Лох для лохів. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Володимир Зеленський йшов на вибори під гаслами миру. Миру не вийшло, але відносного затишшя домогтися вдалося. На Банковій дуже пишаються кожним днем, коли на фронті минається без втрат, а то і зовсім без стрілянини. Відсутність стрільби, однак, зовсім не обов'язково означає, що мир стає ближче.

На внутрішніх фронтах взагалі обходиться без пострілів, але не полишає відчуття, що ворогом захоплені всі висоти, і він методично знищує розрізнені острівці опору. Одне з останніх повідомлень просто справило ефект, ніби по Україні застосували зброю масового ураження: глава Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич, виявляється, брала участь у новорічній вечірці, організованій Сергієм «підрахуй» Ківаловим, де також були недовідсторонений глава Конституційного суду Олександр «мені б якусь копієчку» Тупицький і голова Окружного адміністративного суду Києва Павло «не сумнівайтеся в нашій політичній проституції» Вовк. Танасевич зараз намагається розповідати, ніби була в Одеській юридичній академії в той же час, коли там гуляла верхівка суддівської мафії, абсолютно випадково і в зовсім інших справах, але від такої невмілої брехні інституційного лідера по боротьбі з корупцією нудить ще більше.

Уявлення про те, ніби торжество корупції в нашій окремо взятій за горло країні – це результат якогось прикрого збігу обставин, які досить там-сям підправити, десяток-другий людей місцями поміняти, і настане ера чесності і справедливості, не просто наївне, воно межує з недоумством. Нас оточує абсолютно свідомо створюваний і всіляко підтримуваний порядок. Це саме той випадок, коли параноя цілком доречна: так, ми в матриці, де одним відведена роль лохів, яких доять, інші – білі люди, яким надана можливість доступу до водних потоків видоєного.

Ні про який мир в боротьбі за майбутнє України мова йти не може. Всім спробам привести країну в божеський стан протистоїть досвідчений, цинічний і підступний ворог. У нього потужно обладнані позиції з розгалуженими ходами сполучення і прекрасно налагодженим зв'язком і зв'язками. Не бракує ресурсів, частина яких традиційно виділяється на підкуп або дискредитацію незадоволених старими налагодженими порядками. І поки у них все чудово виходило. Не видно, чому б не стало раптом виходити. До речі, вони навіть не сильно маскуються, так що ця матриця так собі, на створення досконалої ілюзії пристойності і законності ніхто особливо не витрачається. А навіщо? Адже і так все успішно функціонує.

Для того, щоб цей стан речей змінити, для того, щоб виграти війну, треба почуватися на війні і поводитися, як на війні. Відчуття небезпеки, часом відвертого страху, а й азарту бою задають єдино правильний настрій. І якийсь шанс на те, що вдасться не тільки вціліти, а й переламати ситуацію на свою користь, дають правильні люди і правильна організація. Нічого подібного ми жодного разу в Україні не бачили.

Спасибі Володимиру Олександровичу Зеленському та його відважній команді, вони вчергове продемонстрували, наскільки легко, як сірники, ламаються будь-які українські політики і висмикнуті ними наверх чиновники перед перспективою присмоктатися. З іншого боку, чи багато тих, які зламалися? Більшість давно самі з матриці або йшли вже зі зрозумілою метою, потираючи руки і відкопилюючи кишені.

А хлопчина, який зіграв вчителя, якого боротьба за справедливість завела в президенти, це картинка, яка як в кіно-антиутопії проєктується на напівзруйновану цегляну стіну для тих самих лохів. Багатьом подобається, хоча проєктор, ніби в сільському клубі, весь час заїдає, а плівка рветься. Але і так зійде. Завжди сходило.

Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал