Подкаст «Словом» за 7 грудня: контрактна служба в ЗСУ та законопроєкт про множинне громадянство

Читать на русском
Головні новини та аналітика станом на 7 грудня - в авторському подкасті. Коротко розповідаємо про те, що досліджували протягом доби.‌
Подкаст «Словом»slovoidilo.ua

Про Збройні Сили України та обіцянку «на всі часи» - про контрактне українське військо. Про те, як виконують свої обіцянки лідери парламентських фракцій та груп, і зокрема, лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. А ще про множинне громадянство, законопроєкт про яке президент України вніс до Верховної ради як невідкладний. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Президент Володимир Зеленський привітав усіх причетних із Днем Збройних сил України, який відзначають 6 грудня. Поздоровлення оприлюднено на сайті ОПУ.

Зеленський від імені українського народу висловив подяку особовому складу та ветеранам Збройних сил України за самовіддану службу, стійкість та героїзм, виявлені при захисті територіальної цілісності країни.

Президент нагадав, що у день свого професійного свята військовослужбовці ЗСУ продовжують захищати суверенітет та свободу держави від російської агресії.

Контрактна служба в ЗСУ

В Україні, до речі, вже кілька років обговорюють проведення військової реформи, в рамках якої хочуть скасувати обов'язковий призов та перевести Збройні сили на контрактну основу. Говорити про «100% контрактну армію» почали у 2019 році, зараз новий міністр оборони Олексій Резніков назвав розвиток контрактної військової служби одним зі своїх пріоритетів. Насправді ця обіцянка фактично належить до розряду «вічних», а все тому що:

На виборах президента 1999 року кандидат Олександр Базилюк обіцяв, що основою національної безпеки має стати професійна армія: «Краще мати невелику боєздатну армію, ніж велику, що розвалюється. В армії повинні служити добровольці, а матері не повинні боятися призову як страшного суду. Загальний військовий обов'язок – лише під час війни, якої не повинно бути ніколи». Поступовий перехід на контрактну систему військової служби обіцяли Юрій Кармазін та Євген Марчук.

Серед політичних партій тоді подібна обіцянка була не дуже популярною, але у 2002 році «Демократична партія України – партія «Демократична спілка» обіцяла скасувати обов'язкову військову службу та перевести ЗСУ на професійну основу – все це не пізніше 2006 року. Партія «Нова сила» у програмі писала, що Україна повинна мати «невелику, добре оснащену професійну армію». Але при цьому забезпечити підготовку цивільних резервістів та мати законсервований резерв техніки.

Конкретний план був свого часу у Віктора Ющенка: скоротити проходження строкової служби до року, а починаючи з 2010 року – скасувати призов та забезпечити комплектування професійної армії за контрактом.

З політичних партій у 2006 році перевести Збройні сили на контракт обіцяли «Європейська столиця», «Блок Лазаренка» та «Наша Україна».

Формувати армію на контрактній основі у 2010 році обіцяли кандидати у президенти Гриценко, Тимошенко, Тігіпко, Тягнибок та Ющенко. Янукович, який переміг тоді на виборах, гарантував перехід на контрактну армію вже з 2011 року.

Обіцянка лунала і під час виборів 2014 року та у 2019-му. Від кого та як саме - про це читайте докладніше у нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

До речі, у Володимира Зеленського такої обіцянки не було, та у його передвиборчій програмі йшлося, що «професійна армія має стати школою лідерства та свободи, армія має стати престижною службою».

Обіцянки Юлії Тимошенко: статус виконання

«Слово і діло» продовжує досліджувати, як виконують обіцянки голови парламентських фракцій та груп. Раніше ми вже писали про обіцянки Давида Арахамії і Юрія Бойка з Вадимом Рабіновичем. На черзі - лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

У поточному скликанні вона дала 133 обіцянки: виконала – 15 (11%), провалила – 32, у процесі реалізації – 86.

