Річниця «нормандського» саміту: як виконуються домовленості щодо Донбасу

Читать на русском

З останнього саміту «нормандської четвірки» у Парижі минув рік. Зустріч була примітною тим, що вона була першою за три роки і першою для президента Володимира Зеленського. Однак, як і більшість переговорів щодо ситуації на сході України, особливого результату не дала. «Слово і діло» пропонує подивитися, як виконуються домовленості щодо Донбасу, зафіксовані у комюніке.

Після закінчення саміту у Парижі Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжить дію закону про особливий статус Донбасу: «Це технічна річ, нам легше зараз продовжити цей закон і пізніше внести «формулу Штайнмаєра», побачивши певні кроки з того боку, що ми наближаємося до деескалації. Чим зараз почекати, коли цей закон не буде існувати, а потім, якщо, дай Бог, все добре, ми будемо за новий закон голосувати – це важче».

Нагадаємо, що закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» був уперше ухвалений в 2015 році і відтоді пролонгується наприкінці року. Верховна рада продовжила дію закону через кілька днів після «нормандського» саміту і у вівторок, 15 грудня, збирається зробити це знову. Що стосується «формули Штайнмаєра»: ще влітку керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що підготовлений новий законопроєкт з імплементованою формулою. Але його текст досі не оприлюднений.

Виконано пункт комюніке про обмін полоненими, який домовилися провести до кінця 2019 року. Великий обмін бранцями відбувся 29 грудня: українській стороні передали 76 осіб, в ОРДЛО – 124 осіб. Потім ще один був у квітні: Україна повернула 20 громадян, в ОРДЛО віддали 14. Звичайно, це і близько не за формулою «всіх на всіх», а надії на ще один обмін поки що примарні.

У питаннях розведення сил на нових ділянках і розроблення нового плану розмінування територій прогрес теж невеликий. В кінці серпня, коли Україна ще сподівалася восени знову зустрітися в «нормандському форматі», підгрупа ТКГ з безпеки домовилася про 20 ділянок розмінування і чотири нові ділянки розведення сил на Донбасі. «Це дозволить просунутися у виконанні домовленостей лідерів «нормандського формату», досягнених у Парижі, і наблизитися до проведення саміту «нормандської четвірки» в Берліні. Також українська сторона підтримала потребу розроблення рамкового рішення ТКГ з протимінної діяльності, що допоможе оптимізувати подальшу роботу з цього питання», – повідомили в ОПУ. Відтоді минуло майже чотири місяці, але далі домовленостей справа не просунулася.

Україна зі свого боку виконала пункт про відкриття нових пунктів пропуску на Донбасі (хоча це сталося пізніше, ніж домовлялися). У листопаді запрацювали КПВВ «Щастя» і «Золоте», але бойовики не пропускають громадян через них. Переговори з цього приводу тривають на рівні контактної групи.

Один із найбільш суперечливих пунктів комюніке – повне припинення вогню на Донбасі, яке планували узгодити до кінця 2019 року. Режим припинення вогню набув чинності тільки з 27 липня і бойовики його порушили в першу ж добу. Зараз перемир'я назвати повноцінним складно: найманці все одно обстрілюють позиції українських військових, а ЗСУ зазнають втрат, хоча і не таких великих, як раніше. Ситуацію з обстрілами і втратами в липні, серпні, вересні, жовтні і листопаді можна подивитися на наших інфографіках.

Нагадаємо, в липні «Слово і діло» також проаналізувало, як виконується комюніке, яке ухвалили після саміту в Парижі.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал