Подкаст «Словом» за 17 лютого: про відведення Росією військ та «фінляндизацію» для України

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 17 лютого - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Слово і діло

Про обґрунтовані сумніви щодо відведення Росією військ. Про рішення РНБО щодо стратегії забезпечення державної безпеки, введене напередодні президентом. Про спроби відродження ідеї «фінляндизації» для України. А також про перший за багато років день без жертв на дорогах. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Про відведення Росією військ

Останній звіт української розвідки, зібраний у середу, 16 лютого, не містить жодних доказів того, що Росія відводить свої війська від кордонів України. Про це заявив міністр оборони України Олексій Резніков.

Також він повідомив, що влада повірить у те, що Росія серйозно налаштована на деескалацію, лише якщо вона відкличе свої війська, військову техніку та озброєння, включаючи сили, розгорнуті у Білорусі для проведення навчань.

Міністерство оборони Росії опублікувало кадри, на яких, за словами Резнікова, видно, як танки, бойові машини піхоти та самохідні артилерійські установки залишають окупований Крим.

«На жаль, ми не можемо підтвердити цю інформацію об’єктивними показниками. Вона не підтверджується ні даними української розвідки, ні розвідданими наших стратегічних партнерів», - сказав міністр.

Він додав, що навіть якщо російські війська передислокуються з одного місця, то це, швидше за все, буде лише міграція до іншого району поблизу України, а не реальне відведення військ.

Ситуація з очікуванням вторгнення Росії в Україну, здається, досягла своєї кульмінації. Американська розвідка повідомляла, що вторгнення може статися 15-16 лютого, а одразу два британських видання – The Mirror та The Sun – навіть називали точний час – третя година ночі 16 лютого. На щастя, їхні прогнози не справдилися. Що тепер про російську загрозу кажуть на Заході та в Україні, яку реакцію демонструє Кремль – про це читайте в тематичному матеріалі на порталі «Слово і діло».

Про стратегії забезпечення державної безпеки

Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони щодо стратегії забезпечення державної безпеки, - повідомляє пресслужба ОПУ.

У документі сказано, що Росія продовжує гібридну війну проти України, застосовуючи політичні, економічні, інформаційно-психологічні та інші засоби та кібератаки.

Також зазначено, що деструктивна пропаганда як ззовні, так і всередині України, використовуючи суспільні протиріччя, розпалює ворожнечу, провокує конфлікти та підриває суспільну єдність, і що нинішній стан системи стратегічних комунікацій ускладнює нейтралізацію цієї загрози на тлі інформаційної експансії РФ.

Стратегія також передбачає боротьбу з олігархами, які встановили контроль над стратегічними підприємствами та галузями національної економіки, у тому числі через вплив на політичні інститути та процеси.

До речі, негативний вплив на українську економіку мають і повідомлення про загрозу вторгнення Росії. Щоправда у Мінекономіки наголосили на відсутності будь-яких підстав для коливань валютного курсу. Економіст Борис Кушнірук у розмові зі «Слово і діло» пояснив, що чекає на українську економіку найближчим часом і розповів, як населення нині реагує на можливі загрози. Цей спецматеріал доступний для ознайомлення на нашому сайті.

Відродження ідеї «фінляндизації» для України

Дипломатичний та психологічний тиск, а також постійне військове напруження на кордонах з Україною з боку Росії стимулюють міжнародну спільноту шукати вихід із кризової ситуації, яка може поглинути не лише Європу, а й увесь світ. Хтось допомагає Україні надаючи зброю, інші – намагаються знайти вихід за допомогою дипломатичних інструментів.

Один із варіантів, який почав активно обговорюватися в інформаційному просторі, як наслідок зустрічі президента Франції із президентами України та Росії – надання так званих «гарантій безпеки», на яких наполягає офіційна Москва, шляхом згоди України на закріплення статусу нейтральної держави.

Повторити шлях Фінляндії зразка 1948-го Україні пропонують у ситуації, яка зараз складається на кордонах з агресивним сусідом. Йдеться про явище та термін «фінляндизація» – фактично визнання військово-політичного нейтралітету, а паралельно й мовчазну згоду, яку має надати Україна щодо вже захоплених та окупованих Росією територій Криму та ОРДЛО.

Ідеї так би мовити «нейтралітету» та можливості повторення шляху тієї самої «фінляндизації» в Україні – не нові. Починаючи з 2000-х вони активно просувалися різноманітними проросійськими політичними силами.

Фактично у період з 2008-го до 2013-го Україна перебувала найближче до концепції «фінляндизації». Росія та деякі країни Європи досягли свого, й під час Бухарестського саміту НАТО Україні відмовили у наданні ПДЧ. Згодом, тоді ще не заборонена КПУ за підтримки «Партії регіонів» хотіла закріпити рішення про позаблоковий статус України шляхом проведення всеукраїнського референдуму. Проте у 2012-му ця ідея так і не була втілена через низку факторів, а зусилля Росії були спрямовані на інше – завадити підписанню Угоди про асоціацію з ЄС.

Навіть після подій 2013-2014-х та 8-річного періоду війни на Сході України, ідея «фінляндизації» для нашої держави досі лунає з вуст західних дипломатів, як нібито один із варіантів «умиротворення» агресора. Проте всередині українського суспільства все відбувається навпаки – ідея нейтралітету та створення нової «буферної зони» між Росією та ЄС – викликає відразу. Адже за суверенітет та незалежність наша держава платить високу ціну – життям та здоров’ям військових та часто – і мирних громадян.

Про ціну нейтралітету та важливі історичні паралелі - читайте в авторській колонці Олександра Радчука на порталі та в телеграм-каналі.

Про перший за багато років день без жертв на дорогах

В Україні вперше за багато років за добу не було зафіксовано жодного летального випадку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП). А за два дні кількість аварій скоротилася на 46%, повідомив голова Національної поліції Ігор Клименко на спецмарафоні до Дня єднання, 16 лютого.

«За понеділок та вівторок кількість ДТП в країні скоротилася на 46%. Вперше за багато років для 40-мільйонної країни вчора в нас не було жодного загиблого внаслідок ДТП. Позавчора був один загиблий. Якщо подивитися на тиждень тому, в нас за два дні було 13 жертв ДТП», - наголосив голова Нацполіції.

Нагадаємо, раніше «Слово і діло» публікувало матеріал про найрезонансніші ДТП, що сталися в Україні за останні роки. Він доступний для ознайомлення на порталі.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал