Заборгованість жителів України за користування комунальними послугами продовжує збільшуватися. Станом на перше півріччя поточного року сума, за даними Держстату, сягнула 104,2 млрд гривень, тоді як ще минулого року було 113,4 млрд гривень. Найбільші борги – за теплопостачання, гарячу воду та газ. Детальніше про динаміку та структуру заборгованості населення за послуги ЖКП з 2016 по 2026 рік – на інфографіці «Слово і діло».
Як зростала заборгованість за комуналку
Десять років тому, у 2016 році, заборгованість українців за комуналку була на рівні 23,5 млрд грн. До 2020 року ця сума зросла до 73,6 млрд грн, а протягом 2021 року збільшилася ще майже на 8 мільярдів – до 81,4 млрд грн. Після початку повномасштабного вторгнення Держстат припинив публікувати дані щодо боргів українців за послуги ЖКП і відновив лише торік. Станом на кінець 2025 року сума боргу населення вже становила 113,4 млрд грн. За період з січня по кінець червня 2026 року заборгованість зросла до 104,2 млрд грн. Відповідно, в цілому за роки вторгнення рф борг українців за комуналку зріс майже на 23 млрд грн.
За які послуги ЖКП борги найбільші
Згідно з офіційними даними, найбільше українці заборгували за тепло і гарячу воду – 33,8 млрд грн. На другому місці – газопостачання та розподіл газу (29,1 млрд грн). За електроенергію українці недоплатили 17,3 млрд грн. За холодну воду та водовідведення борг становить 10,5 млрд грн. За управління багатоквартирними будинками – 10,1 млрд грн. За вивіз сміття нарахована заборгованість у розмірі 3,4 млрд грн.
Зазначимо, що в Україні продовжує діяти державний мораторій на підвищення тарифів на опалення, гарячу воду та газ для побутових споживачів під час воєнного стану. Базовий тариф на електроенергію для населення залишається на рівні 4,32 грн за кВт/год. Уряд продовжив дію відповідного механізму покладання спеціальних обов’язків до 30 квітня 2027 року.
Нагадаємо, опалювальний сезон 2026-2027 вже розпочався у низці українських міст, однак поки що не всі оселі мають теплі батареї. Росія не припиняє атакувати критичну інфраструктуру, через що графіки подачі тепла у деяких містах – зриваються. На нашій інфографіці – скільки градусів має бути взимку у школі, дитсадку, квартирі та лікарні (згідно з рекомендаціями МОЗ).
Раніше ми порівнювали тарифи на гарячу і холодну воду в різних містах України. Ще ми аналізували, як змінювалася кількість отримувачів житлових субсидій та пільг у 2024–2026 роках.
Також на старті опалювального сезону «Слово і діло» дослідило, скільки коштує обігріти квартиру взимку природним газом у різних країнах Європи.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»