Цивільні партнерства (зокрема і для одностатевих пар) є однією з вимог до України на шляху євроінтеграції, які держава досі не впровадила. Крім того, запровадження інституту цивільних партнерств також вимагає від України рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Такі відносини – це не повноцінний шлюб, але вони надають партнерам основні сімейні та подружні права та покладають на них відповідні обов’язки. Детальніше про те, що таке цивільні партнерства, для кого вони актуальні, та які права отримують партнери – на інфографіці «Слово і діло».
Що означає цивільне партнерство і хто у ньому зацікавлений
Цивільне (реєстроване) партнерство – це юридично зареєстровані відносини між двома особами, які взаємно делегують права та обовʼязки щодо себе іншому партнеру або партнерці. Такий вид партнерства може стосуватися одностатевих та різностатевих пар. Також цивільне партнерство може бути альтернативою шлюбу для пар, які не представляють жодне релігійне вірування.
У цивільному партнерстві громадяни мають право на спільну власність, успадкування майна, право виступати довіреною особою у разі недієздатності партнера/партнерки, права на випадок смерті чи зникнення безвісти партнера/партнерки, а також право на соцзабезпечення та пільги передбачені для родини.
Такий вид відносин як цивільне партнерство може мати попит серед осіб:
- які ведуть спільний бізнес або мають спільне майно;
- які тривалий час живуть разом, але досі не мають юридичного визнання/з певних причин не оформляють шлюб;
- самотніх громадян, які хочуть надати права щодо себе своїм близьким друзям тощо.
Міжнародні стандарти та вимога ЄС щодо партнерств
Станом на червень 2026 року інститут цивільного (реєстрованого) партнерства в Україні не запроваджено. Однак його запровадження є євроінтеграційним зобов’язанням, також цього вимагає рішення ЄСПЛ.
1 червня 2023 року Європейський суд з прав людини визнав порушення Україною права одностатевої пари українців, яка не може укласти шлюб і стикається з дискримінацією (права у суді відстоювала пара Андрія Маймулахіна та Андрія Марківа).
Суд встановив, що відсутність в Україні законодавчого регулювання одностатевих відносин є порушенням статті 8 та 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тепер Україна повинна ухвалити законодавство, яке гарантує визнання та захист прав одностатевих пар відповідно до рішення суду.
Україна визнала це зобов’язання, включивши його до Дорожньої карти з питань верховенства права (Розділ 3.11, пункт 2), а Єврокомісія включила його виконання до переліку так званих бенчмарок – тобто, критеріїв, за якими ЄС буде оцінювати готовність України до вступу до Європейського Союзу.
Зазначимо, що у деяких з 27 країн ЄС досі немає законодавства про одностатеві шлюби або реєстровані партнерства, однак закладені рішеннями ЄСПЛ стандарти захисту прав одностатевих пар вимагають його ухвалення. Такий вид відносин впроваджено,зокрема, у Німеччині, Франції, Британції, Іспанії, Греції, Британії. А, наприклад, у Польщі та Литві відповідні законопроєкти вже розглядаються парламентами. Єврокомісія не може прискорити цей процес для країн-членок ЄС, але вповноважена ставити відповідні передумови до країн-кандидаток, таких як Україна.
Станом на червень поточного року у Раді триває розгляд законопроєкту №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств», який дозволить одностатевим та різностатевим парам реєструвати сімейні союзи без шлюбу. Водночас документ передбачає надання партнерам майнових, особистих немайнових, спадкових прав та соціального захисту без можливості усиновлення або опіки дітей.
Ініціативу вже підтримав профільний комітет ВР, а автори акцентували: законопроєкт допоможе забезпечити майнові та немайнові права, зокрема, для військових ЛГБТ+, також він відповідає євроінтеграційним прагненням країни. При цьому варто зазначити, що Україна не зобов’язана визнавати одностатеві шлюби як передумову для вступу до ЄС.
У випадку запровадження цивільних партнерств держава визнає немайнові та майнові права й обов’язки партнерів та гарантує їх захист. Водночас законопроєкт не покриває прав партнерів в адміністративно-кримінальній та податковій сферах, оскільки це потребувало б змін до податкового, кримінального і кримінально-процесуального законодавства.
Зазначимо, що проєкт нового Цивільного кодексу України, який Рада ухвалила у першому читанні 28 квітня поточного року, викликав значний суспільний резонанс через норми, що стосуються сімейного права та інституту цивільних партнерств. Дискусії стосуються саме того, як саме легалізувати партнерства та захистити права різних категорій громадян.
На початку червня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що до проєкту нового Цивільного кодексу було подано понад 15 тисяч поправок. Зокрема, частина з них є спробою заблокувати розгляд проєкту.
Нагадаємо, про реєстрацію нової редакції Цивільного кодексу України стало відомо цьогоріч у День Соборності, 22 січня, після майже шести років роботи експертів. У Києві 17 травня відбулася акція протесту проти нового Цивільного кодексу.
Ми розповідали, які ключові новели передбачає проєкт нового Цивільного кодексу. Також на нашій інфографіці – що відомо про захист прав ЛГБТ+ в Україні і сусідніх державах.
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»