить до 5,5 тисячі осіб (що, втім, сильно залежить від ситуації зі світлом).
Безпекова ситуація залишається важкою: зокрема, у жовтні російський дрон вразив маршрутку в житловому районі міста, внаслідок чого одна людина загинула, а ще п’ятеро цивільних зазнали поранень.
За декілька днів до того росіяни скинули на Херсон вісім авіабомб, через які поранень зазнали 33 людини. Також під удар потрапляють легкові авто у самому місті та прилеглих селищах і поїзди.
Одним із символів Херсонщини є, звісно ж, кавуни. Через окупацію частини області та постійну небезпеку на підконтрольних територіях експорт баштанних в Україні різко скоротився після початку вторгнення. Детальніше – на інфографіці «Слово і діло».
Після 2022 року херсонські ЗВО релокували в інші регіони України. Куди потрапили університети, інститути та академії Херсона, ми розповідали на окремій інфографіці.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»