Про 5,4 млрд гривень, які підуть на заходи до 30-ї річниці Незалежності України. Про перспективи запуску в Україні повноцінного фондового ринку. Про те, які країни та за яких умов готові приймати українських туристів у липні. Та про землеволодіння, зазначені у деклараціях вітчизняних міністрів. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Як будуть святкувати День Незалежності
Україна цьогоріч відзначатиме 30-ту річницю Незалежності. Така дата, безперечно, передбачає масштабне святкування: в Міністерстві фінансів повідомили, що на це планують витратити близько 5,4 млрд грн. Але в суму увійдуть не тільки витрати на урочистості, але й деякі інфраструктурні проєкти.
Безпосередньо на урочистості планують витратити близько 100 млн грн. Як раніше розповів президент Володимир Зеленський, святкувати 30-ту річницю Незалежності будуть три дні. Планують провести військовий парад у Києві, в Дніпрі та в Одесі на морі. На стадіоні «Олімпійський» в Києві увечері 24 серпня має відбутися святковий концерт.
Напередодні Дня Незалежності в Україні відзначатиметься ще й День прапора: у всіх регіонах країни піднімуть великі стяги. На це витратять близько 170,7 млн грн.
До Дня Незалежності мають намір реалізувати й деякі інфраструктурні проєкти. На будівництво євроколії «Київ – Львів – Скнилів» хочуть витратити 570,2 млн грн, на завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору – 1,3 млрд грн, на завершення будівництва нового комплексу лікарні «Охматдит» – ще 1,2 млрд.
Крім того, в цьому році, теж з нагоди річниці Незалежності, збираються запустити в космос український супутник. Це коштуватиме ще 54,8 млн грн.
Цікаво, що нещодавно Верховна рада ухвалила зміни до закону «Про державні закупівлі». Вони дозволяють не проводити тендерні процедури під час здійснення закупівель до Дня Незалежності. Таким чином, інфраструктурні проєкти пов'язані з планом святкування виведені з-під тендерів.
Детальніше про те, скільки та на які заходи до Дня Незалежності України збираються витратити грошей - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Український фондовий ринок: засади та перспективи
Українська фондова біржа функціонує з часу незалежності нашої держави. У реєстрі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) функціонують чотири фондові біржі, проте і сама кількість учасників торгів, і обороти капіталів, і залученість інвесторів ‒ свідчать швидше про формальні ознаки наявності в Україні справді дієвого фондового ринку.
Фондова біржа вважається в усьому цивілізованому світі традиційним інструментом для інвестицій, проте дозволяє обирати власну стратегію інвестування – а, отже, більше заробити в короткостроковій перспективі із більшими ризиками, або диверсифікувати свої інвестиції на більш тривалий термін і заробити менше – проте, і з меншими ризиками. Фондовий ринок - це передусім можливість для українських компаній зростати та відшукувати необхідні інвестиції, не залучаючи кредитних ресурсів.
В уряді сподіваються, що фондовий ринок запуститься паралельно із другим рівнем накопичувальної пенсійної системи – за задумом, це сприятиме його розвитку.
Надихають урядовців приклади найближчих сусідів України – в Польщі працює потужна Варшавська біржа, яка за рівнем обороту капіталів вже тривалий час конкурує зі світовими біржами в Лондоні, Токіо та Нью-Йорку. В Румунії повноцінний запуск фондового ринку залучив великі обсяги іноземних капіталів та дозволив акумулювати близько 20 мільярдів доларів у пенсійних та інвестиційних фондах.
Що вже зроблено на шляху запуску в Україні повноцінної фондових біржі та що заважає цьому процесу - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
Галопом до Європи: з якими вакцинами пустять до Євросоюзу
У Європейському Союзі поки що не поспішають відкривати кордони для українців: в останньому списку безпечних для подорожей країн України все ще немає. Але у вітчизняному МЗС сподіваються, що ЄС рекомендує спростити в'їзд для наших громадян у найближчі два тижні, тобто до середини липня. Попри відсутність спільного рішення, деякі європейські країни за певних умов дозволяють в'їзд українським туристам.
Так Німеччина з 1 липня дозволила в'їзд для українських туристів. Але потрібно бути щепленим вакциною Pfizer, Moderna, Johnson & Johnson, AstraZeneca або Covishield. Для підтвердження має бути цифровий COVID-сертифікат або паперовий документ про вакцинацію (англійською, німецькою, французькою, італійською або іспанською мовою).
Для в'їзду до Австрії з туристичною метою потрібно мати сертифікат про повну вакцинацію від коронавірусу. В країні визнають щеплення вакцинами Pfizer, Covishield, Johnson & Johnson, Moderna, Sinopharm та Sinovac. Якщо людина не щеплена, вона все одно може в'їхати в Австрію з негативним ПЛР-тестом, однак тоді потрібно буде відсидіти 10-денну ізоляцію.
Для в'їзду в Нідерланди дію аналогічні правила. Там визнають щеплення тими самими вакцинами, що і в Австрії плюс європейською та корейською AstraZeneca.
Португальський острів Мадейра дозволив в'їзд громадянам України з туристичною метою. За 12-48 годин до вильоту необхідно заповнити спеціальну онлайн-форму. Особам від 12 років потрібно мати негативний результат ПЛР-тесту або пройти тест в аеропорту після прильоту.
Також влада острова дозволили в'їзд туристам, які зробили щеплення будь-якою вакциною від коронавірусу, незалежно від того, чи визнана вона в Євросоюзі чи ні. У такому випадку потрібно мати довідку про вакцинацію, а негативний ПЛР-тест не потрібен.
Тож, в які країни та за яких умов можна поїхати у відпустку у липні - читайте у нашому матеріалі на сайті.
Міністерська земля: якими ділянками володіють міністри
Декларації – невичерпне джерело цікавої інформації про те, як живуть люди, яким ми довіряємо керувати країною. «Слово і діло» нещодавно зацікавилося, скільки землі є у власності українських політиків і чиновників.
За підрахунками наших аналітиків, міністри та члени їхніх сімей у 2020 році володіли або орендували загалом 13,6 га землі. За площею це приблизно дорівнює парку Дарницького шовкового комбінату в Києві або торгово-виробничого комплексу «Південний» у Львові.
За кількістю задекларованих земельних ділянок на першому місці в уряді віцепрем'єр-міністр Олексій Резніков – в нього в декларації значиться 7 ділянок, щоправда, загальною площею лише 1,3 гектара. А ось найбільша площа землі у власності першого віцепрем'єра – міністра економіки Олексія Любченка – 4,4 гектара.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль за 2020 рік задекларував 4 земельні ділянки загальною площею 0,5 гектара.
Крихітну ділянку вказав в декларації міністр аграрної політики Роман Лещенко – всього 0,16 квадратного метра. Але швидше за все в декларацію міністра закралася помилка.
Абсолютно спокійно без земельних ділянок почувають себе віцепрем'єр Михайло Федоров, міністр інфраструктури Олександр Кубраков, голова МЗС Дмитро Кулеба, міністр фінансів Сергій Марченко та міністр освіти Сергій Шкарлет.
Всю інформацію про землі українських міністрів ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»