Верховна рада сьогодні, 29 квітня, має розглянути законопроєкт, який передбачає створення бази геномної інформації людини (ДНК). За задумом авторів проєкту, обов'язковій реєстрації в базі підлягають громадяни, яких притягали до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти життя, здоров'я та статевої недоторканості особи; особи, засуджені за тяжкі злочини; близькі родичі зниклих безвісти. Детальніше про цей законопроєкт, а також про те, які ще бази та реєстри пропонують створити фракції і групи – в матеріалі «Слово і діло».
База ДНК і реєстр донорів: що пропонують «слуги народу»
Законопроєкт «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (№4265), про який ми писали вище, ініціювали саме «слуги народу» – Олександр Бакумов, Денис Монастирський, В'ячеслав Медяник, Галина Михайлюк та Максим Павлюк. Також серед авторів депутат від групи «За майбутнє» Сергій Мінько.
У законопроєкті йдеться, що державна реєстрація геномної інформації ‒ для профілактики кримінальних правопорушень, встановлення осіб, які скоїли кримінальні правопорушення, розшуку зниклих безвісти, ідентифікації невпізнаних тіл, а також для ідентифікації особи людини, яка не може повідомити відомостей про себе.
Реєстрація в базі буде проводитися «з дотриманням загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина відповідно до принципів законності, гуманізму, конфіденційності, поєднання добровільності та обов'язковості». Держателем бази буде Міністерство внутрішніх справ України.
Обов'язковій реєстрації в базі підлягатимуть:
особи, яких притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров'я, статевої свободи, статевої недоторканості особи, щодо яких обрано запобіжний захід;
особи, які вчинили аналогічні злочини і до яких за рішенням суду застосовані примусові заходи медичного характеру;
особи, засуджені за вчинення умисних злочинів проти життя, здоров'я, статевої свободи, статевої недоторканості особи;
особи, засуджені і відбувають покарання у вигляді позбавлення волі або мають незняту або непогашену судимість за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, а також всіх категорій злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
непізнані трупи;
особи, які зникли безвісти;
близькі родичі осіб, зниклих безвісти.
Також можлива добровільна реєстрація в базі ДНК, але вона буде на платній основі. Інформація буде зберігатися в базі протягом 75 років.
Вже ухвалений Верховною радою і підписаний президентом закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині» (№2457). Його ініціювали депутати від «Слуги народу», також серед авторів є один позафракційний нардеп і по одному від фракцій «Батьківщина» і «Опозиційна платформа».
Мета закону – побудувати ефективну і дієздатну систему трансплантації в Україні. Зокрема, він передбачає створення Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин і Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.
Інформаційна система трансплантації органів і тканин створюється для автоматизованого підбору сумісних пар донор-реципієнт при трансплантації органів або тканин.
Державна інформаційна система трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин створюється і функціонує для підбору донорів на підставі об'єктивних критеріїв, ведення реєстрів донорів і реципієнтів гемопоетичних стовбурових клітин та надання підтримки при прийнятті рішень з питань трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Всі дані в цих системах будуть зберігатися 50 років.
У жовтні 2019 року було ухвалено закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення порядку надання адміністративних послуг в сфері будівництва і створення Єдиної державної електронної системи в сфері будівництва» (№1081).
Ця електронна система вже запрацювала, вона складається з:
реєстру будівельної діяльності, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік інформації про об'єкти та учасників будівництва та зв'язку між ними;
електронного кабінету;
порталу електронної системи, який надає відкритий доступ до відомостей нового Реєстру будівельної діяльності, а також актуальну статистику про надані послуги, онлайн-консультації через чат-бот і калькулятор для визначення класу наслідків будівель.
Знятий з розгляду законопроєкт №2548 щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. Депутати від «Слуги народу» запропонували створити Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні.
Чекає розгляду в комітеті законопроєкт №5315 «Про страхування». По суті це нова редакція застарілого профільного закону, вона враховує вимоги законодавства Євросоюзу і містить норми про діяльність страховиків і норми, що стосуються договорів страхування, посередників і взаємодії зі споживачами страхових продуктів.
Один з пунктів законопроєкту – запровадження єдиного реєстру страхових посередників (страхових агентів, страхових та перестрахових брокерів). Реєстрація в реєстрі буде обов'язковою.
