Приватизація на паузі: які прибутки і збитки показали держпідприємства у 2020 році

Читать на русском

Україна володіє понад 3,5 тисячами підприємств, більш як 900 з них мали бути приватизовані, у тому числі й в рамках великої приватизації, яку призупинили через епідемію COVID-19. Оскільки держава не завжди ефективно керує своїм майном, цьогоріч дива не сталося і більшість держпідприємств знову зазнали збитків. «Слово і діло» склало топ-10 держпідприємств, які закінчують цей рік із зафіксованими прибутками, а також топ-10, які показали збитки.

Особливо складна ситуація із держуправлінням на великих майнових комплексах, які залишаються у розпорядженні держави. Найбільші збитки у першому півріччі 2020 року показали «Укренерго», «Нафтогаз» та «Укрзалізниця».

Через коронавірус довелося зупинити велику приватизацію і українські підприємства, за невеликим винятком, традиційно фіксують збитки на кінець року.
Приватизація ДП – хто вказав збиткиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Прибутки тих, хто спромігся щось заробити, значно скромніші, адже держава, на жаль, не завжди є хорошим менеджером. Випадки ефективності ДП, швидше, виняток із сумного правила провального керівництва.

Через коронавірус довелося зупинити велику приватизацію і українські підприємства, за невеликим винятком, традиційно фіксують збитки на кінець року.
Приватизація ДП – хто показав прибуткиСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Нагадаємо, у 2019 році президент Володимир Зеленський доручив Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства готуватися до «великої приватизації». До Фонду держмайна на продаж передали 500 українських підприємств.

У березні 2020 року Кабмін ухвалив рішення щодо передачі ще 431 об'єкта на приватизацію, тим самим збільшивши їх загальну кількість до понад 900.

«До речі, це не лише дрібні об’єкти. Там є і серйозні підприємства, такі як корупційні годівниці «АртемСіль», ДПЗКУ, «Хліб Україна» тощо», – заявив тодішній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

Однак вже наприкінці березня Фонд держмайна відклав велику приватизацію, посилаючись на нестабільну ситуацію на фінансових ринках через пандемію COVID-19.

Щодо корупційних годівниць, нещодавно до керівництва згадуваної Гончаруком Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) призначили одразу двох чиновників, до яких є питання.

У листопаді на посаду в. о. заступника голови правління ДПЗКУ призначено Баграта Ахіджанова, який з 2001 до 2005 року працював на керівних посадах компанії «Федкомінвест-Україна», що належить олігарху російського походження Олексію Федоричеву, якого детективи НАБУ підозрюють у причетності до розкрадання коштів ДПЗКУ на суму $60,56 млн.

Трохи раніше обов'язки голови ДПЗКУ поклали на Андрія Власенка, якого за кілька тижнів до цього звільнили з посади керівника ДП «Укрліктрави» через неналежне виконання службових обов'язків і незадовільний фінансово-господарський стан підприємства. Депутати називають Власенка креатурою Юлії Тимошенко.

Раніше «Слово і діло» аналізувало, що заважає продажу держмайна у рамках великої приватизації.

Також ми розбиралися, які великі держпідприємства можуть зацікавити Туреччину.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал