До кінця 2020 року в Україні мають намір провести амністію капіталів або так звану нульову декларацію. Це не перша спроба влади пробачити бізнесу нелегальні доходи і поповнити бюджет тіньовими грішми. Практично кожен президент, приходячи до влади, обіцяв вивести українські гроші з офшорів і допомогти економіці. «Слово і діло» вже розбиралося, коли в Україні почнеться амністія капіталів і хто зможе в ній взяти участь. Сьогодні пропонуємо ознайомитися з досвідом, як позитивним, так і негативним, в інших країнах світу.
В Україні спроби запровадити податкову амністію були за урядів Яценюка й Гройсмана, до Верховної ради подавалися законопроекти, які не отримували підтримки нардепів. Дати можливість українцям почати з чистого податкового аркушу обіцяв Володимир Зеленський у своїй передвиборчій програмі та анонсував невдовзі початок амністії. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль навіть озвучив більш-менш конкретні терміни – до кінця 2020 року.
Однак спочатку парламент повинен ухвалити законопроект про амністію капіталів. У червні глава комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що проєкт закону узгоджується з усіма гілками влади і «буде представлений найближчим часом».
Сенс податкової амністії полягає в тому, що держава прощає своїм платникам податків колишні борги і натомість отримує додаткові кошти в економіку з тіньового сектора. У різних країнах цей процес проходив по-своєму і мав як позитивний, так і не зовсім результат.
У США першу амністію капіталів провели у 20-х роках XX століття після «Великої депресії» і скасування «сухого закону». Тоді бутлегерам і не тільки запропонували легалізувати тіньові доходи.
В Європі першою стала Швейцарія, де після Другої світової війни легалізували капітали Третього Рейху.
Успішними вважаються приклади амністії капіталів в Італії і Туреччині. У вересні 1998 року туркам дозволили покласти на рахунки турецьких банків необмежену кількість коштів, які не обкладалися будь-якими податками, а їх походження нікого не цікавило. Цю реформу зараз називають початком нової турецької економічної історії. Тоді вдалося вивести з тіні 20 млрд доларів.
Всього в Туреччині провели вже 5 податкових амністій, в яких брала участь чверть населення країни.
В Іспанії на початку 80-х років минулого століття людям дали можливість вкласти гроші до спеціального державного фонду під невеликий відсоток на 5 років. За 5 років держава повернула гроші з відсотками без будь-яких обмежень.
Тоді податкова амністія в Іспанії збіглася з початком періоду політичної та економічної стабільності, тому люди не побоялися амністувати великі суми.
Не найкращий досвід був в Індії в 1997 році, коли податківці все-таки почали цікавитися походженням коштів. Тоді до держскарбниці надійшло лише 2,5 млрд доларів, при тому, що в країні тоді проживав майже 1 млрд осіб.
У країнах колишнього Радянського Союзу амністію капіталів першим провів Казахстан у 2001 році, причому досить успішно. Протягом місяця на рахунки 16-ти банків надійшло 480 млн доларів. Натомість держава знищила податкові документи платників податків, які добровільно пройшли амністію.
Одночасно з амністією на 4% було знижено ПДВ і на 5% - соціальний податок. Під повернуті гроші випустили спеціальні державні облігації. Виведені з тіні кошти дали можливість Казахстану впоратися з наслідками кризи 1998 року.
У Російській Федерації амністію капіталів провели у 2007 році, але без особливого успіху. Держава пропонувала легалізувати капітал під 13% прибуткового податку. Охочих знайшлося небагато для того, щоб країна відчула якийсь економічний ефект.
Провальною вважається амністія капіталу в Грузії 2005 року. Передбачалося, що до бюджету надійде 4 млн доларів, проте на умови амністії відгукнулися лише 8 осіб, які разом вирішили легалізувати 35 тис. доларів.
Практика інших країн показує, що успіх амністії капіталів багато в чому залежить від того, чи довіряють люди державі, чи коректно працює судова система, чи стабільна економіка, а також багато в чому, наскільки ефективно проводиться роз'яснювальна кампанія перед самою реформою.
Раніше «Слово і діло» аналізувало, чи варто очікувати дива від ідеї амністії капіталів.
Також ми розбиралися, чи з'явиться «нульова декларація» і в чому може критися небезпека.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»