Верховна рада 27 квітня ухвалила закон «Про основні засади молодіжної політики». Він має удосконалити процес формування і реалізації молодіжної політики, створити умови для участі молоді в суспільному, політичному та соціально-культурному житті суспільства. Детальніше про цей закон, а також про те, які ще ініціативи стосовно молоді реєстрували політичні сили – в матеріалі «Слово і діло».
Що пропонували депутати з різних політсил
Закон «Про основні засади молодіжної політики» (№3718) ініціювали депутати з різних фракцій та груп: є представники «Слуги народу», «Голосу», ОПЗЖ, «Батьківщини».
У пояснювальній записці до закону йдеться, що молодіжна політика зараз переживає серйозні процеси трансформації, викликані кардинальною перебудовою політичної системи суспільства і створенням внутрішніх передумов для вступу України в Євросоюз. «Молодіжна політика в контексті нового законопроєкту, дасть стимул для налагодження партнерських стосунків між молоддю та владою, створить нове підґрунтя для розвитку сильного і активного молодіжного співтовариства, допоможе молоді подолати найбільш складні перехідні етапи життя від юності до навчання, від пошуку першого робочого місця до створення сім'ї, скористатися різними перевагами і програмами підтримки, передбаченими законопроєктом», – зазначили автори.
Відповідно до закону, молодь – це громадяни України, іноземці та особи без громадянства у віці від 14 до 35 років, які перебувають в Україні на законних підставах. При цьому автори пропонували знизити вік молоді до 29, щоб не «розсіювати обмежені ресурси для вирішення питань великої групи молоді різного віку», але цей пункт не пройшов.
Закон передбачає створення при Кабміні консультативно-дорадчого органу – Національної ради з питань молоді, який буде очолювати прем'єр-міністр. Орган повинен забезпечити гарантії участі молоді в суспільно-політичному житті.
Також закон передбачає створення мережі молодіжних центрів, буде запроваджено поняття молодіжних просторів, які можуть створюватися на базі закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, підприємств, установ і організацій. Закон також встановлює особливості реалізації окремих соціальних гарантій молоді щодо забезпечення житлом, зайнятості та підприємництва, освіти, культури, туризму, оздоровлення та відпочинку, фізичної культури і спорту, охорони здоров'я, підтримки молодих сімей.
У вересні минулого року Верховна рада зняла з розгляду законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження стандартів Ради Європи для молодіжних центрів та децентралізації роботи з молоддю)» (№2075). Його ініціювали депутати від «Слуги народу», «Батьківщини» і «Голосу».
Депутати пропонували дати змогу органам місцевого самоврядування в межах власних повноважень створювати молодіжні центри, які будуть здійснювати інформаційно-ресурсне забезпечення та взаємодію державних органів, установ, громадських об'єднань щодо реалізації державної політики у сфері молоді. Також законопроєкт визначав повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері молоді, фізичної культури і спорту, і регулював питання міжнародного співробітництва в сфері молоді.
У комітеті зараз перебуває законопроєкт позафракційного нардепа Дмитра Шпенова щодо заохочення роботодавців до працевлаштування молоді (№1160). Законопроєкт передбачає зменшення розміру єдиного внеску для працедавців, які приймають на роботу молодь, котра закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах і вперше приймається на роботу. Розмір внеску буде зменшений на два роки з моменту прийняття людини на роботу.
«Батьківщина» реєструвала закон про молодь
У вересні 2019 року члени фракції «Батьківщина» – Юлія Тимошенко, Іван Крулько, Андрій Кожем'якін, Анжеліка Лабунська, Михайло Цимбалюк – та нардеп від «Голосу» Ярослав Юрчишин зареєстрували законопроєкт про молодь (№2076).
«Підготовка законопроєкту обумовлена потребою змінити ставлення держави до молоді як активної громадської сили і стратегічної цінності для успішного розвитку країни. Практичне впровадження закону забезпечить кодифікацію національного законодавства про молодь, сприятиме побудові нового типу відносин між державою і молоддю і значній реалізації фізичного, інтелектуального, культурного і морального потенціалу молоді. Молоді люди повинні бути учасниками процесу розвитку українського суспільства, активно брати участь на регіональному та місцевому рівнях в процесах прийняття рішень з різних питань розвитку держави і суспільства», – вважають автори ініціативи.
Мета законопроєкту:
удосконалювати і привести у відповідність з європейськими стандартами українську державну молодіжну політику;
зміцнити інституційний потенціал суб'єктів молодіжної політики, насамперед, що стосується молодіжних організацій та організацій, які працюють із молоддю;
розвивати інфраструктуру молодіжної роботи;
активізувати інститути громадянського суспільства, розвивати і підтримувати молодіжні та дитячі громадські об'єднання, рухи.
Через місяць після реєстрації депутати відкликали свій законопроєкт.
Крім того, депутати від «Батьківщини» пропонували зміни до Податкового кодексу щодо підтримки молоді, яка працює або навчається, і учасників бойових дій (№2301). У законопроєкті пропонується звільнити від сплати податку на доходи фізичних осіб громадян, які не досягнули 27-річного віку. Ще один пункт законопроєкту – вдвічі збільшити граничний розмір суми, сплаченої за навчання, яка не включається до оподатковуваного доходу. Ініціатива поки що у комітеті.
Квоти на працевлаштування молоді: які законопроєкти реєструвала ОПЗЖ
У комітеті перебуває законопроєкт №2250-1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння працевлаштуванню молодих фахівців і внутрішньо переміщених осіб, зупинці відтоку українських фахівців за кордон». Його автори – Наталія Королевська і Юрій Солод.
Депутати запропонували:
звільнити від оподаткування прибутку підприємств і організацій, в яких протягом звітного періоду працює не менше 50% переселенців або громадян у віці до 27 років;
звільнити від сплати єдиного податку платників другої-четвертої груп, в яких протягом звітного періоду працює не менше 50% переселенців або громадян у віці до 27 років;
встановити нульову ставку податку на доходи фізичних осіб для працівників у віці до 27 років.
Зняли з розгляду законопроєкт №2406 авторства Вадима Рабіновича. Депутат хотів внести зміни в закон «Про зайнятість населення» – встановити підприємствам, установам і організаціям зі штатом більше 10 осіб квоту в розмірі 30% для працевлаштування молоді. Пропонувалося також підвищити штрафи за порушення законодавства про зайнятість населення.
Інший законопроєкт Рабіновича (№2591) зараз перебуває у профільному комітеті – зміни в Податковий кодекс щодо звільнення молоді від сплати податку на доходи фізосіб.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства, розширення доступності кредитування , створення вільних економічних зон, створення фондів і реєстрів.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»