Юлія Тимошенко поки що виконала лише одну програмну обіцянку – зберегти газотранспортну систему у державній власності. У 2019 році Тимошенко та її фракція проголосували за законопроєкт про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з виокремленням діяльності з транспортування природного газу. Проєкт передбачав, що оператор ГТС та оператор підземних сховищ природного газу залишаються у держвласності.

Як і в інших керівників фракцій, у Тимошенко багато обіцянок, які стосуються спільної позиції під час голосування. Депутат виконала обіцянки про те, що «Батьківщина» підтримає відставку Якова Смолія з посади голови Нацбанку та не голосуватиме за призначення Юрія Вітренка першим віцепрем'єром – міністром енергетики.

Крім того, «Батьківщина», як і обіцяла Тимошенко, проігнорувала голосування за звільнення Максима Степанова з Мінохоронздоров'я. Фракція «Батьківщина» також голосувала проти законопроєкту щодо легалізації грального бізнесу.

У вересні Тимошенко заявила, що фракція не підтримає президентський законопроєкт щодо деолігархізації. Виконаною є обіцянка оскаржити в Конституційному суді ухвалення двох законопроєктів – про земельну реформу та банківський, а також постанови про утворення та ліквідацію районів.

30 листопада після ухвалення «ресурсного» законопроєкту Тимошенко пообіцяла, що фракція вноситиме постанови про скасування результатів голосування за нього. Загалом фракція зареєструвала таких постанов три.

Юлія Тимошенко та її фракція не виконали передвиборчі обіцянки домогтися скасування депутатської недоторканності, скасувати медичну реформу Уляни Супрун, притягнути до кримінальної відповідальності всіх винних у розкраданні власності народу, повернути народу України незаконно відчужену власність, провести повну інвентаризацію державної власності.

Обіцяла Тимошенко у програмі, що жоден пенсіонер не отримуватиме пенсію менше за прожитковий мінімум. Цю норму було закладено у держбюджеті на 2020 рік, за який «Батьківщина» не голосувала.

Також провалено програмну обіцянку підвищити мінімальну пенсію до 3094 гривень, одразу після виборів. Не виконана низка обіцянок щодо сільгоспземлі.

Також Тимошенко у передвиборчій програмі обіцяла за перші 100 днів роботи Верховної Ради реалізувати перший етап нагальних дій «Нового курсу». Докладніше про список не виконаних пунктів з нього - дізнавайтеся з нашого спецматеріалу на порталі.

Законопроєкт про множинне громадянство

Володимир Зеленський вніс до Верховної ради законопроєкт про множинне громадянство. За словами глави держави, це вперше дасть змогу українцям з усього світу «почуватися не діаспорою, а людьми українського громадянства».

Законопроєкт №6368 вносить зміни до Закону «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України. Документ визначений як невідкладний і перебуває на розгляді у комітеті.

У пояснювальній записці до законопроєкту сказано, що документ окреслює умови припинення іноземного громадянства для тих, хто хоче отримати паспорт України. Зокрема, це стосується громадян країн, які Кабмін вніс до переліку держав міграційного ризику.

Ще один важливий момент, на якому акцентується увага, перегляд підстав для втрати громадянства України. Зокрема передбачається, що такими підставами є використання іноземцем на території України паспорта іншої країни для створення загроз національній безпеці чи національним інтересам України.

Також законопроєкт пропонує запровадити декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України. Такий документ зможуть подати іноземці за певних умов.

А ще документ встановлює підстави, за яких особа не може набути громадянство України за територіальним походженням (вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид, засуджена в Україні за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, вчинила на території іншої держави тяжкий або особливо тяжкий злочин).

Після анонсу законопроєкту про «множинне громадянство» Зеленський вніс до Верховної Ради одразу п’ять законопроєктів щодо громадянства. Усі вони були подані 2 грудня.

Що це за законопроєкти, що вони мають регулювати, чи не суперечить сама ідея множинного громадянства Конституції - про це дізнавайтеся з нашого тематичного матеріалу з коментарями юриста на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал