Висновок аудитора: як США змінюють двосторонні відносини з Україною

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

Сьогодні та завтра державний секретар США Ентоні Блінкен відвідає Україну й зустрінеться з першими особами держави. Це перший візит такого високого рівня після обрання новим президентом США Джо Байдена.

Особливої цікавості візиту американського урядовця додає й те, що він прибуде до України разом із заступницею з політичних питань, досвідченою дипломаткою Вікторією Нуланд. Сенат США затвердив її на цій посаді лише наприкінці квітня, тоді як кандидатуру Нуланд нова адміністрація Байдена висунула ще всередині січня поточного року.

Нуланд від 2013-го до січня 2017 року була заступницею державного секретаря у справах Європи та Євразії, а за президентства Барака Обами – відповідала за так званий «український напрямок», зокрема відвідавши Україну під час Революції гідності та зустрівшись із тоді ще президентом Віктором Януковичем. Нуланд – активно підтримала протестувальників, назвавши їхні дії «кроком до Європи», а згодом взагалі була визнана Кремлем ледь не винуватицею втечі колишнього глави держави Януковича. У 2019 Росія внесла її в «чорний список» і заборонила в'їзд на свою територію.

Однозначно, після відвідин Великої Британії та ЄС, візит держсекретаря та його заступниці в Україну – свідчення змін та пожвавлення політики Сполучених Штатів стосовно України. Чого варто очікувати українській владі і яку позицію займатимуть США за підсумками цього візиту?

Підтримка України

Окрім багатого досвіду у питаннях щодо України, Нуланд є прихильницею активізації санкцій щодо Росії та противницею співпраці ЄС та РФ у будівництві та введенні в експлуатацію «Північного потоку-2». Ймовірно, дані питання обговорювалися або будуть частіше порушуватися і під час зустрічей Нуланд з лідерами європейських держав. Напередодні візиту в Україну Ентоні Блінкен вже заявив, що Вашингтон рішуче виступає проти газопроводу «Північний потік-2».

Діалог Байдена і Путіна: про що здатні домовитися президентиІдея Байдена щодо зустрічі з Путіним не є жодним чином проявом слабкості або підлаштовуванням під Кремль. Навпаки, Байден в очах американців буде виглядати впевненим лідером.

А поки що, в рамках нинішнього візиту головна місія американських урядовців – висловити підтримку США у протистоянні України з Росією, а ще – провести своєрідний «політико-економічний» аудит діяльності нинішньої влади на предмет впровадження реформ та протидії корупції. Сама Вікторія Нуланд неодноразово наголошувала, що саме корупція – є основною перепоною для України в контексті її економічного прогресу та є своєрідним «гачком» для того ж Кремля у поширенні свого геополітичного впливу й руйнації української державності.

Саме тому у найближчому майбутньому слід очікувати нових кадрових рішень у різних сферах. Вони можуть відбутися і на рівні Офісу президента, і на рівні Кабміну – адже Блінкен і Нуланд матимуть зустріч із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, й, можливо, відбудуться нові кадрові призначення у системі правоохоронних та антикорупційних органів, а також у прокуратурі.

Зміни у «нормандському форматі»?

Водночас, одним із головних питань порядку денного візиту американських урядовців буде можливе розширення «нормандського формату» – про що, ймовірно, матимуть змогу поговорити президент США Джо Байден та президент Росії Володимир Путін на двосторонній зустрічі, яка начебто планується влітку поточного року.

Байден хоче обговорити на зустрічі з Путіним Україну – Білий дімБайден вже висловлював свою стурбованість щодо політики РФ щодо України, зокрема, в розмові між двома президентами

Можливо, Офіс президента отримає детальні інструкції – про що і як вести подальші перемовини з РФ та у «мінському форматі», зокрема про це американські високопосадовці говоритимуть із очільником МЗС Дмитром Кулебою.

Ще одне важливе питання – співпраця із НАТО та можливість надання Україні ПДЧ. Нуланд з 2005 по 2008-й роки була постійною представницею США при НАТО, тож дуже добре обізнана із історією поступу нашої держави до Північноатлантичного альянсу. Звісно, на відміну від 2008-го року, коли Україна так і не отримала ПДЧ, зараз ситуація змінилася, й останні події щодо можливої ескалації з боку російської армії біля кордонів з Україною – можуть стати сигналом для більш рішучих дій з боку Заходу. Найближчий саміт НАТО відбудеться вже 14 червня у Брюсселі.

Політичні оглядини

Серед іншого, саме у Вікторії Нуланд збереглися тісні контакти із представниками попередньої української влади, становленню якій вона сприяла у важкий період 2014-2015 років.

Блінкен підніме питання зупинки «Північного потоку-2» на зустрічі з МаасомБлінкен, за словами Рікера, сприймає Північний потік-2 виключно, як проблему, тому планує проштовхувати його зупинку

В новій адміністрації Білого дому намагаються розібратися, що і як зараз відбувається в українській політиці, хто має більший вплив та перспективи. Однозначно, оцінюються перспективи й другого терміну для нинішнього президента України Володимира Зеленського й можливі альтернативні кандидатури.

Найімовірніше, саме восени поточного року відбудеться активізація нових партійних проєктів на чолі із політиками з так званих «старих» політичних еліт, стартують зовсім нові політичні бренди, а також посилиться партійна конкуренція за проросійський електорат.

Так чи інакше, період своєрідної «протрампівської байдужості» до українського політичного порядку денного зміниться більш активною підтримкою США нашої держави у протистоянні з РФ. Принаймні, пересвідчитися у хибності чи правильності цієї гіпотези зможемо за підсумками літньої зустрічі між президентами США та Росії.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: