В Україні вже кілька років обговорюють проведення військової реформи, в рамках якої хочуть скасувати обов'язковий призов та перевести Збройні сили на контрактну основу. Говорити про «100% контрактну армію» почали у 2019 році, зараз новий міністр оборони Олексій Резніков назвав розвиток контрактної військової служби одним із своїх пріоритетів. Насправді, ця обіцянка також із розряду «вічних». Сьогодні, в День Збройних сил, «Слово і діло» пропонує згадати, як політики незалежної України обіцяли перевести армію на контрактну основу.
На виборах президента 1999 року кандидат Олександр Базилюк обіцяв, що основою національної безпеки має стати професійна армія: «Краще мати невелику боєздатну армію, ніж велику, що розвалюється. В армії повинні служити добровольці, а матері не повинні боятися призову як страшного суду. Загальний військовий обов'язок – лише під час війни, якої не повинно бути ніколи».
Юрій Кармазін та Євген Марчук обіцяли поступовий перехід на контрактну систему військової служби.
Небагато політичних партій обіцяли перехід на контрактну армію. Наприклад, у 2002 році «Демократична партія України – партія «Демократична спілка» обіцяла скасувати обов'язкову військову службу та перевести ЗСУ на професійну основу – все це не пізніше 2006 року. Партія «Нова сила» у програмі написала, що Україна повинна мати «невелику, добре оснащену професійну армію». Але при цьому забезпечити підготовку цивільних резервістів та мати законсервований резерв військової техніки.
У 2004 році кандидат у президенти Базилюк повторив свою обіцянку щодо армії. Василь Волга пообіцяв «якнайшвидше» перейти до професійної армії. Професійну армію на контрактній основі обіцяли також Анатолій Кінах та Володимир Нечипорук.
Микола Грабар обіцяв скорочувати Збройні сили за рахунок зменшення терміну служби в армії до року та поступового переходу на професійну контрактну основу. Сергій Комісаренко у програмі написав, що комплектування армії має відбуватися на змішаній основі: офіцери та контрактники – основа армії, молодь призовного віку має проходити обов'язкову військову підготовку.
Аналізуємо виконання президентської програми: зарплати військовихПривести зарплати військових до стандартів НАТО президент обіцяв в програмі. Поки що є тільки напрацювання реформи грошового забезпечення.
Конкретний план був у Віктора Ющенка: скоротити проходження термінової служби до року, а починаючи з 2010 року – скасувати призов та забезпечити комплектування професійної армії за контрактом.
З політичних партій у 2006 році перевести Збройні сили на контракт обіцяли «Європейська столиця», «Блок Лазаренка» та «Наша Україна».
Формувати армію на контрактній основі у 2010 році обіцяли кандидати у президенти Анатолій Гриценко, Юлія Тимошенко, Сергій Тігіпко, Олег Тягнибок, Віктор Ющенко. Віктор Янукович, який переміг тоді на виборах, гарантував перехід на контрактну армію вже з 2011 року.
На позачергових парламентських виборах у 2012 році ефективну контрактну армію у передвиборчій програмі обіцяла лише Партія регіонів. Призов «регіонали» обіцяли скасувати з 1 січня 2014 року.
Під час позачергових президентських виборів у 2014 році перехід Збройних сил України на контрактну форму служби обіцяв Андрій Гриненко, Сергій Тігіпко, Юлія Тимошенко, Олег Тягнибок та Михайло Добкін. Переможець на виборах – Петро Порошенко – такої обіцянки у програмі не мав. Із партій перед виборами контрактну армію обіцяла лише «Єдина країна».
У 2019 році створити професійну контрактну армію за стандартами НАТО обіцяли ВО «Свобода» та «Громадянська позиція», але обидві партії не пройшли до нової Верховної ради.
Із кандидатів у президенти Геннадій Балашов, Олександр Мороз, Роман Насіров, Руслан Кошулинський обіцяли повний перехід на контрактну армію. Микола Габер у програмі написав, що контрактну армію буде посилено добровольчим резервом. У програмі Анатолія Гриценка був пункт про те, що контрактна армія має бути посилена резервом постійної готовності та системою територіальної оборони. Аналогічна обіцянка була у програмі Сергія Носенка.
У президента Володимира Зеленського такої обіцянки немає, але у його передвиборчій програмі йдеться, що «професійна армія має стати школою лідерства та свободи, армія має стати престижною службою».
Нагадаємо, в Україні 23 квітня набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку». «Слово і діло» розбиралося, кого і за яких умов зможуть призвати на військову службу без оголошення мобілізації, а також якою буде відповідальність для «уклоністів».
На інфографіці можна побачити, як змінювалась кількість призовників до української армії з 2015 року.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»