Спільні ініціативи різних фракцій і груп
Чекає розгляду в парламенті законопроєкт про рієлторську діяльність в Україні (№3618). Його автори – нардепи від «Слуги народу», «Батьківщини», «Європейської солідарності», ОПЗЖ і групи «Довіра».
«Законопроєкт розроблений з метою забезпечення єдиної державної політики в сфері регулювання рієлторської діяльності в Україні, захисту прав та інтересів фахівців в сфері рієлторської діяльності, суб'єктів рієлторської діяльності та споживачів рієлторських послуг. На сьогоднішній день в Україні надання рієлторських послуг забезпечується в 90% всіх договорів купівлі-продажу, оренди об'єктів нерухомості. Незважаючи на настільки високий відсоток споживання, чинне законодавство не містить спеціальних норм з регулювання даної сфери, в результаті відбувається тінізація не тільки сфери рієлторських послуг, а й операцій з нерухомістю», – йдеться в пояснювальній записці. Наслідок тінізації таких операцій – ненадходження мільярдів гривень до держбюджету.
Один з пунктів проєкту – створення єдиного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об'єднань в сфері рієлторської діяльності. У базі обов'язково повинен зареєструвати фахівець в сфері рієлторської діяльності: в базі будуть його контактні дані, спеціальний номер, дані про професійне об'єднання, членом якого він є.
У березні 2021-го до Верховної ради внесли законопроєкт №5177 «Про захист права власності та інших речових прав осіб, які постраждали в результаті збройної агресії». Це спільна ініціатива «слуг народу», депутатів ЄС, «За майбутнє».
Нардепи пропонують ввести механізм захисту прав власності, порушених в результаті російської агресії, шляхом реституції і виплати компенсації фізичним особам, нерухоме та рухоме майно яких було знищено, пошкоджено або втрачено.
Для цього буде створений Державний реєстр майна, знищеного, пошкодженого і втраченого в результаті збройної агресії – система для збору, обробки та зберігання інформації про майно, облік осіб, які мають право на компенсацію, а також нараховані розміри компенсації.
Дані реєстру зможуть використовувати для формування консолідованої претензії України до держави-агресора щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію.
У «Батьківщині» хотіли створити реєстр офшорних юрисдикцій
Фракція «Батьківщина» в перший день роботи парламенту IX скликання зареєструвала законопроєкт «Про податковий суверенітет України і офшорні компанії» (№1181).
У законопроєкту було дві мети: визначити зміст податкового суверенітету України (як частини її політичного суверенітету) і знизити привабливість використання офшорних компаній з метою ухилення від оподаткування або для незаконної репатріації капіталів за межі країни.
У проєкті була ціла стаття, яка передбачала, що Міністерство фінансів України буде вести Єдиний державний реєстр офшорних юрисдикцій і типів офшорних компаній. У реєстрі повинні бути вказані відомості, достатні для визначення податковим резидентом України або органом контролю офшорного статусу компанії.
Законопроєкт у вересні минулого року був знятий з розгляду.
У лютому 2020-го Юлія Тимошенко і Сергій Власенко зареєстрували законопроєкт «Про державну реєстрацію суб'єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (№3059), він зараз знаходиться в комітеті. «Правового механізму регулювання інституту лобізму в Україні не існує, хоча лобісти є частиною політичної системи країни. Лобізм носить в більшості випадків виключно тіньовий характер», – йдеться в проєкті.
Законопроєкт передбачає створення електронного реєстру суб'єктів лобіювання. Особа набуває статусу суб'єкта лобіювання з моменту внесення відомостей до реєстру. Держателем реєстру буде Міністерство юстиції України
«Європейська солідарність» запропонувала створити реєстр санкцій
У березні фракція «Європейська солідарність» зареєструвала законопроєкт №5191-1 «Про обмежувальні заходи (санкції) держави з метою захисту національних інтересів України».
Мета законопроєкту – вдосконалення правового регулювання санкційної політики України з метою усунення законодавчих прогалин і забезпечення ефективного функціонування українського санкційного режиму. Зокрема, депутати запропонували розділити національні та міжнародні санкції, а також запровадити Єдиний реєстр санкцій – інформаційну систему для збору, обробки, захисту, обліку та надання інформації про суб'єктів, щодо яких введено санкції.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства, розширення доступності кредитування , створення вільних економічних зон, створення фондів.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»