Таємна скринька: чи вдалося новій владі зменшити тінізацію української економіки

Читать на русском
Олександр Радчукполітолог

У Міністерстві розвитку економіки підрахували рівень її тінізації у період січня-вересня 2020-го року. На думку урядовців, у «тіні» перебуває близько 31% ВВП України. І це на 3 пункти більше показника січня-вересня 2019 року, зазначають урядовці.

Для пересічного читача такі цифри можуть здатися надто оптимістичними. І справді: ще у 2015-му і експерти, і урядовці наголошували на тому, що близько 50% вітчизняної економіки працює в «тіні». За даними тодішнього Міністерства економічного розвитку і торгівлі, у першому півріччі 2015-го року близько 47% економіки країни працювало в тіні. Це був найвищий показник за попередні 5 років: так, у 2011-му рівень «тінізації» оцінювався у 34%, у 2014-му – склав 41%.

Експерти називають такі цифри оптимістичними і наводять інший діапазон значень – від 50 до 70% економічних відносин в Україні відбуваються без будь-якої участі держави. Це набагато вище, ніж середні показники у країнах ЄС. Так, за підрахунками вчених Ліонського університету на початку 2010-х років, серед країн ЄС найбільш «тіньовою» вважається Болгарія: там нелегально працює 30% бізнесу. Хоча в середньому по Європі цей показник сягає позначки у 18,3%. Тобто нинішні показники є ледь не вдвічі більшими за середній рівень у Європі.

У Кабміні підкреслюють, що основними причинами збільшення тінізації української економіки стали пандемія та ускладнення умов економічної діяльності, сформовані в результаті запровадження вимушених обмежувальних заходів.

У своїй передвиборчій програмі президент Володимир Зеленський обіцяв рішучу боротьбу із «тінню» ‒ минуло 2 роки, тож саме час проаналізувати, до яких заходів із детінізації вдалася держава, що відбулося реально, та що можна покращити у даній царині?

Амністія капіталів

Наразі більшість інформаційних повідомлень стосовно детінізації економіки стосуються питання податкової амністії капіталів та добровільного декларування активів фізичних осіб з 1 липня 2021-го по 1 липня 2022 року.

Захист бізнесу під час карантину: що обіцяли політикиДоступні кредити, виплати на дітей для ФОП, допомога з тимчасового безробіття – лише частина обіцянок бізнесу від політиків.

Дане питання зустрічає опір у суспільстві саме через ще одну обіцянку президента та його команди – прогресу у питанні деолігархізації української економіки.

Серед успіхів команди Зеленського у напрямку детінізації можна назвати питання легалізації грального бізнесу, хоча для остаточного й успішного запуску цього ринку минуть роки.

Серед найбільш «затінізованих» секторів економіки в Україні є сфери транспорту та видобувної промисловості. У сферах фінансової та страхової діяльності, а також сільському господарстві – зафіксовано скорочення частки «тіні» за підсумками січня-вересня 2020 року ‒ до 27% і до 30% відповідно.

Влада визнає, що найбільш сприятливими факторами для «тінізації» економіки залишаються низький рівень захисту прав власності, недостатня ефективність судової системи та високий рівень корупції. І саме за цими напрямками наразі помітний найменший прогрес у реформах, які пропонують у Кабміні та Офісі президента.

Цифровізація економіки

Найбільш елегантним виходом у питанні боротьби з тінізацією економіки може бути подальше впровадження різноманітних цифрових сервісів. Саме вони дозволяють зменшити кількість реальних «контактів» між громадянином та державою, що значно знижує фактор корупції у вирішенні певних питань.

Яскравий приклад – система державних закупівель ProZorro, що давно вже функціонує і яку хоч і критикували, проте не знайшли чим замінити. Справді, подібні приклади варто застосовувати в усіх сферах сервісних взаємодій із державою. Ще один позитивний приклад на цій ниві – робота сервісу «Дія».

Держава у смартфоні: як та де можна користуватися цифровим паспортомДе приймають електронний паспорт та як ним користуватися, читайте в матеріалі «Слово і діло».

А от будь-які спроби запровадження електронної фіскалізації – зустрічають значний опір серед українських підприємців. Це й не дивно – всупереч карантинним обмеженням українці намагаються бодай якось вижити, застосовуючи не завжди прийнятті засоби, щоби «обходити» фіскальні методи контролю.

З одного боку, будь-яке посилення фіскального моніторингу негативно сприймається у суспільстві, хоча держава й отримує більше важелів для контролю над діяльністю підприємців. З іншого боку, саме IT-технології можуть стати тим фактором, який прибирає із рівняння чиновників, а значить – зменшує корупційні ризики. Запровадження подібних систем, як «Дія» та ProZorro вже довели свою ефективність, потрохи збільшуючи довіру до держави та зберігаючи значні кошти до державного бюджету шляхом проведення прозорих тендерів.

Саме такими методами – своєрідними «пряниками» для бізнесу – й радять боротися із «тіньовою» економікою провідні економісти світу. Швидше за все, будь-які спроби вирішити проблему із наповненням бюджету шляхом посилення адміністративного та фіскального тиску на бізнес обернуться або ще більшою «тінізацією» економіки, або акціями протестів. А враховуючи ситуацію із продовженням карантинних обмежень та в цілому несприятливим тлом для розвитку реального сектору економіки за останній рік – варто бути дуже зваженими у процесах детінізації.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал