Подкаст «Словом» за 25 травня: інцидент з літаком Ryanair і нескінченні довибори на окрузі 87

Читать на русском

Про інцидент в Білорусі та реакцію міжнародної спільноти на нього. Про випадки примусового приземлення літаків з причин не пов’язаних з технічними проблемами бортів. Про те, чи видно кінець нескінченної історії з довиборами в Раду на окрузі №87. Та про ресторанний бізнес в Україні та світі. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Інцидент з літаком та арешт Романа Протасевича

У Мінську 23 травня через повідомлення про мінування екстрено посадили літак авіакомпанії Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса. На борту перебував опозиційний журналіст і колишній головний редактор каналу Nexta Роман Протасевич, якого після посадки літака затримали правоохоронці.

Роман Протасевич – білоруський блогер, журналіст і активіст, колишній головний редактор телеграм-каналу Nexta, який у Білорусі визнаний екстремістським. Влітку-восени 2020 року канал активно висвітлював і координував протести в Білорусі. Журналісти каналу займаються розслідуваннями злочинів режиму Лукашенка.

У Білорусі Протасевича звинувачують за трьома статтями, і за різними даними йому загрожує до 15 років в'язниці або взагалі смертна кара. Світова спільнота гостро відреагувала на подію, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен зажадав від влади Білорусі негайно звільнити Протасевича. Екстрену посадку літака в США назвали «шокуючим актом режиму Лукашенка».

Відпустити журналіста вимагає Австрія та Німеччина. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав ЄС запровадити проти Білорусі нові санкції. У Литві та Польщі відкрили кримінальні провадження за фактом екстреної посадки літака в аеропорту Мінська.

На затримання Протасевича в Білорусі відреагували в МЗС України. «Учергове тривожні новини з Білорусі. На цей раз в Мінську затримали білоруського журналіста Романа Протасевича. Чергова атака на свободу слова з боку білоруської влади. Вимагаємо негайного звільнення. На час утримання під вартою права затриманого повинні бути безумовно гарантовані», – написав спікер МЗС Олег Ніколенко.

Президент Володимир Зеленський доручив Кабміну підготувати рішення щодо припинення авіасполучення між Україною і Білоруссю.

Повну хронологію подій і подробиці - знаходьте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.

Де ще примусово саджали літаки у світі

До речі, примусові посадки літаків з причин не пов’язаних з технічним станом повітряних суден, траплялися і раніше.

Так у 1973 році Ізраїль в рамках операції із затримання лідера Народного фронту звільнення Палестини Джорджа Хабаша, примусово посадив в Хайфі пасажирський літак, що слідував рейсом Бейрут-Багдад: ізраїльські винищувачі тоді вдерлися у повітряний простір Лівану і, погрожуючи обстрілом, змусили пілотів приземлитися на військовий аеродром. Влада вважала, що на борту перебуває розшукуваний Хабаш. Однак його там не було.

Рада безпеки ООН висловила тоді глибоку стурбованість втручанням Ізраїлю в діяльність цивільної авіації, а також порушенням суверенітету Лівану.

У 2012 році турецькі винищувачі перехопили та змусили приземлитися в Анкарі літак сирійської авіакомпанії, що прямував із Москви в Дамаск. Як повідомила влада Туреччини, на борту був незаконний вантаж: його вилучили, а літаку дозволили продовжити політ.

21 жовтня 2016 року Україна повертала до Києва літак білоруської авіакомпанії «Белавіа». За 10 хвилин після зльоту пілотам надійшла команда від диспетчера негайно повернутися в аеропорт. Пізніше в авіакомпанії заявили, що «Украерорух» нібито пригрозив екіпажу підняти винищувачі, якщо команда не буде виконана. Але в Службі безпеки України інформацію спростували.

Про випадки екстреної посадки літаків, їх причини та наслідки - читайте в нашій статті з інфографікою.

Нескінченна епопея: чи закінчаться коли-небудь довибори на 87-му окрузі

Верховний суд скасував оновлений протокол Центральної виборчої комісії, яка 19 травня визнала кандидата від «Слуги народу» Василя Вірастюка переможцем на довиборах у Раду в окрузі №87. Ці вибори ще на перших етапах прославилися низкою конфліктів. Водночас Володимир Зеленський висловив упевненість, що довибори на Івано-Франківщині відбулися відповідно до українського законодавства і переміг на них Вірастюк.

Головний конкурент Вірастюка кандидат від партії «За майбутнє» Олександр Шевченко не поділяє рішення ЦВК про визнання «Слуги народу» переможцем на виборах. Суд скасував пункти постанови ЦВК, якими визнано недійсним голосування на шести проблемних дільницях. На них під час перерахунку бюлетенів виявили менше голосів за кандидата Шевченка, ніж у первинних протоколах дільничних виборчих комісій.

Суд зобов'язав ЦВК встановити результати виборів в окрузі №87 з урахуванням висновків, наданих судом. Водночас ЦВК або команда Вірастюка ще можуть подати апеляцію. Справу переглядатиме Велика палата Верховного суду. І її рішення вже буде остаточним.

Чому ЦВК досі не оголосила переможця та чи може комісія провести повторні вибори - про це читайте в нашому аналітичному матеріалі на сайті.

Ресторанний бізнес: Україна та світ

У Києві офіційно зареєстровано 2,9 млн осіб, втім електронний перепис населення свідчить, що цей показник уже становить 3,7 млн осіб. Однак, якщо брати до уваги офіційну статистику, то на 100 тис. населення у Києві припадає 80 закладів харчування. Загалом в столиці України станом на 2020 рік було 2 387 кав’ярень, ресторанів, пабів та барів.

Найвищим цей показник є у Великій Британії ‒ 20 835 закладів харчування на понад 8,9 млн лондонців. А от якщо брати до уваги співвідношення кількості закладів до загальної чисельності населення, то фаворитом стає Відень. Там на 100 тис. населення є 518 закладів харчування. На другій сходинці перебуває Прага ‒ 6 680 закладів на понад 1,3 млн осіб, замикає трійку Берлін - 15 977 закладів на 3,6 млн населення.

У 2003 році в Україні на 48 млн населення припадало 18 354 заклади громадського харчування. До 2006 року цей показник значно зріс і уже становив 26 760 закладів, але надалі - відбувся спад і більше таких рекордів не спостерігалося.

Значний обвал статистики стався після анексії українського Криму Росією та окупації нею частини Луганської та Донецької областей. У 2014 році в Україні було зареєстровано 17 511 закладів громадського харчування, за рік цей показник впав до 17 059, ще за рік ‒ знизився ще на півтисячі.

2017 рік відзначився певним відновленням ресторанного бізнесу, у 2018-му і 19-му роках теж спостерігалася позитивна динаміка і приріст галузі в плані кількості закладів, але пандемія і карантинні обмеження внесли свої специфічні корективи. Весняний локдаун в Україні призвів до закриття 14% ресторанів у Києві, Львові та Одесі. А обіг закладів, які продовжили працювати, впав на 12%.

Про ресторанний бізнес в Україні та про те, скільки закладів харчування станом на 2020 рік було у Києві та інших світових столицях - дізнавайтесь з нашої інфографіки на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал