Нормандський саміт у Парижі: як виконується комюніке за підсумками зустрічі

Читать на русском
Нормандська четвірка зустрічалася вісім місяців тому, коли новий саміт – поки невідомо, адже прогресу по минулим домовленостям практично немає.
president.gov.ua

У Парижі 9 грудня 2019-го відбулася перша за три роки зустріч «нормандської четвірки». Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Росії Володимир Путін провели переговори щодо врегулювання ситуації на Донбасі, склали підсумкове комюніке і домовилися провести ще одну зустріч квітні. Головна умова нової зустрічі – виконання всіх пунктів комюніке.

Однак зустріч в квітні не відбулася, і не тільки через пандемію коронавірусу, а й через відсутність прогресу в реалізації домовленостей. За словами віцепрем'єр-міністра Олексія Резнікова, такі переговори «нормандської четвірки» можуть відбутися в серпні, але точної впевненості в цьому немає. «Слово і діло» проаналізувало, як виконується комюніке, ухвалене після саміту в Парижі.

Невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в зоні конфлікту

Першим пунктом в документі йшли заходи з безпеки і серед них – повна імплементація режиму припинення вогню до кінця 2019 року. Узгодити дату чергового перемир'я повинна була тристороння контактна група, яка провела зустріч через кілька днів після «нормандської четвірки».

Однак на переговорах сторони не погодили новий режим припинення вогню, а вирішили підтримувати «режим тиші», оголошений в липні 2019 року. «Сьогодні ми хотіли отримати запевнення в тому, що буде оголошено нове перемир'я. Замість цього було прийнято рішення, що давайте будемо продовжувати те перемир'я, яке було оголошено в липні, і зробимо його краще», – розповів тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко. Він також нагадав, що за час цього «перемир'я» на Донбасі загинули 40 осіб.

Як дотримувався липневий «режим тиші» можна подивитися на нашій інфографіці: за липень 2019 року було зафіксовано 457 обстрілів, за серпень – 308, за вересень – 526, за жовтень – 630, за листопад – 362, за грудень – 241. Крім того, кожен місяць українські військові несли втрати. У 2020 році бойовики також не стали дотримуватися липневого перемир'я: в січні-квітні було зафіксовано до 300 обстрілів.

Про те, що контактна група скоро погодить дату повного припинення вогню на Донбасі, в кінці квітня заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Домовитися про дату ТКГ вдалося тільки вчора, 22 липня (тобто на це пішло вісім місяців): як повідомили в Офісі президента України, було ухвалено рішення з 00:01 27 липня дотримуватися режиму повного і всеосяжного припинення вогню. «Режим дотримання повного і всеосяжного припинення вогню в разі, якщо він буде дотриманий іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей», – відзначили в ОПУ. Залишаються сподіватися, що це перемир'я протримається довше за інших.

Ще один пункт з безпеки – розробити і імплементувати оновлений план з розмінування на основі рішення контактної групи про протимінної діяльності від 3 березня 2016 року. Очевидно, що сторони над цим працюють, але домовленість досі не виконана. В кінці квітні глави МЗС «нормандської четвірки» перерахували цей крок серед необхідних. В середині травня ОБСЄ заявила про істотний прогрес в рамках реалізації оновленого плану розмінування, зокрема гуманітарного. А в кінці місяця організація відзначила роботу України по реалізації оновленого плану, консультації з цього приводу все ще тривають.

Визначити три додаткових ділянки розведення для розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року. Українська сторона в тристоронньої контактній групі запропонували розвести війська в районі залізничного моста в Станиці Луганській, біля Авдіївки, Новоселівки-2 й у КПВВ «Гнутове». У лютому на засіданні ТКГ точку розведення біля «Гнутове» практично узгодили, практично, але не до кінця. За словами секретаря РНБО Олексія Данилова, бойовики не бажають відступати від зайнятих позицій на ділянках, де потрібно створити гуманітарні коридори: «Аргументи чисто військові. Кожна сторона бажає тримати свої позиції. Ми виходимо більше з гуманітарних питань... А та сторона дивиться на все це з боку військового процесу і для них це принципові речі».

Всі ці місяці контактна група намагалася остаточно домовитися про точки розведення, але не вдалося. Про те, що питання з точками розведення залишається відкритим, недавно заявив глава Офісу президента Андрій Єрмак: «Практично багато питань вже узгоджено. Але остаточного рішення немає».

Перемовини в глухому куті: що означатиме для України вихід з Мінських угод?З боку української сторони на найвищому рівні дедалі активніше лунають заклики до перегляду Мінських угод. Схоже, Україна впритул наблизилася до реалізації плану Б. Що нас може чекати вже восени, дізнавався політолог Олександр Радчук.

Обмін утримуваними особами до кінця 2019 року – єдиний виконаний пункт з усього комюніке. 29 грудня відбувся великий, перший за два роки, обмін полоненими: з окупованих територій українській стороні передали 76 осіб (серед них 12 військовослужбовців), в ОРДЛО передали 124 людини. Ще один полоненими був 16 квітня: на підконтрольну Україні територію повернулися 20 громадян, в ОРДЛО – 14 осіб.

Звичайно, ще не повернулися всі українці, яких утримують бойовики. «Ми домовилися про продовження обміну. Я вважаю, що результатом стане черговою обмін, який відбудеться найближчим часом», – заявив на початку липня глава ОПУ Андрія Єрмак. Вчора в рамках гуманітарної групи українська сторона передала список осіб на обмін полоненими. Спецпредставниця ОБСЄ в ТКГ Хайді Грау закликала сторони якомога швидше дійти згоди про новий етап взаємного звільнення і обміну утримуваних особами.

Домовитися про нові пункти пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів в рамках ТКГ. Зрозуміло, що за місяць, як і у випадку з іншими умовами, ніякі домовленості досягнуті не були. У квітні учасники контактної групи тільки «дійшли згоди щодо необхідності активізації підготовки до відкриття нових КПВВ на лінії розмежування».

Однак 22 липня на переговорах контактна група все-таки домовилася про готовність одночасно відкрити два нових КПВВ – «Золоте» і «Щастя» в Луганській області. Зробити це потрібно не пізніше 10 листопада цього року. «Вітаючи це, я закликаю сторони не затягувати з початком будівельно-монтажних робіт, щоб вони могли бути завершені до настання холодної пори року», – заявив спецпредставниця ОБСЄ.

Відзначимо, що українська сторона багато разів намагалася відкрити пункт пропуску «Золоте», але всякий раз бойовики не давали ніяких гарантій безпеки.

СММ ОБСЄ повинна бути в змозі використати всі можливості мандата і мати безпечний доступ на всій території України. На жаль, систематизованого звіту про перешкоди у виконанні мандата СММ за перше півріччя 2020-го ще немає (останній звіт за друге півріччя 2019-го). Але в своїх щоденних звітах ОБСЄ також повідомляє про окремі інциденти.

Наприклад, з 29 червня по 12 липня місія ОБСЄ 27 раз стикалася з обмеженнями свободи пересування (26 раз в непідконтрольних і один раз в підконтрольних Україні районах). Також за цей період безпілотники ОБСЄ 30 раз піддавалися впливу перешкод сигналу, два рази по них стріляли зі стрілецької зброї.

Ще факти зі звіту від 3 липня. З 27 червня по 3 липня члени збройних формувань не пропускали місію ОБСЄ Місії в непідконтрольні уряду райони при спробах проїзду по офіційним дорожним коридорам: 7 раз в Донецькій області та 3 рази в Луганській області. 26, 27, 28, 29 і 30 червня, а також 1 і 2 липня на блокпості південніше моста у Станиці Луганській бойовики не пустили СММ на окуповану територію. 26 і 27 червня, а також 1 липня на блокпості біля Горлівки патруль ОБСЄ не зміг проїхати на окуповану територію з-за огорожі.

Тобто на обличчя факти систематичного перешкоджання роботи спеціальної місії ОБСЄ. При цьому глави МЗС «нормандської четвірки» і контактна група неодноразово обговорювали проблему.

Заходи з імплементації політичних положень Мінських угод

Другий пункт в комюніке за підсумками «нормандської зустрічі» – політичний і, напевно, найцікавіший, адже його кожна сторона трактує по-своєму.

«Сторони висловлюють зацікавленість в досягненні домовленостей в рамках Нормандського формату і Тристоронньої контактної групи з усіх правових аспектів особливого порядку місцевого самоврядування (особливого статусу) окремих районів Донецької та Луганської областей – як зазначено в Комплексі заходів щодо виконання Мінських домовленостей від 2015 року – з метою забезпечення його функціонування на постійній основі», – йдеться в документі. Також в комюніке йдеться, що сторони «вважають за необхідне інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство».

Що стосується «особливого статусу», то 18 грудня президент Володимир Зеленський підписав закон про продовження особливого порядку місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей, він продовжений до кінця 2020 року.

Нормандський формат на карантині: сценарії подій на Донбасі у 2020 роціПандемія коронавірусу та ситуація довкола створення Консультативної ради суттєво вплинуть на ймовірність проведення саміту в Нормандському форматі. Як далі розвиватимуться події на Донбасі – прогнозував політолог Олександр Радчук.

Взагалі, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Україна виступає за принцип «спочатку безпека», а потім політичні дискусії. «Це фундаментальний принцип, і ми не плануємо від нього відступати», – підкреслив він. Кулеба також заявив, що Україна в політичний частини не виконуватиме російський сценарій: «Україна не буде переходити червоні лінії свого суверенітету і територіальної цілісності. Ми не підемо на прямий діалог з окупаційними адміністраціями. Ми не підемо на вигадану Кремлем федералізацію. Ми не поступимося в питанні кордону, виведення російських військ, розформування окупаційних адміністрацій».

Не так давно Андрій Єрмак повідомив, що Офіс президента підготував новий законопроект про так званий особливий статус окупованих територій Донбасу зі впровадженою в нього «формулою Штайнмаєра». Законопроект обговорюють в політичній підгрупі ТКГ, а потім його представлять для громадського обговорення.

На початку липня після переговорів політичних радників «нормандської четвірки» заступник голови Адміністрації президента Росії Дмитро Козак заявив, що РФ чекає від України проєкт поправок в Конституцію про «особливий статус Донбасу». «Про це говорити поки дуже-дуже рано, тому що необхідно виконати в повному обсязі – а це величезний обсяг роботи, перш за все, з боку України – ті рішення, які були схвалені на саміті 9 грудня», – заявив Козак про можливість нової зустрічі в Нормандському форматі. За його словами, «це десятки різних законів, які потрібно не тільки розробити, а й узгодити з Донбасом». Президент Володимир Зеленський у відповідь заявив, що від України ніхто нічого вимагати не може, оскільки ми незалежна країна.

Виходить, що і в цій частині комюніке у сторін згоди немає: Росія намагається продавити ініціативи, вигідні їй. Україна, в свою чергу, наполягає на головному принципі – збереженні територіальної цілісності та суверенітету.

Подальші кроки

В самому кінці комюніке йдеться, що міністри закордонних справ і політичні радники повинні забезпечити виконання домовленостей. «Нормандська четвірка» погодилася провести ще одну зустріч протягом чотирьох місяців, тобто в квітні. Але ми знаємо, що зустріч відкладена на невизначений термін, за оптимістичними прогнозами, вона відбудеться в серпні.

«Зараз розуміємо, що в принципі у нас є підтвердження з німецької сторони, французької сторони і є узгодження, що Російська Федерація теж не проти зустрічатися. Тому що всі розуміють, як це важливо для на всіх – зустрічатися цьому форматі. Тому ми найближчим часом очікуємо дати зустрічі в нормандському форматі», – заявив Зеленський 21 липня. У той же час прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що для зустрічі в Нормандському форматі «поки немає необхідного підґрунтя».

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
Загрузка...