У вівторок, 16 червня, Московський НПЗ зазнав удару українських безпілотників. Цей факт підтвердили президент Володимир Зеленський та Генеральний штаб ЗСУ. Системні та послідовні удари по об'єктах російської нафтопереробної галузі вже наблизили росію до паливної кризи.
У ніч на 16 червня підрозділи Сил оборони України уразили Московський нафтопереробний завод, який розташований у Московській області рф. За даними Генштабу ЗСУ, попередньо було пошкоджено установку первинної переробки нафти ЕЛОУ АВТ-6. Московський НПЗ переробляє до 12 млн тонн нафти на рік і майже на 40% забезпечує пальним московський регіон. Також цей завод постачає авіаційний гас до аеропортів Домодєдово, Внуково, Шереметьєво та Жуковський.
Варто зазначити, що Московський НПЗ щільно прикритий численними засобами ППО, які росіяни концентрують довкола своєї столиці. Фактично МНПЗ розташований у межах самої Москви, в районі Капотня, який знаходиться на крайньому південному сході міста біля Московської кільцевої автодороги. Тому можна вважати, що українські дрони уразили саму Москву.
Від 1500 до 6000 км вглиб: 12 рекордних за дальністю ударів України по військових цілях в рфУкраїнські дрони успішно долітають до Тюменської, Челябінської областей, Ухти, Пермського краю та Башкортостану. На інфографіці – 12 рекордних за дальністю ударів БПЛА по військових об'єктах на території рф.
Чорний дим від пожежі на НПЗ жителі російської столиці активно фільмували на свої смартфони та викладали в мережу. На цих відео, окрім нецензурної лексики, можна було почути висновки про критичні пошкодження, яких зазнав завод, а також обурення щодо роботи ППО, адже під час атаки у місті навіть не пролунала сирена повітряної тривоги.
Це вже другий удар по цьому об'єкту. Першого було завдано 17 травня 2026 року. Проте саме друга атака на Московський НПЗ стала продовженням червневої серії ударів Сил оборони України по об'єктах російської «нефтянки». Раніше було уражено нафтобазу Росрезерву «Комбінат «Темп» у Рибінську (Ярославська область), нафтовий термінал «Таманьнефтегаз» та заводи «ТАНЕКО» і «ТАИФ-НК» у Татарстані.
Ці удари призвели до серйозних економічних та логістичних наслідків. 16 червня стало відомо, що велика російська мережа АЗС групи компаній «Татнефть» (якій належить і АО «ТАНЕКО») була змушена запровадити обмеження на продаж бензину для легкових автомобілів (до 30 літрів в один бак) та повністю перейти на розрахунок готівкою.
Внаслідок цього біля російських АЗС почали утворюватися черги. Одну з таких черг було зафільмовано на трасі Санкт-Петербург – Москва. Цілком можливо, що в цих чергах є чимало елементів звичайної паніки, проте для таких настроїв у росіян є всі підстави.
По-перше, українські удари по об'єктах нафтопереробної галузі мають системний характер. Вони тривають уже не перший місяць, і немає жодних причин сподіватися, що найближчим часом припиняться.
По-друге, внаслідок цих ударів на російському ринку зростають ціни на пальне. Подих кризи відчув на собі не лише наземний, а й повітряний транспорт. У червні були запроваджені жорсткі обмеження на заправку пасажирських літаків у великих аеропортах росії. Внаслідок цього виникли затримки рейсів, а відтак і додаткові збитки.
Паливний колапс у Криму: що чекає на окупований півострівУдари українських безпілотників призвели до нестачі пального в окупованих районах півдня України.
По-третє, обмеження на продаж бензину були запроваджені не лише на АЗС «Татнефть» і ще до ударів 16 червня. Уже в суботу, 13 червня, можна було побачити численні відео, зроблені в Москві та Санкт-Петербурзі. Автори цих відео фіксували черги біля АЗС у своїх містах, а також демонстрували повідомлення про обмеження на продаж пального – по 20 літрів в один бак. Загалом, за даними відкритих джерел, паливна криза охопила до 25 суб'єктів рф.
І, по-четверте, у країні не вистачає і дизельного пального. Це створює проблеми для аграріїв, яким невдовзі доведеться збирати врожай. У недалекій перспективі системні труднощі відчують і військові, оскільки військова техніка найчастіше працює саме на солярці.
Удари по об'єктах російської нафтопереробної галузі є довгостроковою українською стратегією, яка повинна змусити росіян відчути наслідки та ціну війни, а російське керівництво – її припинити. Натомість у Кремлі найменше хотіли, щоб саме в Москві та Пітері відчули наслідки так званої «СВО». А черги за пальним, ліміти та зростання вартості бензину і є цими наслідками. Що вкрай недоречно напередодні виборів до держдуми рф, які мають відбутися 20 вересня.
Проте, як уже було сказано вище, удари по російській «нефтянці» триватимуть і надалі. Вони мають накопичувальний ефект, а отже наслідки для росіян ставатимуть дедалі відчутнішими. Тому питання, чому у країні-бензоколонці неможливо заправитися бензином і які саме обставини до цього призвели, лунатимуть усе частіше.
Денис Попович, військовий оглядач, спеціально для «Слово і діло»
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»